Рішення

від 21.12.2010 по справі 3/336-09/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінт ерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21.12.10 Справа № 3/336-09/6

Господарський суд Київсь кої області у складі судді Че рногуза А.Ф. розглянувши у від критому судовому засіданні с праву за позовом Державного підприємства "Служба міжнаро дних автомобільних перевезе нь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-тран с", третя особа - Міністерств о транспорту та зв' язку Укр аїни, про стягнення боргу,

представники:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1/05-4-1797 від 02.07.2010 ро ку);

відповідача: не з' явився;

третьої особи: ОСОБА_2 (довіреність № 183/05/14-10 від 18.01.2010 ро ку).

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2009 року Держа вне підприємство "Служба між народних автомобільних пере везень" (далі - ДП "Служба міжн ародних автомобільних перев езень", Позивач) звернул ось до господарського суду К иївської області з позовом д о Товариства з обмеженою від повідальністю "Васт-транс" (да лі - ТОВ "Васт-транс", Від повідач) про стягнення 3 8 201 грн. 40 коп. боргу по оплаті по слуг з оформлення та видачі д озволів ЄКМТ.

11 лютого 2010 року позивачем бу ло подано заяву № 1/05-04-359 про збіл ьшення позовних вимог, відпо відно якої позивач просить с тягнути з відповідача 62 359 грн. 92 коп. боргу з оплати послуг з о формлення та видачі дозволів ЄКМТ за 2008-2009 роки.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з урахування м заяви про збільшення позов них вимог № 1/05-04-359 від 11 лютого 2010 р оку, тим, що відповідач відпо відно до накладної № 81 від 10 січ ня 2008 року за довіреністю сері я ЯОК № 846468 від 10 сі чня 2008 року отримав від позива ча десять дозволів ЄКМТ з трь ома обмеженнями та один дого вір-зобов' язання та, відпов ідно до накладної № 139 від 16 січ ня 2009 року за довіреністю сері я ЯПА № 149895 від 16 січня 2009 року отр имав вісім дозволів ЄКМТ з тр ьома обмеженнями та один дог овір зобов' язання, проте ви трати пов' язані з їх отрима нням не оплатив.

Рішенням господарського суду Київської області від 26 б ерезня 2010 року у справі № 3/336-09 (су ддя Лопатін А.В.) у задоволені позовних вимог відмовлено по вністю.

Постановою Київського між обласного апеляційного госп одарського суду від 07 липня 2010 року (колегія суддів у складі: головуючого - Разіної Т.І., суддів -, Фаловської І.М., Чо рногуза М.Г.) апеляційну скарг у ДП "Служба міжнародних авто мобільних перевезень" на ріш ення господарського суду Киї вської області від 26 березня 2 010 року у справі № 3/336-09 залишено б ез задоволення, а рішення гос подарського суду Київської о бласті від 26 березня 2010 року у с праві № 3/336-09 залишено без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 07 жов тня 2010 року (колегія суддів у ск ладі: головуючого - Першиков а Є.В., суддів - Данилової Т.Б., Ходаківської І.П.) касаційну с каргу ДП "Служба міжнародних автомобільних перевезень" з адоволено частково. Рішення господарського суду Київськ ої області від 26 березня 2010 рок у та постанову Київського мі жобласного апеляційного гос подарського суду від 07 липня 2 010 року у справі № 3/336-09 скасовано , а справу направлено на новий розгляд до господарського с уду Київської області.

Згідно резолюції голови го сподарського суду Київської області від 02 листопада 2010 рок у справа № 3/336-09 передана для под альшого провадження судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою господарського с уду Київської області від 04 ли стопада 2010 року (суддя Черногу з А.Ф.) справу прийнято до пров адження, присвоєно їй № 3/336-09/6 та призначено до розгляду на 16 л истопада 2010 року.

На виконання ст. 111-12 ГПК Украї ни та постанови Вищого госпо дарського суду України від 07 ж овтня 2010 року у справі № 3/336-09, ухв алою господарського суду Киї вської області від 04 листопад а 2010 року до участі у справі в я кості третьої особи, яка не за являє самостійних вимог на п редмет спору, на стороні пози вача залучено Міністерство т ранспорту та зв' язку Україн и (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14).

В судовому засіданні, 16 лис топада 2010 року позивачем пода но письмові пояснення від 16 ли стопада 2010 року.

Відповідачем подано поясн ення № 199 від 15 листопада 2010 року , в яких він заперечує проти по зовних вимог з підстав, викла дених у даному поясненні.

Представник третьої особи в судове засідання 16 листопад а 2010 року не з' явився, про прич ини неявки суд не повідомив, в имоги ухвали суду не виконав , хоча про час і місце розгляду справи тертя особа повідомл ена належним чином ухвалою г осподарського суду Київсько ї області від 04 листопада 2010 ро ку, що підтверджується повід омленням про вручення № 01032 2676536 4 від 08 листопада 2010 року.

У зв' язку з необхідністю в итребування нових доказів у справі та необхідністю надан ня пояснень третьою особою з приводу спірних правовіднос ин розгляд справи було відкл адено на 30 листопада 2010 року.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 30 лис топада 2010 року розгляд справи було відкладено на 21 грудня 2010 року, у зв' язку з неявкою в с удове засідання представник ів позивача, третьої особи, не поданням учасниками судовог о засіданні витребуваних док ументів та враховуючи подані клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 21 груд ня 2010 року, на виконання вимог у хвали суду позивачем подана заява, в якій він зазначив, що нормативно - правовий акт, я ким регулюється порядок здій снення відшкодувань витрат, пов' язаних з переведенням к омплексу робіт щодо оформлен ня дозволів ЄКМТ відсутній, п ро що також зазначив предста вник третьої особи у пояснен нях наданих у судовому засід анні. Крім того, позивач зазна чив, що розрахунок сум, які пер евізник повинен сплачувати у відшкодування витрат, пов' язаних з проведенням комплек су робіт щодо оформленням до зволів ЄКМТ ДП “СМАП” здійсн ює згідно кошторису витрат. Щ одо заявки на участь у конкур сі на отримання дозволів ЄКМ Т позивач зазначив, що в ДП “СМ АП” зазначені заявки не збер ігаються.

Крім того, позивачем подана заява, яка за своєю правовою п риродою в розрізі ст. 22 ГПК України є заявою про зменшен ня розміру позовних вимог. Ві дповідно до поданої заяви по зивач просить суд стягнути з відповідача на користь пози вача боргу за надані послуги з оформлення та видачі дозво лів ЄКМТ у 2008 та 2009 роках у розмі рі 60721,80 грн. Вказані вимоги ґрун туються на сумах вказаних в р ахунках фактурах № СФ-0006018 від 28 грудня 2007 року та № СФ-0000153 від 14 сі чня 2009 року виданих на оплату ц інностей переданих відповід ачу за накладними № 81 від 10 січн я 2008 року та № 139 від 16 січня 2009 року .

За таких обставин в даному п ровадженні суд розглядає ост аточні вимоги позивача про с тягнення з відповідача на ко ристь позивача боргу за нада ні послуги з оформлення та ви дачі дозволів ЄКМТ у 2008 та 2009 рок ах у розмірі 60721,80 грн., а також де ржавне мито у розмірі 607,21 грн. т а витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення у розмірі 236 грн.

До початку судового засід ання, 17 грудня 2010 року відповід ачем подано клопотання № 201 ві д 17 грудня 2010 року, в якому він пр осить відкласти розгляд спра ви на у зв' язку з перебуванн ям його представника в іншом у судовому засіданні.

Присутній в судовому засід анні 21 грудня 2010 року представн ик позивача повністю підтрим ав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовни х вимог та просить суд їх задо вольнити з мотивів викладени х в позові.

21 грудня 2010 року відповідно до частини другої статті 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ріше ння.

Розглянувши матеріали спр ави, врахувавши пояснення пр едставників сторін та третьо ї особи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Направляючи справу № 3/336-09 на новий розгляд, Вищий господа рський суд України в постано ві від 07 жовтня 2010 року вказав, щ о з метою повного та об'єктивн ого розгляду даної справи су д мав залучити до участі у дан ому спорі Міністерство транс порту та зв'язку України, як ор ган, що наділений компетенці єю щодо контролю діяльності суб'єктів у сфері автомобіль них перевезень.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК Ук раїни вказівки, що містяться у постанові касаційної інст анції, є обов'язковими для суд у першої інстанції під час но вого розгляду справи.

Враховуючи вказівки Вищог о господарського суду Україн и, оцінюючи подані докази вих одячи з вимог закону та за сво їм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об' єктивному роз гляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимог и не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України док азами у справі є будь-які факт ичні дані, на підставі яких го сподарський суд у визначеном у законом порядку встановлює наявність чи відсутність об ставин, на яких ґрунтуються в имоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які маю ть значення для правильного вирішення господарського сп ору.

Відповідно до ст. 33 ГПК Укра їни, кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень між урядових Угод про міжнародне автомобільне сполучення, Ук раїна є членом Європейської Конференції Міністрів Транс порту (далі - ЄКМТ).

Перевезення вантажів авто мобільним транспортом по тер иторіях іноземних держав або транзитом через їхні терито рії виконується українським и перевізниками (у тому числі позивачем) відповідно до пол ожень міжурядових Угод на ос нові дозволів ЄКМТ багатораз ового використання.

Оформлення дозволів ЄКМТ т а видача їх українським пере візникам здійснюється у відп овідності до Порядку оформле ння, видачі, використання, обл іку та звітності щодо дозвол ів ЄКМТ на перевезення ванта жів автомобільним транспорт ом між країнами - членами ЄКМТ , затвердженого Наказом Міні стерства транспорту та зв'яз ку України від 20.08.2004р. № 757.

Надання технічних послуг з оформлення і видачі дозволі в ЄКМТ українським автоперев ізникам входить до господарс ької компетенції (сукупність господарських прав та обов'я зків) та повноважень позивач а.

Пунктом 3 Постанови Кабінет у Міністрів України від 19.03.1996р. № 344 "Про вступ Уряду України до Європейської Конференції Мі ністрів транспорту" Кабінет Міністрів України постанови в: Міністерству транспорту з абезпечити виконання фінанс ових зобов'язань, пов'язаних з участю Уряду України в Європ ейській Конференції Міністр ів транспорту, за рахунок поз абюджетних коштів.

Для перевезень вантажів ав томобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ украї нським перевізникам видають ся дозволи ЄКМТ.

Наказом Міністерства тран спорту України від 20.08.2004р. № 757 за тверджено Порядок оформленн я, видачі, використання, облік у та звітності щодо дозволів ЄКМТ на перевезення вантажі в автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ.

З моменту затвердження Пор ядку оформлення, видачі, вико ристання, обліку та звітност і щодо дозволів ЄКМТ на перев езення вантажів автомобільн им транспортом між країнами - членами ЄКМТ виконання техн ічних послуг з оформлення і в идачі дозволів ЄКМТ українсь ким автоперевізникам входил о до компетенції Служби міжн ародних автомобільних перев езень.

Разом з тим, відповідно до п . 2 Наказу Міністерства трансп орту та зв'язку від 17.10.05р. №652 "Про реорганізацію Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортн их засобів "Укрінтеравтосерв іс" було створено ДП "Служба мі жнародних автомобільних пер евезень" на правах юридичної особи. При цьому наказом Міні стерства транспорту та зв'яз ку №867 від 12.12.05р. до Порядку оформ лення, видачі, використання, о бліку та звітності щодо дозв олів ЄКМТ на перевезення ван тажів автомобільним транспо ртом між країнами - членами ЄК МТ було внесено відповідні з міни.

Виходячи з вимог чинног о законодавства, доказами зд ійснення господарської опер ації між двома господарюючим и суб' єктами є первинні док ументи оформлені сторонами з а наслідками такої операції.

Так, відповідно до положен ь п.п. 2.1 ч. 2 Положення «Про докум ентальне забезпечення запис ів бухгалтерського обліку»з атвердженого наказом Мініст ерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 визначено, щ о первинними документами є д окументи створені у письмові й або електронній формі, що фі ксують та підтверджують госп одарські операції…

Відповідно до п.п. 2.4 ч. 2 Положе ння «Про документальне забез печення записів бухгалтерсь кого обліку»визначено обов' язкові реквізити, що повинні містити первинні документи.

Так, згідно вимог п.п. 2.4 ч. 2 вка заного Положення первинні до кументи повинні мати такі об ов' язкові реквізити:

- найменування підприємств а, установи, від імені яких скл адений документ;

- назву документа(форми);

- дату і місце складення док умента;

- зміст та обсяг господарськ ої операції;

- одиницю виміру господарсь кої операції(у натуральному та\або вартісному виразі);

- посади і прізвища осіб, від повідальних за здійснення го сподарської операції і прави льність її оформлення,

- особистий чи електронний п ідпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненн і господарської операції.

Аналогічні вимоги до обов ' язкових реквізитів первин них документів викладено і в ст. 9 Закону України «Про бухг алтерський облік та фінансов у звітність в Україні»

Відтак, наведене свідч ить, що подані позивачем, в яко сті доказу здійснення господ арської операції, товарні на кладні № 81 від 10 січня 2008 року та № 139 від 16 січня 2009 року, в розумін ні положень чинного законода вства, є первинними документ ами.

Позивач у своїй позовн ій заяві посилається на те, що на день звернення відповіда ча до позивача для отримання дозволів ЄКМТ першому було в иставлено рахунок-фактуру № СФ-0006018 від 28 грудня 2007 року для оп лати послуг з оформлення та в идачі дозволів. В подальшому , за довіреністю серія ЯОК № 84646 8 від 10 січня 2008 року по накладн ій № 81 від 10 січня 2008 року відпов ідачем були одержані дозволи ЄКМТ: з трьома обмеженнями - 10 шт., договір зобов' язання - 1 шт.

Крім того, позивач посилаєт ься на те, що 09 січня 2008 року відп овідач, відповідно до рахунк у-фактури № СФ-0006018 від 28 грудня 200 7 року на суму 40212 грн. сплатив 2010,6 0 грн., що, на думку позивача, сві дчить про підтвердження того , що відповідач погодився на д оговірні відносини з позивач ем з вартісним виразом 40212 грн.

Загальна ж вартість послуг , пов' язана з видачею та офор мленням дозволів ЄКМТ, отрим аних відповідачем за накладн ою № 81 від 10 січня 2008 року, на думк у позивача, складає 40212 грн., згі дно кошторису витрат затверд жених В.о. Держдепартаменту а втомобільного транспорту ві д 8 січня 2008 року, про що позивач зазначив у позові.

Водночас, в матеріалах спра ви, міститься рахунок-фактур а № СФ-0006018 від 28 грудня 2007 року на с уму 12 грн. з доказами його наді слання факсимільним зв' язк ом відповідачу - 09 січня 2008 рок у (аркуш справи 45), який по вністю відповідає за містом підстав його виставлення рах унку-фактурі № СФ-0006018 від 28 груд ня 2007 року на суму 40212 грн. на який посилається позивач обґрунт овуючи позовні вимоги. (арк уш справи 13)

Судом встановлено, що на під ставі рахунку-фактуру № СФ-0006018 від 28 грудня 2007 року, 09 січня 2008 ро ку відповідач перерахував по зивачу грошові кошти в сумі 201 0,60 грн., що підтверджується пла тіжним дорученням № 678.

Також, судом встановлено та не спростовується сторонами те, що за накладною № 81 від 10 сі чня 2008 року позивач передав, а в ідповідач за довіреністю сер ія ЯОК № 846468 отримав дозволи ЄК ТМ:

1. без обмежень в кількості 0 ш т.;

2. з одним обмеженням в кільк ості 0 шт.;

3. з двома обмеження в кілько сті 0 шт.;

4. з трьома обмеженнями в кіл ькості 10 шт.;

5. договір-зобов' язання в к ількості 1 шт.

З вказаної накладної також вбачається, що за нею позивач ем було передано відповідачу одинадцять найменувань цінн остей на суму дванадцять гри вень.(«Всього відпущено один адцять найменувань на суму д ванадцять грн. 00 коп. ПДВ = 2,00 грн .») (аркуш справи 14)

Вказана накладна відповід ає вимогам п. п. 2.1, 2.4 Положення « Про документальне забезпече ння записів у бухгалтерськом у обліку» затвердженому нака зом Міністерства фінансів Ук раїни від 24 травня 1995 року № 88 та приймається судом як належн ий доказ здійснення між пози вачем та відповідачем, уповн оваженими останніми особами , господарської операції по п ередачі матеріальних ціннос тей.

Отже, факт передання позива чем дозволів ЄКМТ: з трьома об меженнями - 10 шт., договору зо бов' язання - 1 шт. підтвердж ується накладною № 81 від 10 січн я 2008 року, яка підписана між поз ивачем та відповідачем та не заперечується сторонами спо ру.

В даній накладній зазначен о, всього відпущено одинадця ть найменувань на суму з ПДВ 12 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що сторони узгодил и ціну послуг, які пов' язані з видачею та оформленням доз волів ЄКМТ в розмірі 12 грн., що п ідтверджується накладною № 8 1 від 10 січня 2008 року на отриманн я послуг з оформлення та вида чі дозволів ЄКМТ з трьома обм еженнями - 10 шт., договір зобо в' язання - 1 шт.

Відтак, посилання позивача , що відповідач здійснив опла ту за рахунком-фактурою № СФ-00 06018 від 28 грудня 2007 року виставле ного саме, на суму 40212 грн. спрос товується вищенаведеним та н е підтверджено належними док азами.

Даний факт, також, підтвердж ується рішенням господарськ ого суду м. Києва від 25 лютого 20 10 року у справі № 24/358 (аркуш сп рави №112) за позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Васт-транс" до Державног о підприємства "Служба міжна родних автомобільних переве зень" про стягнення 1998,60 грн., як надмірно сплачених грошових коштів, перерахованих платі жним дорученням № 678 від 09 січня 2008 року та яке набрало законно ї сили згідно постанови Київ ського апеляційного господа рського суду від 23 червня 2010 ро ку.

При цьому, господарський су д зазначає, що відповідно до ч . 2 ст.35 ГПК України факти, встан овлені рішенням господарськ ого суду (іншого органу, який в ирішує господарські спори) п ід час розгляду однієї справ и, не доводяться знову при вир ішенні інших спорів, в яких бе руть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені вищенав еденою нормою мають для суду преюдиціальний характер. Пр еюдиціальність - це обов' я зковість фактів, установлени х судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших с прав.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказув анню, позаяк їх з істинність в же встановлено у рішенні, і не має необхідності встановлюв ати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабіл ьність судового акта, який вс тупив в законну силу.

Для рішень господарських с удів важливою умовою преюдиц іальності фактів, що містять ся в іншому рішенні господар ського суду, є суб' єктний ск лад спору. Преюдиціальне зна чення мають лише рішення зі с прави, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, як а розглядається.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що сторонами у спр аві № 24/358 є ті ж самі юридичні ос оби, що і у справі, яка розгляд ається, господарський суд Ки ївської області бере до уваг и факти, що були встановлені р ішенням господарського суду м. Києва від 25 лютого 2010 року у с праві № 24/358 та яке набрало зако нної сили згідно постанови К иївського апеляційного госп одарського суду від 23 червня 2 010 року і які мають значення пр и вирішення спору у даній спр аві.

Водночас господарський су д бере до уваги також ту обста вину, що позивачем не доведен о належними доказами того, що останнім було виставлено ра хунок-фактуру № СФ-0006018 від 28 гру дня 2007 року саме, на суму 40212 грн.

Так, вбачається, що вказана обставина не підтверджуєтьс я будь-яким належним доказом , що б підтверджував вручення вказаного рахунку повноважн ому представнику відповідач а чи направлення вказаного р ахунку на адресу відповідача засобами поштового чи факси мільного зв' язку.

Вказана обставина спросто вується також і тим, що відпов ідачем було надано до справи рахунок-фактуру, надісланий до сплати позивачем шляхом ф аксимільного зв' язку, за ти м самим номером, датою та приз наченням платежу однак на зо всім іншу суму, а саме на суму 12 гривень, що повністю відпові дає даним, що вказані в наклад ній № 81 від 10 січня 2008 року. .(«Всьо го відпущено одинадцять найм енувань на суму дванадцять г рн. 00 коп. ПДВ = 2,00 грн.») (аркуш с прави 14)...

Крім того, позивач посилаєт ься на те, що у 2009 році між сторо нами склались аналогічні від носини.

Так, позивач зазначає, що у 200 9 році за оформлення і видачу д озволів ЄКМТ відповідачу бул о виставлено рахунок № СФ-0000153 в ід 14 січня 2009 року для оплати вк азаних послуг на суму 32172 грн. В подальшому, за довіреністю с ерія ЯПА № 149895 від 16 січня 2009 року по накладній № 139 від 16 січня 2009 р оку відповідачем були одержа ні дозволи ЄКМТ: з трьома обме женнями - 8 шт., договір зобов' язання - 1 шт.

Крім того, позивач посилаєт ься на те, що 14 січня 2009 року відп овідач, відповідно до рахунк у-фактури № СФ-0000153 від 14 січня 2009 р оку на суму 32172 грн. сплатив 9651,60 г рн., що свідчить про підтвердж ення того, що відповідач пого дився на договірні відносини з позивачем.

Так, судом встановлено, що н а підставі рахунку-фактуру № СФ-0000153 від 14 січня 2009 року, 14 січня 2009 року відповідач дійсно пер ерахував позивачу грошові ко шти в сумі 9651,60 грн., що підтвердж ується платіжним дорученням № 178.

Проте, в матеріалах справи в ідсутні докази того, що позив ачем було виставлено відпові дачу рахунок № СФ-0000153 від 14 січн я 2009 року для оплати вказаних п ослуг саме на суму 32172 грн., окрі м того, що позивачем додано до справи копію вказаного раху нку без відповідних відміток про вручення останнього від повідачу.

Також, судом встановлено та не спростовується сторонами те, що згідно накладної № 139 від 16 січня 2009 року позивач переда в, а відповідач за довіреніст ю серія ЯПА № 149895 від 16січня 2009 ро ку отримав дозволи ЄКТМ:

1. без обмежень в кількості 0 ш т.;

2. з одним обмеженням в кільк ості 0 шт.;

3. з двома обмеження в кілько сті 0 шт.;

4. з трьома обмеженнями в кіл ькості 8 шт.;

5. договір-зобов' язання в к ількості 1 шт.

З вказаної накладної також вбачається, що за нею позивач ем було передано відповідачу дев' ять найменувань ціннос тей на суму дванадцять гриве нь. («Всього відпущено дев' я ть найменувань на суму два надцять грн. 00 коп. ПДВ = 2,00 грн .») (аркуш справи 102)

Вказана накладна відповід ає вимогам п. п. 2.1, 2.4 Положення « Про документальне забезпече ння записів у бухгалтерськом у обліку» затвердженому нака зом Міністерства фінансів Ук раїни від 24 травня 1995 року № 88 та приймається судом як належн ий доказ здійснення між пози вачем та відповідачем, уповн оваженими останніми особами , господарської операції по п ередачі матеріальних ціннос тей.

Отже, факт передання позива чем дозволів ЄКМТ: з трьома об меженнями - 8 шт., договору зоб ов' язання - 1 шт. підтверджу ється накладною № 139 від 16 січня 2009 року, яка підписана між пози вачем та відповідачем та не з аперечується сторонами спор у.

В даній накладній зазначен о, всього відпущено дев' ять найменувань на суму з ПДВ 12 гр н.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що сторони узгодил и ціну послуг, які пов' язані з видачею та оформленням доз волів ЄКМТ в розмірі 12 грн., що п ідтверджується накладною № 1 39 від 16 січня 2009 року на отриманн я послуг з оформлення та вида чі дозволів ЄКМТ з трьома обм еженнями - 8 шт., договір зобов ' язання - 1 шт.

Посилання позивача на кошт орис витрат затверджених В.о . Держдепартаменту автомобіл ьного транспорту від 8 січня 20 08 року, як на загальну вартіст ь послуг пов' язаних з оформ ленням та видачею дозволів н а поїздку по території інозе мних держав при виконанні пе ревезень автомобільним тран спортом в міжнародному сполу ченні суд не приймає до уваги , оскільки, позивачем не довед ено належними доказами, що да ний документ був доведений д о відома відповідача.

Крім того, суд бере до уваги те, що вказаний кошторис за св оєю правовою природою є внут рішнім документом позивача. Отже, відповідач фактично не знав про існування вищезазн аченого кошторису.

До того ж, суд приймає до ува ги посилання позивача у пояс неннях від 16 листопада 2010 року на те, що послуги з оформлення та видачі дозволів ЄКМТ не вх одять до переліку послуг, цін и і тарифи які підлягають дер жавному регулюванню згідно з аконодавства України, а отже на послуги з оформлення і вид ачі дозволів ЄКМТ встановлює ться вільна ціна, розмір якої визначається за домовленіст ю сторін в господарському до говорі.

Наведене також підтверджу ється й довідкою позивача по даною до справи, згідно якої п озивач (ДП «СМАП») застосовує у своїй діяльності вільні ці ни. (аркуш справи 116)

Відтак, враховуючи те, що зг ідно доводів самого позивача він у своїй діяльності керує ться вільними цінами суд при ходить до висновку, що зазнач ена в накладній вартість пер еданих цінностей(«Всього від пущено дев' ять найменувань на суму дванадцять грн. 00 коп. ПДВ = 2,00 грн.») (аркуш спр ави 102) визначена позивачем саме з позиції вільного ціно утворення та погоджена сторо нами.

На виконання вимог ухвали суду, в судовому засіданні 21 г рудня 2010 року позивачем подан а заява, в якій він зазначив, щ о нормативно - правовий акт, яким регулюється порядок зд ійснення відшкодувань витра т, пов' язаних з переведення м комплексу робіт щодо оформ лення дозволів ЄКМТ відсутні й, про що також зазначив предс тавник третьої особи у поясн еннях наданих у судовому зас іданні.

При цьому, з системного анал ізу положень ч. 2 п. 2.1 «Порядку о формлення, видачі, використа ння, обліку та звітності щодо дозволів Європейської Конфе ренції Міністрів Транспорту (ЄКМТ) на перевезення вантажі в автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ », затвердженого наказом Мін істерства транспорту Україн и від 20 серпня 2004 року № 757, вбачає ться, що існування вказаного «порядку відшкодування»пер едбачено даним нормативним а ктом.

У зв' язку викладеним, суд б ере також до уваги і те, що від сутність затвердженого поря дку здійснення відшкодувань витрат, пов' язаних з переве денням комплексу робіт щодо оформлення дозволів ЄКМТ ста вить під сумнів правомірніст ь здійснення вказаних нараху вань позивачем.

Згідно ч. 3 ст. 189 ГК України, су б'єкти господарювання можуть використовувати у господарс ькій діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та р егульовані ціни - граничні рі вні цін або граничні відхиле ння від державних фіксованих цін.

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України ці на в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відтак, посилання позивача , що відповідач здійснив опла ту за рахунком-фактурою № СФ-00 00153 від 14 січня 2009 року виставлен ого саме, на суму 32172 грн. спрост овується вищенаведеним та не підтверджено належними дока зами.

Згідно ч. 1 ст. 6 ЦК України сто рони мають право укласти дог овір, який не передбачений ак тами цивільного законодавст ва, але відповідає загальним засадам цивільного законода вства. Сторони мають право вр егулювати у договорі, який пе редбачений актами цивільног о законодавства, свої віднос ини, які не врегульовані цими актами (ч. 2 ст. 6 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами відбулися правові дносини на умовах вільного ц іноутворення, зокрема, на умо вах зазначених у накладних № 81 від 10 січня 2008 року та № 139 від 16 с ічня 2009 року, в яких сторонами у згоджено перелік(кількість) послуг та їх вартість.

Таким чином, сторони досяг ли згоди щодо всіх істотних у мов договору у розумінні ст. 18 1 ГК України.

Враховуючи, що правовідно сини виникли на підставі нак ладної № 81 від 10 січня 2008 року, № 13 9 від 16 січня 2009 року, суд прийшов до висновку, що сторонами на п ідставі ст. ст. 202, 205, 207 Цивільного кодексу України було укладе но угоди, згідно яких у відпов ідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 Ц К України виникло зобов' яза ння щодо оплати по 12 грн. за кож ну з накладних.

Як зазначено вище, 14 січня 2009 р оку позивач на підставі раху нку-фактуру № СФ-0000153 від 14 січня 2009 року, перерахував відповід ачу грошові кошти в сумі 9651,60 гр н., в тому числі узгоджену суму в накладній у розмірі 12 грн., що підтверджується платіжним д орученням № 178.

Водночас господарський су д бере до уваги також ту обста вину, що позивачем не доведен о належними доказами того, що останнім було виставлено ра хунок-фактуру № СФ-0000153 від 14 січ ня 2009 року саме, на суму 32172 грн.

Так, вбачається, що виставле ння відповідачу рахунку-факт ури № СФ-0000153 від 14 січня 2009 року по зивачем саме, на суму 32172 грн. не підтверджується будь-яким н алежним доказом, що б підтвер джував вручення вказаного ра хунку повноважному представ нику відповідача чи направле ння вказаного рахунку на адр есу відповідача засобами пош тового чи факсимільного зв' язку, що спростовує доводи по зивача про акцепт відповідач ем вказаної в ньому вартості .

Відповідно до положень ст . 34 ГПК України обставини, які в ідповідно до законодавства п овинні бути підтвердженими п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Факт отримання відповідач ем товарно-матеріальних цінн остей може підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, зокр ема, довіреністю та накладно ю.

Встановлено, що згідно перв инних документів наданих поз ивачем, вартість цінностей п ереданих за ними визначено с торонами по 12 грн. за кожну з дв ох господарських операцій.

Таким чином, суд дійшов висн овку, що позивач належними до казами в розумінні ст. 34 ГПК Ук раїни не довів того, що у відпо відача виник обов' язок спла тити заявлену до стягнення с уму, яка на думку позивача ста новить вартість наданих оста ннім послуг.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючис ь до суду повинні враховуват и те, що визначення та наповне ння доказової бази переданог о на розгляд суду спору покла дається саме на сторони, а не н а суд. Суд вирішує спір на підс таві поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сто ронами доказів.

З урахуванням наведеного п озовні вимоги позивача є нео бґрунтованими та недоведени ми, а тому задоволенню не підл ягають.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни покладаються на позив ача.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмови ти повністю.

Рішення господарсько го суду Київської області на бирає законної сили після за кінчення десятиденного стро ку з дня його належного оформ лення і підписання та може бу ти оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Черногуз А.Ф.

Рішення підписане 27.12.2010 р оку