Постанова

від 19.09.2006 по справі 14-23/21-06-609а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14-23/21-06-609А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" вересня 2006 р. Справа № 14-23/21-06-609А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Жеков В.І.

суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.

секретар судового засідання Буравльова О.М.

   За участю представників сторін в судовому засіданні від 05.09.2006р.

від позивача –не з'явився

від відповідача –Грибкова А.І., Тропанець Г.С.,Биковська С.О.

   За участю представників сторін в судовому засіданні від 19.09.2006р.

від позивача –Сухорукова Р.М. Пономаренко Г.С.

від відповідача –Грибкова А.І., Тропанець Г.С., Антошин О.С.

розглянувши  апеляційні скарги

ВАТ „Саратський КХП”, Саратської МДПІ в Одеській

на постанову господарського суду Одеської області

від 26.06.2006р.

у справі № 14-23/21-06-609А

за позовом ВАТ „Саратський КХП”

до Саратської МДПІ в Одеській області

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001132351/0 та №0001142351/0 від 07.12.2005р.

          Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2006р., яка надіслана сторонам у справі 08.08.2006р., прийняті до провадження апеляційні скарги ВАТ „Саратський КХП”, Саратської МДПІ в Одеській області на постанову господарського суду Одеської області від 26.06.2006р. та призначена до розгляду на 05.09.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

          Відповідно до вимог ч.1 п.1 ст.17 та п.6 Розділу 7 КАС України справа розглядалась в порядку, встановленим цим Кодексом.

         За правилами ст. 150 КАС України, розгляд справи відкладався.

Згідно із приписами ст. 160 КАС України в засіданні суду від 19.09.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

23.01.2006р.  ВАТ „ Саратський комбінат хлібопродуктів” звернулось до  Одеського господарського суду із позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Саратської МДПІ в Одеський області №0001132351/0 та №0001142351/0 від 07.12.2005р.

Господарським судом Одеської області 26.06.2006р. було винесено постанову (суддя Горячук Н.О.), якою позовні вимоги товариства задоволено частково, визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0001132351/0 від 07.12.2005р. у сумі 3388873,50 грн.,  в решті позову відмовлено.

 Не погоджуючись із судовим рішенням, Саратська  МДПІ 27.07.2006р. звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить постанову господарського суду Одеської області від 26.06.2006р. скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального  права.

Також із судовим рішенням не погодилось ВАТ „Саратський комбінат хлібопродуктів” просить його скасувати, позов задовольнити у повному обсязі посилаючись на неправильне застосування судом при прийнятті рішення норм матеріального права.

Представники  підтримують апеляційні скарги.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального та матеріального права, судова колегія  встановила наступне.

По результати планової та позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Саратський КХП” за період з 01.10.2003 року по 23.11.2005 року” Саратською МДПІ  24.11.2005р. складено акт перевірки № 803/23-00955207.

За висновками акту перевірки Саратською МДПІ були прийняті податкові повідомлення рішення від 07.12.2005р. №0001132351/0  яким визначена сума податкового зобов'язання у сумі 2358576 грн. та застосована штрафна  (фінансова) санкція у сумі 1179288 грн.  та №0001142351/0  яким визначена сума податкового зобов'язання  4270042 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 2144296 грн.

Дослідивши наявні у справі матеріали судова колегія апеляційної інстанції, вважає, що оскаржуване  судове рішення підлягає скасуванню, а доводи наведені в апеляційній скарзі ВАТ „Саратський КХП” не заслуговують на увагу виходячи з наступного. Так підпунктом 2.5.1.1 Акту перевірки встановлено, що ВАТ „Саратський КХП” здійснило операцію продажу своєї частки у статутному капіталі ТОВ „Саратський елеватор” приватному підприємству „Таврія Південь Агро” на загальну суму 13325000 грн. У зв'язку з цим, між ВАТ „Саратський КХП” та ПП „Таврія Південь Агро” укладено договір купівлі –продажу, частки в статутному капіталі ТОВ „Саратський елеватор” б/н від 01.09.2004р. На підставі вищезазначеного договору складено акт прийому - передачі частки в статутному капіталі ТОВ „Саратський елеватор” від 01.09.2004 року. В податковому обліку дана операція не відображена, вмотивовані пояснення з боку представників товариства в суді апеляційної інстанції не надані.

Між ПП „Таврія Південь Агро” та ВАТ „Саратський КХП” укладено договір купівлі - продажу від 02.09.2004 року № ДГ-209, згідно якого ПП „Таврія Південь Агро” реалізувало сільгосппродукцію по податкової накладної від 03.09.2004 року №1 та видаткової накладної від 03.09.2004 року № РН на загальну суму 13325000 грн., у тому числі ПДВ на суму 2220833,33 грн. В податковому обліку податок на додану вартість пов'язаний з придбанням ТМЦ зараховано до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2004 року у сумі 2220833,33 грн.

30.09.2004р. між ПП „Таврія Південь Агро” та ВАТ „Саратський КХП” укладено протокол про залік взаємних вимог по договору б/н від 01.09.2004р. та договору від 02.09.2004 року № ДГ-209, згідно якого зараховується в рахунок оплати за частку долі у статутному фонді ТОВ „Саратський елеватор” дебіторську заборгованість згідно договору №ДГ-209 від 02.09.04р.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1991 року №1201-XII, під цінним папером розуміється грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики, визначає взаємини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. А відповідно до визначення п. 1.8 ст. 1 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Таким чином за приписами наведених норм  корпоративне право визначається як об'єкт власності та відносіться до цінних паперів.

Відповідно до вимог  пп.3.2.1 п.3.2 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненням,  не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону,  включаючи приватизаційні та компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи; обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами.

Таким чином не є об'єктом оподаткування операції з продажу цінних паперів за кошти, або обміну цінних паперів на інші цінні папери. В даному випадку ВАТ „Саратський КХП” від продажу корпоративних прав ПП „Таврії Південь Агро” коштів або інших цінних паперів не отримало, а згідно протоколу про залік взаємних вимог отримала сільгосппродукцію.

Пунктом 1.17. ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, встановлено, що корпоративні права, пов'язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”. А згідно з п 1.19. ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. №283-97/ВР бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Таким чином, вищенаведена операція по взаємозаліку між ПП „Таврія Південь Агро” та ВАТ „Саратський КХП” слід вважати   бартерною.

Отже, операцію по взаємозаліку взаємних вимог між ПП „Таврія Південь Агро” та ВАТ „Саратський КХП” по договору б/н від 01.09.2004р. та договору від 02.09.2004 року №ДГ-209 на загальну суму 13325000 грн. слід включити до складу податкового зобов'язання за вересень 2004 року з декларації з податку на додану вартість у сумі 2220833 грн., а тому проведені операції товариством здійснені у порушення вимог  пункту 1.4 статті 1 , пункту 1.11 статті. 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 , пункту 4.1 статті 4 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР „Про податок на додану вартість”  із змінами та доповненнями.

Крім того, підпунктом 2.5.1.2 Акту перевірки встановлено, що ВАТ „Саратський КХП” та ПП „Горизонт”  здійснювали один одному реалізацію товарів, робіт та послуг. За результатами господарської діяльності підприємств заборгованості, що виникали  погашались взаємозаліком.

За проведеним заліком залишилася кредиторська заборгованість по розрахунку 631 на суму 230500,92 грн.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що між ПП „Горизонт”  „покупець”   та ВАТ „Саратський КХП”  „продавець” укладено договір купівлі-продажу від 27.10.2004 року   №К-277-1. За результатами виконання умов наведеного договору сторонами  за договором  складено акт прийому –

передачі цінних паперів по договору купівлі-продажу №К-277-1 від 27.10.2004 року.

          Пунктом 3.3 наведеного договору встановлено, що  оплата договірної вартості переданого цінного паперу здійснюється „покупцем” протягом 15 банківських днів з моменту підписання договору купівлі-продажу. Між тим в порушення умов договору між ВАТ „Саратський КХП” та ПП „Горизонт” укладено   протокол про залік взаємних вимог від   27.10.2004 року   на загальну суму 230500,92 грн. З акту перевірки вбачається, що бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проводками: Дт-631 –„Розрахунки з вітчизняними постачальниками” ( ПП „Горизонт” ) Кт-746 –„Інші доходи від звичайної діяльності” продажу векселя від ПП „Агрофірми Кропе” ПП „Горизонт” на суму 230500,92 грн. Відповідно до вимог п. 1.6 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року №283/97-ВР з змінами та доповненнями, товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Отже на всіх етапах обігу цінних паперів, за винятком операцій з випуску (емісії) та погашення, цінні папери відносяться до товарів.

          Відповідно до вимог п. 1.3.1. статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року №283/97-ВР з змінами та доповненнями та пункті 1.6. статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

          Відповідно до вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР із  змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операцій з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

          Згідно з підпунктом 3.2.1. пункту 3.2. статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”  не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з випуску (емісії ), розміщення та продажу за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності; обміну одних цінних паперів на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів.

          Таким чином, виходячи із приписів  наведених норм  податкового законодавства, будь які операції з продажу цінних паперів, тобто ті, що здійснюються згідно з цивільно - правовими договорами і передбачають передачу прав власності за плату або компенсацію, за винятком операцій, пов'язаних з випуском і погашенням таких паперів, що не передбачають отримання грошових коштів, належать до бартерних операцій.

          З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті контролюючим органом у цілковитій відповідності до вимог чинного податкового законодавства, а тому  відсутні правові підстави, щодо визнання їх нечинними.

          Крім того, судова колегія зазначає, що крім допущенних порушень норм матеріального права судом першої інстанції оспорюване податкове повідомлення - рішення визнано частково недійсним, що суперечити вимогам ст. 162 КАС України за якою  оспорюване рішення визнається протиправним або скасовується, чи визнається нечинним.

          За таких обставин, рішення господарського суду Одеської області від 26.06.2006р. підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160,162,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів –

                                           ПОСТАНОВИЛА:

Постанову господарського суду Одеської області від 26.06.2006р. зі справи № 14-23/21-06-609А –скасувати, у задоволенні позову ВАТ „Саратський КХП” –відмовити.

Постанова в порядку ст.254 КАС  України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т.Пироговський