ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2011 р. № 2а-7744/10/1370
09 год. 45 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий –суддя Коморний О.І.,
секретар судового засідання Дак Т.П.
від
прокуратури не прибув
позивача не прибув
відповідача не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Прокурор Теплицького району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції
до
про
про стягнення заборгованості ,
Обставини справи.
Прокурор Теплицького району Вінницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної Державної податкової інспекції з позовом про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з юридичних осіб з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Надбужанське», в сумі 27385 грн. 33 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у вищевказаній сумі, яка самостійно ним не погашається, а вжиті позивачем заходи по її погашенню не дають результату.
Представник прокуратури не прибув, про час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача не прибув, про час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача не прибув, про час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 71 КАС України справа вирішується на основі наявних доказів.
Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив подані докази у їх сукупності, оглянув оригінали документів, які мають значення для справи та
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Надбужанське" надалі "Відповідач" зареєстровано управлінням промисловості та підприємництва Львівської міськї ради 27 листопада 2003 року, про що зроблено запис 27 листопада 2003 року у журналі обліку реєстраційних справ за №19392, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник окремого виду податку в Гайсинській міжрайонній державній податковій інспекції (Теплицьке відділення, так як йому надавалася земельна ділянка площею 5,5 га, у тому числі несільськогосподарського призначення, для комерційного використання.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-XII (далі Закон № 2535-XII) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до статті 2 Закону № 2535-XII, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Частиною першою статті 4 Закону № 2535-XII встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Статтею 5 Закону № 2535-XII встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 15 Закону № 2535-XII встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону № 2535-XII).
Стаття 17 Закону № 2535-XII передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
В порушення вищезазначених вимог, відповідач орендну плату згідно поданої ним податкової декларації від 31.01.2009 року не сплатив.
Згідно статті 27 Закону № 2535-XII, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (із змінами та доповненнями) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п. 1.3 ст. 1 згаданого Закону визначається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
У відповідності до ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивачем направлено відповідачу податкові вимоги: перша податкова вимога від 21 жовтня 2009 року №1/22, друга податкова вимога від 23 листопада 2009 року № 2/22.
Сума заборгованості підтверджується також обліковою карткою платника ТОВ «Надбужанське».
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Докази вжиття відповідачем заходів погашення боргу в матеріалах справи відсутні. Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Надбужанське»(м. Львів, вул. Староєврейська, 22 ЄДРПОУ 32712753) в користь державного бюджету України заборгованість в розмірі 27385 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят п’ять) грн. 33 коп.
3. Щодо судових витрат, то такі з сторін не стягуються.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 07.03.2011р. о 17:00 год.
Суддя Коморний О.І.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2011 |
Оприлюднено | 15.03.2011 |
Номер документу | 14096738 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Коморний Олександр Ігорович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Коморний Олександр Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні