Постанова

від 08.12.2010 по справі 4-912/10

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

4-912/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

08 грудня 2010 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі головуючого судді Фоменко І.М., при секретарі Щербань Г.Г. з участю прокурора Крамаренко М.І ., захисника ОСОБА_1, за поданням слідчого СВ Ковпаківського РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області в Сумській області Барабаша О.С. стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. В. Чернеччина Сумського району, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, що проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого.

підозрюваної в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ст. 353 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В суд надійшло подання слідчого СВ Ковпаківського РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області Барабаша О.С. погоджене з заст. прокурора Ковпаківського району м. Суми про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді взяття під варту.

Це подання мотивується тим, що 27 вересня 2010 року в період часу близько з 11 год. 00 хв. до 14 год. 00 год. ОСОБА_4, і його знайомі ОСОБА_3, та ОСОБА_5, після вживання алкогольних напоїв в барі «Лагуна», прийшли до квартири за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4. Вхідні двері до квартири їм відчинила співмешканка ОСОБА_6 - ОСОБА_7, і вони зайшли до квартири. Зайшовши до квартири, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, напали на ОСОБА_6 При цьому ОСОБА_3 з метою забезпечення вигідної для них поведінки потерпілого, посягаючи на авторитет органів державної влади, предявляючи посвідчення, належність якого в ході слідства встановити не вдалося, умисно, представився працівником міліції, тобто умисно, присвоїв владні повноваження, поєднуючи це із вчиненням іншого протиправного діяння - розбою. Після цього ОСОБА_3 висловив ОСОБА_6 вимогу негайно передати їм з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 гроші в сумі 1000 доларів США, що згідно встановленого НБУ курсу гривні до іноземної валюти станом на 27 вересня 2010 року становило 7900,94 грн., які останній відмовився їм дати. Тоді ОСОБА_4 наказав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вчинити побиття ОСОБА_6, зазначивши, що гроші в останнього є, що останні і зробили, а саме нанесли ОСОБА_6 численні удари кулаками рук і ногами, взутими у взуття, по голові, тулубу, рукам і ногам, завдаючи фізичний біль і тілесні ушкодження, продовжуючи висловлювати вимогу передати гроші, але збільшивши суму з 1000 доларів США до 3000 доларів США, що згідно встановленого НБУ курсу гривні до іноземної валюти станом на 27 вересня 2010 року становило 23702,82 грн., мотивуючи це тим, що по 1000 доларів США він повинен передати кожному з них. ОСОБА_4 наказав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 продовжувати побиття потерпілого, стверджуючи, що в останнього є гроші, що і було ними зроблено. Тобто ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_4 продовжили наносити ОСОБА_6 численні удари кулаками рук і ногами, взутими у взуття, по голові, тулубу, рукам і ногам, завдаючи фізичний біль і тілесні ушкодження. В процесі побиття ОСОБА_3, маючи за мету ще більше психічно вплинути на ОСОБА_6, щоб той передав їм гроші, взяв з меблевого гарнітуру в кімнаті квартири ножиці та демонструючи їх останньому, а саме тримаючи перед його обличчям, став залякувати, погрожуючи позбавленням життя, тобто висловив погрози застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 побиття ОСОБА_6 закінчили лише тоді, коли той, лежачи на підлозі, вже навіть не намагався підвестися. Тоді вони пішли до кухні квартири мити руки від крові, залишивши з ОСОБА_6 ОСОБА_4 В цей час ОСОБА_6, скориставшись тим, що його побиття тимчасово припинили, а ОСОБА_4 стоїть осторонь від нього, перебуваючи у наляканому стані, викликаному вчиненням відносно нього зазначених противоправних дій, з метою втекти і таким чином припинити ці противоправні дії, вимушено вибіг на балкон в залі квартири і, не дивлячись на те, що квартира знаходиться в будинку на третьому поверсі, став злазити з нього вниз, але зірвався з балкону другого поверху, впавши на асфальт, від чого також отримав тілесні ушкодження.

Після цього, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 втекли з вказаної квартири.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які діяли за підтримки та по вказівці ОСОБА_4, спричинили потерпілому ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: численні садна голови та обличчя, закрита травма грудної клітки, перелом правої щелепної дуги без зміщення, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, підшкірна емфізема грудної клітини, шиї та обличчя, переломи 8-х ребер з обох сторін, які в своїй сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, тобто спільними діями нападників до ОСОБА_6 застосовано насильство, небезпечне для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу.

Окрім вказаних тілесних ушкоджень, від падіння потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому поперекового хребця, підшкірної і міжмязової емфіземи потиличної та правої скроневої області голови, які в своїй сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Крім того в ході вище вказаного розбійного нападу ОСОБА_3, діючи самостійно, таємно від присутніх в квартирі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому, тобто діючи з прямим умислом, будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України тобто повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, зі столу в кімнаті вказаної вище квартири, викрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон «Samsung С200 N», вартістю 150 грн.

Заливши місце вчинення злочину, ОСОБА_3 продемонстрував ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрадений мобільний телефон та повідомив їм, що викрав його з вище вказаної квартири. Останні до цього моменту не бачили даний телефон та про його викрадення ОСОБА_3 нічого не знали. В свою чергу ОСОБА_3 запропонував їм збути викрадений телефон на що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 погодились, при цьому ОСОБА_4 мав при собі паспорт і погодився здати телефон від свого імені.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заздалегідь не обіцяний збут майна здобутого злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3 попрямували втрьох до ломбарду «Чесний ломбард», за адресою м. Суми, пр-т Шевченка, 1. Але в даний ломбард вони не змогли здати мобільний телефон через те, що він був старої моделі.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру направленого на збут викраденого майна ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 попрямували до наступного ломбарду - «Скарбниця», який розміщений за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 7. Але і в цьому ломбарді їм відмовили в прийняті, через вказані вище причини.

Тобто, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було ним доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі. Після цього ОСОБА_3 забрав в ОСОБА_4 викрадений телефон і лишив його собі, після чого вони розійшлись по домівках.

07.10.2010 у відношенні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушено кримінальну справу № 10290860 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України. В подальшому дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 та ч. 2 ст. 15, ст. 198 КК України, дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ст. 353 КК України.

Станом на 02.12.2010 проведеними по справі слідчо-оперативними заходами місцезнаходження ОСОБА_3 встановлено не було, допитані по справі в якості свідків сусіди та близькі родичі останнього про місце знаходження ОСОБА_3 дали показання, згідно яких місцезнаходження останнього їм не відоме, бачили його останній раз на початку жовтня 2010 року, тобто через кілька днів після вчинення злочину. Тому 03.12.2010 СВ Ковпаківського РВ СМУ винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого та оголошено розшук обвинуваченого.

По справі зібрані докази вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ст. 353 КК України.

Проте, 06.12.2010 ОСОБА_3 добровільно прийшов до Ковпаківського РВ СМУ, пояснивши при цьому, що весь час., починаючи з початку жовтня 2010 року до 5.12.2010 він знаходився за межами м. Суми, а саме в м. Київ.

06.12.2010 о 16 год. 50 хв. ОСОБА_3 затримано відповідно до ст. 115 КПК України як обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ст. 353 КК України і на даний час він знаходиться в ІТТ СМУ ГУМВС України в Сумській області.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини справи, особу підозрюваного, який скоїв особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, може заважати встановленню істини по справі, а також те, що знаходячись на волі може скоїти нові злочини та ухилитися від слідства та суду.

Вислухавши слідчого СВ Ковпаківського РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області Барабаша О.С., який підтримав подання, прокурора Крамаренко М.І ., яка подання підтримала, обвинуваченого ОСОБА_3, який частково визнав скоєння ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, захисника ОСОБА_1, який вважав недоцільним застосовувати такий суворий запобіжний захід, вважаю що подання підлягає задоволенню, враховуючи такі обставини.

Вислухавши думку прокурора, слідчого, самого обвинуваченого ОСОБА_3, захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи, вважаю необхідним подання задовольнити, оскільки ОСОБА_3 частково визнає себе винним в скоєні злочину, міра покарання за скоєний ним злочин за ч. 3 ст. 187 КК України передбачає строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі і перебуваючи на волі він може вкритись від слідства і суду, або скоїти нові злочини.

Керуючись ст. ст. 165, 165-3 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Копію постанови направити прокурору Ковпаківського району м. Суми, слідчому СВ Ковпаківського СМУ ГУМВС України в Сумській області та СІЗО № 25.

На постанову до апеляційного суду Сумської області протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція.

СУДДЯ: І.М.ФОМЕНКО

Постанову мені оголошено «