Постанова

від 28.02.2011 по справі 3/336-09/6

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2011 № 3/336-09/6

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Маляре нка А.В.

суддів: Дикунська С. Я.

Зеленін В.О.

при секретарі: Вол уйко Т.В.

За участю представникі в:

від позивача - Бубнов а Н.О. (дов. № 1/05-04-162 від 24.01.2011 р.);

від відповідача -Рибченк о Н.М. (дов. б/н від 08.11.2010 р.);

від третьої особи- Чорнолу цький Р.О. (дов.№ 2/05/14-11 від 05.01.2011 р.);

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Державного підпр иємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень"

на рішення Господарськ ого суду Київської області в ід 21.12.2010

у справі № 3/336-09/6 (Черногуз А.Ф. .....)

за позовом Державного підприєм ства "Служба міжнародних авт омобільних перевезень"

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Васт-Тр анс"

третя особа позивача

третя особа відповідача Міністерство тран спорту та зв"язку України

про стягнення заборгов анності

Відповідно до розпорядж ення № 01-23/1/3 від 25.02.2011 р. Голови Київ ського апеляційного господа рського суду Бондаря С.В. змінено колегію суддів на го ловуючого суддю Маляренка А .В., суддів: Дикунську С.Я, Зел еніна В.О.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 р. Держав не підприємство „Служба міжн ародних автомобільних перев езень” звернулося до господа рського суду першої інстанці ї з позовом до Товариства з об меженою відповідальністю „В аст-транс” про стягнення 38 201,40 г рн. боргу по оплаті послуг з оф ормлення та видачі дозволів ЄКМТ.

Представником позивача бу ло подано заяву про збільшен ня позовних вимог, за якою поз ивач просив стягнути з відпо відача 62 359,92 грн. боргу.

Рішенням Господарського с уду Київської області від 26.03.20 10 р. у справі № 3/336-09 відмовлено у з адоволенні позову.

Постановою Київського м іжобласного апеляційного го сподарського суду від 07.07.2010 р. р ішення господарського суду К иївської області від 26.03.2010 р. у с праві № 3/336-09 залишено без змін.

Постановою Вищого господ арського суду України від 07.10.20 10 р. рішення господарського су ду Київської області від 26.03.2010 р . та постанову Київського між обласного апеляційного госп одарського суду від 07.07.2010 р. у сп раві № 3/336-09 скасовано, а справу н аправлено на новий розгляд д о господарського суду Київсь кої області.

Ухвалою господарського с уду Київської області від 04.11.20 10 р. справу прийнято до провад ження, присвоєно їй № 3/336-09/6 та пр изначено до розгляду.

Крім того, ухвалою господа рського суду Київської облас ті від 04.11.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору, на стороні по зивача залучено Міністерс тво транспорту та зв' язку України.

Оскаржуваним рішенн ям Господарського суду Київс ької області від 21.12.2010 р. в задов оленні позову відмовлено пов ністю.

Не погоджуючись з при йнятим рішенням, позивач под ав до Київського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу, в якій просить рі шення суду скасувати та прий няти нове рішення, яким задов ольнити позов.

Позивач зазначає, щ о не погоджується з висновко м суду першої інстанції, оскі льки в не повній мірі з' ясов ані обставини справи, а отже р ішення винесене з порушенням норм матеріального та проце суального права. Крім того, су дом не надано правову оцінку порядку оформлення, видачі, в икористання, обліку та звітн ості щодо дозволів ЄКМТ, який затверджений Міністерств ом транспорту та зв' язку У країни.

Відповідач надав суду відз ив на апеляційну скаргу, в яко му просив залишити апеляційн у скаргу без задоволення, а рі шення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з' яви вся, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомл ений, про що свідчить відпові дний штамп апеляційного госп одарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 04.02.2011 р. про прийняття апеля ційної скарги до провадження з відміткою про відправку до кумента. Неявка представника не перешкоджає подальшому р озгляду апеляційної скарги, подальше відкладення розгля ду апеляційної скарги призве де до затягування її розгляд у.

Дослідивши всі докази по сп раві, з' ясувавши всі обстав ини, апеляційний господарськ ий суд не вбачає підстав для с касування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступн ого.

Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК Україн и апеляційний господарський суд не зв' язаний з доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення місцевого госпо дарського суду в повному обс язі.

Відповідно до положень мі журядових Угод про міжнародн е автомобільне сполучення, У країна є членом Європейської Конференції Міністрів Транс порту (ЄКМТ).

Згідно вказаних поло жень ЄКМТ перевезення вантаж ів автомобільним транспорто м по територіях іноземних де ржав або транзитом через їхн і території виконується укра їнськими перевізниками на ос нові дозволів ЄКМТ багатораз ового використання.

Встановлено, що оформленн я дозволів ЄКМТ та видача їх у країнським перевізникам зді йснюється у відповідності до Порядку оформлення, видачі, в икористання, обліку та звітн ості щодо дозволів ЄКМТ на пе ревезення вантажів автомобі льним транспортом між країна ми - членами ЄКМТ, який затверд жений Наказом Міністерств а транспорту та зв'язку Укр аїни від 20.08.2004 р. № 757.

Як передбачено вищевказа ним порядком надання технічн их послуг з оформлення і вида чі дозволів ЄКМТ українським автоперевізникам входить до господарської компетенції та повноважень позивача.

Крім того, з моменту затве рдження Порядку оформлення, видачі, використання, обліку та звітності щодо дозволів Є КМТ на перевезення вантажів автомобільним транспортом м іж країнами - членами ЄКМТ вик онання технічних послуг з оф ормлення і видачі дозволів Є КМТ українським автоперевіз никам входило до компетенції Служби міжнародних автомобі льних перевезень.

Однак, відповідно до п. 2 На казу Міністерства транс порту та зв'язку від 17.10.2005 р. № 652 „П ро реорганізацію Українсько го державного підприємства п о обслуговуванню іноземних т а вітчизняних автотранспорт них засобів „Укрінтеравтосе рвіс” було створено ДП „Служ ба міжнародних автомобільни х перевезень” на правах юрид ичної особи. При цьому наказо м Міністерства транспор ту та зв'язку № 867 від 12.12.2005 р. до По рядку оформлення, видачі, вик ористання, обліку та звітнос ті щодо дозволів ЄКМТ на пере везення вантажів автомобіль ним транспортом між країнами - членами ЄКМТ було внесено ві дповідні зміни.

Докази, що підтверджують з дійснення господарських опе рацій між сторонами по справ і є первинні документи оформ лені сторонами за наслідками такої операції, що передбаче ні Положенням “Про документ альне забезпечення записів б ухгалтерського обліку”.

А саме, в якості доказу зді йснення господарської опера ції позивач надав товарні на кладні № 81 від 10.01.2008 р. та № 139 від 16.0 1.2009 р.

Як вбачається з позовної з аяви, на день звернення відпо відача до позивача для отрим ання дозволів ЄКМТ, відповід ачу було виставлено рахунок- фактуру № СФ-0006018 від 28.12.2007 р. для оп лати послуг з оформлення та в идачі дозволів, даний рахуно к-фактура знаходиться в мате ріалах справи.

Пізніше, за довіреністю се рія ЯОК № 846468 від 10.01.2008 р. по наклад ній № 81 від 10.01.2008 р. відповідачем були одержані дозволи ЄКМТ: з трьома обмеженнями - 10 шт., до говір зобов' язання - 1 шт.

Позивач зазначає, що 09.01.2008 р. в ідповідач відповідно до раху нку-фактури № СФ-0006018 від 28.12.2007 р. на суму 40 212 грн. сплатив 2 010,60 грн., що підтверджує той факт, що відп овідач погодився на договірн і відносини з позивачем.

Позивач посилається на на явний в матеріалах справи ко шторис витрат затверджених В .о. Державного департаменту а втомобільного транспорту ві д 08.01.2008 р., які пов' язані з видач ею та оформленням дозволів Є КМТ, отриманих відповідачем за накладною № 81 від 10.01.2008 р. на су му 40 212 грн.

Крім того, в матеріалах спр ави, міститься рахунок-факту ра № СФ-0006018 від 28.12.2007 р. на суму 12 грн . з доказами його надіслання ф аксимільним зв' язком відпо відачу 09.01.2008 р., що відповідає ра хунку-фактури № СФ-0006018 від 28.12.2007 р . на суму 40 212 грн.

Факт перерахування відпо відачем позивачу грошових ко штів в сумі 2 010,60 грн., підтверджу ється платіжним дорученням № 678.

Встановлено, що за накладн ою № 81 від 10.01.2008 р. позивач переда в, а відповідач за довіреніст ю серія ЯОК № 846468 отримав дозво ли ЄКТМ: 1) без обмежень в кільк ості 0 шт.; 2) з одним обмеженням в кількості 0 шт.; 3) з двома обме ження в кількості 0 шт.; 4) з трьо ма обмеженнями в кількості 10 ш т.; 5) договір-зобов' язання в к ількості 1 шт.

Як підтверджується п.п. 2.1, 2.4 Положення “Про документаль не забезпечення записів у бу хгалтерському обліку” накла дна № 81 відповідає їх вимогам, крім того, колегія суддів пог оджується з висновком суду п ершої інстанції про те, що вка зана накладна є належним док азом здійснення між позиваче м та відповідачем господарсь кої операції по передачі мат еріальних цінностей. За вказ аною накладною відпущено оди надцять найменувань на суму 12 грн.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що сторони по справі узгодили ц іну послуг, які пов' язані з в идачею та оформленням дозвол ів ЄКМТ в розмірі 12 грн., що підт верджується накладною № 81 від 10.01.2008 р.

Необхідно врахувати те, щ о твердження позивача, відно сно того, що відповідач здійс нив оплату за рахунком-факту рою № СФ-0006018 від 28.12.2007 р. виставлен ого на суму 40 212 грн. спростовує ться та не підтверджено нале жними доказами.

Як випливає з висновків с уду першої інстанції, позива чем не доведено належними до казами того, що останнім було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0006018 від 28.12.2007 р. на суму 40 212 грн . Крім того, відсутні докази, я кі б підтверджували вручення вказаного рахунку повноважн ому представнику відповідач а чи направлення вказаного р ахунку на адресу відповідача засобами поштового чи факси мільного зв' язку.

Також, позивач у своїх поя сненнях посилається на те, що у 2009 р. між сторонами були анал огічні відносини.

Позивач зазначає, що у 2009 р. за оформлення і видачу дозво лів ЄКМТ відповідачу було ви ставлено рахунок № СФ-0000153 від 14. 01.2009 р. для оплати вказаних посл уг на суму 32 172 грн. Пізніше, за д овіреністю серія ЯПА № 149895 від 16.01.2009 р. по накладній № 139 від 16.01.2009 р . відповідачем були одержані дозволи ЄКМТ: з трьома обмеже ннями - 8 шт., договір зобов' язання - 1 шт.

Позивач посилається на те , що 14.01.2009 р. відповідач, відповід но до рахунку-фактури № СФ-0000153 в ід 14.01.2009 р. на суму 32 172 грн. сплатив 9 651,60 грн., що підтверджує той фа кт, що відповідач погодився н а договірні відносини з пози вачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2009 р. відповідач пере рахував позивачу грошові кош ти в сумі 9 651,60 грн. згідно рахунк у-фактуру № СФ-0000153 від 14.01.2009 р., дани й факт підтверджується платі жним дорученням № 178.

Колегія суддів, перевірив ши матеріали справи дійшла в исновку про відсутність дока зів того, що позивачем було ви ставлено відповідачу рахуно к № СФ-0000153 від 14.01.2009 р. для оплати вк азаних послуг саме на суму 32 172 грн.

Встановлено, що надана поз ивачем суду першої інстанції копія вказаного рахунку не м істить відповідних відміток про вручення відповідачу.

Відповідно до накладної № 139 від 16.01.2009 р. позивач передав, а в ідповідач за довіреністю сер ія ЯПА № 149895 від 16.01.2009 р. отримав до зволи ЄКТМ: 1) без обмежень в кі лькості 0 шт.; 2) з одним обмеженн ям в кількості 0 шт.; 3) з двома об меження в кількості 0 шт.; 4) з тр ьома обмеженнями в кількості 8 шт.; 5) договір-зобов' язання в кількості 1 шт.

Як підтверджується п.п. 2.1, 2.4 Положення “Про документаль не забезпечення записів у бу хгалтерському обліку” накла дна № 139 відповідає їх вимогам , крім того, колегія суддів пог оджується з висновком суду п ершої інстанції про те, що вка зана накладна є належним док азом здійснення між позиваче м та відповідачем господарсь кої операції по передачі мат еріальних цінностей. За вказ аною накладною відпущено оди надцять найменувань на суму 12 грн.

Таким чином, апеляційний г осподарський суд вважає, що с торони по справі узгодили ці ну послуг, які пов' язані з ви дачею та оформленням дозволі в ЄКМТ в розмірі 12 грн., що підтв ерджується накладною № 139 від 16.01.2009 р.

Також, позивач у своїх пояс неннях від 16.11.2010 р. посилається на те, що послуги з оформлення та видачі дозволів ЄКМТ не вх одять до переліку послуг, цін и і тарифи які підлягають дер жавному регулюванню згідно з аконодавства України, а отже на послуги з оформлення і вид ачі дозволів ЄКМТ встановлює ться вільна ціна, розмір якої визначається за домовленіст ю сторін в господарському до говорі. Вказане підтверджуєт ься довідкою позивача подано ю до справи, згідно якої позив ач застосовує у своїй діяльн ості вільні ціни.

Враховуючи доводи позива ча, апеляційний господарськи й суд погоджується з позиціє ю суду першої інстанції про т е, що позивач у своїй діяльнос ті керується вільними цінами , оскільки зазначена в наклад ній вартість переданих цінно стей на суму 12 грн. визначена п озивачем саме з позиції віль ного ціноутворення та погодж ена сторонами.

Відповідно до положень ч. 2 п. 2.1 „Порядку оформлення, вида чі, використання, обліку та зв ітності щодо дозволів Європе йської Конференції Міністрі в Транспорту (ЄКМТ) на перевез ення вантажів автомобільним транспортом між країнами- ч ленами ЄКМТ” затвердженого н аказом Міністерства тра нспорту України від 20.08.2004 р. № 757, в бачається, що існування вказ аного “порядку відшкодуванн я” передбачено даним нормати вним актом.

На підставі вищезазначено го, суд першої інстанції взяв до уваги те, що відсутність за твердженого порядку здійсне ння відшкодувань витрат, пов ' язаних з переведенням комп лексу робіт щодо оформлення дозволів ЄКМТ ставить під су мнів правомірність здійснен ня вказаних нарахувань позив ачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ГК Укр аїни суб'єкти господарювання можуть використовувати у го сподарській діяльності віль ні ціни, державні фіксовані ц іни та регульовані ціни - гран ичні рівні цін або граничні в ідхилення від державних фікс ованих цін.

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України ці на в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

З огляду на вказану норму, п осилання позивача стосовно т ого, що відповідач здійснив о плату за рахунком-фактурою № СФ-0000153 від 14.01.2009 р. виставленого с аме на суму 32 172 грн. спростовує ться вказаним та не підтверд жено належними доказами.

Колегія суддів встановила , що між сторонами по справі ві дбулися правовідносини на ум овах вільного ціноутворення , а саме на умовах зазначених у накладних № 81 від 10.01.2008 р. та № 139 в ід 16.01.2009 р. З яких випливає, що сто ронами узгоджено перелік (кі лькість) послуг та їх вартіст ь.

На підставі того, що між ст оронами було укладено певні угоди, то у відповідача виник ло зобов' язання щодо оплати по 12 грн. за кожну з вказаних на кладних.

Як випливає з висновків су ду першої інстанції, позивач ем не доведено належними док азами того, що останнім було в иставлено рахунок-фактуру № СФ-0000153 від 14.01.2009 р. на суму 32 172 грн. К рім того, відсутні докази, які б підтверджували вручення в казаного рахунку повноважно му представнику відповідача чи направлення вказаного ра хунку на адресу відповідача засобами поштового чи факсим ільного зв' язку.

Відповідно до положень ст . 34 ГПК України обставини, які в ідповідно до законодавства п овинні бути підтвердженими п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Як підтверджується надан ими позивачем документами, в артість цінностей переданих за ними, визначено сторонами по 12 грн. за кожну з двох господ арських операцій.

Колегія суддів погод жується з тим, що суд першої ін станції дійшов правомірного висновку про необґрунтовані сть позовних вимог відносно стягнення у розмірі 62 359,92 грн. б оргу.

Відповідно до ст. 33 Г ПК України апеляційний госпо дарський суд зазначає, що кож на сторона повинна довести т і обставини, на які вона посил ається як на підставу своїх в имог і заперечень.

Враховуючи викладен е, немає підстав визнати дово ди позивача, викладені в апел яційній скарзі, переконливим и та такими, що спростовують в исновки суду першої інстанці ї, а тому колегія суддів вважа є, що при прийнятті рішення го сподарський суд першої інста нції вірно встановив фактичн і обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав ї м належну оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України та прийняв законне й обґрунтоване ріше ння у відповідності з вимога ми матеріального та процесуа льного права.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 1 05 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дер жавного підприємства „Служб а міжнародних автомобільних перевезень” залишити без за доволення, рішення Господарс ького суду Київської області від 21.12.2010 р. у справі № 3/336-09/6 без зм ін.

Справу № 3/336-09/6 поверну ти до Господарського суду Ки ївської області.

Постанова набирає за конної сили з дня її прийнятт я, та може бути оскаржена у кас аційному порядку протягом дв адцяти днів.

Головуючий суддя Маляренко А.В.

Судді Дикунська С.Я.

Зе ленін В.О.

04.03.11 (відправлено)