Рішення

від 04.03.2011 по справі 2/13-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/13-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 березня 2011 р.                                     Справа 2/13-11

за позовом: Публічного акціонерного товариства  "Кредитпромбанк", юридична адреса: 01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, 38, адреса для поштової кореспонденції:  21100,  м. Вінниця, вул. Богуна, 2   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчиндеревсервіс"  23607, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Кинашів, вул.  Першотравнева, 197-а  

про стягнення 539 233,15 грн. заборгованості за кредитним договором

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача :   Бойко В.М.- за довіреністю;

          відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчиндеревсервіс" про стягнення 53 9233,15 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких  заборгованість  по тілу кредиту становить 445 000, 00 грн., заборгованість по нарахованим процентам за період з 01.01.2010 р. по 22.10.2010 р. становить  69 636, 23 грн. та пеня за несвоєчасне виконання умов Кредитного договору у розмірі 24 596, 83 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.12.10 р. порушено провадження у справі №2/13-11 та призначено засідання на 31.01.11 р.

Ухвалою суду від 31.01.11 р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 14.02.11 р.

14.02.11 р. за повторним клопотанням відповідача в судовому засіданні оголошена перерва до 04.03.11 р.

В судове засідання з''явився представник позивача, який позов підтримав, просив суд його вимоги задовольнити з урахуванням поданої ним до суду заяви про зменшення позовних вимог №447/1.01-б.б-01 ВН від 17.01.11 р. (вх.№ канцелярії суду 08-38/1124/11 від 28.01.11 р.), згідно якої останній просить стягнути 534 233,15 грн., з яких: 445 000,00 грн.- заборгованості по тілу кредиту, 64 636,23 грн.- заборгованості по нарахованих відсотках та 24 596,83 грн.- пені за несвоєчасне виконання умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, зменшити розмір позовних вимог. При цьому, частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Заява позивача про зменшення позовних вимог приймається судом, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України  позивачу роз'яснені процесуальні наслідки його дій.

Відповідач в судове засідання  не з"явився незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є реєстр відправлення поштової кореспонденції господарського суду Вінницької області.

Разом з тим, 03.03.11 р. до господарського суду Вінницької області від відповідача надійшла заява (вх.№канцелярії суду 08-38/2945/11) про відкладення розгляду справи в зв''язку з перебуванням керівника Макієвського Р.Д. на лікарняному.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України, щодо строків розгляду справи, неодноразові відкладення розгляду справи за клопотаннями відповідача та той факт, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, подане клопотання судом відхиляється та справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між, ПАТ "Кредитпромбанк" (єдиний правонаступник ВАТ "Кредитпромбанк") та Позичальником - ТОВ "Тульчиндеревсервіс" 26 червня 2008 року було укладено Кредитний договір №22/29/08-КЛТ (надалі - Кредитний договір).

У відповідності до умов Кредитного договору Позивач зобов'язався в майбутньому надавати Відповідачу кредити (транші) в національній валюті України або Євро/Долар США з повною/частиною конвертацією у національну валюту України в межах загальної суми, еквівалентної 40 000 (сорока тисячам) Євро за курсом НБУ на дату укладання кожної додаткової угоди до Кредитного договору, яка є його невід'ємною частиною (у відповідності до п.1.1 Кредитного договору), термін повного погашення кредитних коштів не пізніше 24 червня 2011 року (у відповідності до п.3.4.5 Кредитного договору).

Згідно з умовами п.1.2. Кредитного договору, зобов'язання Позивача щодо надання кредитів та зобов'язання Відповідача щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені Кредитним договором, виникають з моменту укладення сторонами Додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами Кредитного договору, в сумах, зазначених в таких Додаткових угодах.

Також встановлено, що строк користування кожним окремим кредитом в межах  загальної суми, вказаної у п.п.1.1. Кредитного договору, визначається Додатковими угодами про надання кредитів, але не пізніше строку, встановленого в п.3.4.5 Кредитного договору.

Пунктами 2.7 Кредитного договору встановлено, що процентні ставки та валюта кредиту встановлюються в Додаткових угодах за кожним кредитом.

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору, Додаткові угоди про надання кредитів до Кредитного договору укладаються тільки за взаємною згодою сторін на підставі письмової заяви Відповідача на видачу кредиту (траншу).

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору Позивачем були надані Відповідачу кредити (транші) в межах загальної суми еквівалентної 40 000 (сорока тисячній) Євро в наступних розмірах та на наступні строки, а саме:

1)Відповідачем отримано наступні кредити (транші), згідно Заяв Відповідача та Додаткових угод про надання кредитів (траншів): №1 від 27 червня 2008 р. (кредит в розмірі 15 000 Євро, під 17 % річних, до 26 червня 2009 р.), №2 від 03 липня 2008 р. (кредит в розмірі 15 000 Євро, під 17 % річних, до 02 липня 2009 р.), №3 від 08 липня 2008 р. (кредите розмірі 5 000 Євро, під 17 % річних, до 07 липня 2009 р.), №4 від 08 серпня 2008 р, (кредит в розмірі 5 000 Євро, під 17 % річних, до 07 серпня 2009 р.), №5 від 26 червня 2009 р. (кредит в розмірі 159 000 гривень - еквівалент 15 000 Євро, під 25 % річних, до 25 вересня 2009 р.), №6 від 02 липня 2009 р. (кредит в розмірі 161 000 гривень - еквівалент 15 000 Євро, під 25 % річних, до 04 вересня 2009 р.), №7 від 08 липня 2009 р. (кредит в розмірі 53 000 гривень - еквівалент 5 000 Євро, під 25 % річних, до 08 січня 2010 р.) №8 від 07 серпня 2009 р. (кредит в розмірі 60 000 гривень - еквівалент 5 000 Євро, під 20 % річних, до 05 лютого 2010 р.), що також підтверджується меморіальними ордерами, Заявами Відповідача на видачу кредитів, Додатковими угодами про видачу кредиту {траншу), та Виписками з особових кредитних рахунків №20626030221601, №20671030221601, які сформовані за період з 26.06.2008 р. по 09.12.2010 р.

Кредити (транші) за даними Додатковими угодами про видачу кредиту (траншу) були погашені Відповідачем, що також підтверджується Виписками з особових кредитних рахунків №20626030221601, №20671030221601, які сформовані за період з 26.06.2008 р. по 09.12.2010 р. та Розрахунком заборгованості сформованим станом на 10.12.2010 р.

2). Відповідачем отримано слідуючі кредити (транші), згідно Заяв Відповідача та Додаткових угод про надання кредитів (траншів):

-          №9 від 23 жовтня 2009 р. (кредит в розмірі 332 000 гривень - еквівалент 30 000 Євро, під 25 % річних, терміном погашення не пізніше 20 жовтня 2010 р.).

-          №10 від 06 січня 2010 р. (кредит в розмірі 53 000 гривень - еквівалент 5 000 Євро, під 25 % річних, терміном погашення не пізніше 05 липня 2010 р.).

-          №11 від 11 травня 2010 р. (кредит в розмірі 60 000 гривень - еквівалент 5 000 Євро, під 20 % річних, терміном погашення не пізніше 05 серпня 2010 р.), що стверджується меморіальними ордерами, Заявами Відповідача на видачу кредитів. Додатковими угодами про видачу кредиту (траншу) та Виписками з особових кредитних рахунків №20626030221601, №20671030221601, які сформовані за період з 26.06.2008 р. по 09.12.2010 р.

Згідно Кредитного договору Відповідач взяв на себе зобов'язання:

1) у   відповідності   до   п.3.4.3   Кредитного   договору,   сплачувати   нараховані   проценти   за користування кожним  кредитом (траншем), наданим згідно з Додатковими угодами про надання кредитів, до  10 числа  кожного місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитам та у день повного погашення заборгованості за  кредитами (траншами), вказаними у відповідності Додатковій угоді про надання кредитів.

З умов п.3.4.12 - 3.4.15 Кредитного договору, випливає що Позивач неодноразово надавав Відповідачу відстрочку по погашенню нарахованих процентів за користування кредитами (траншами), що підтверджується Додатковими угодами до Кредитного договору: №22/01 від 12.10.2009 р., №22/05 від 10.02.2010 р., №22/06 від 23.02.2010 р., №22/07 від 11.05.2010 р.,

2) у відповідності до п.1.1 Кредитного договору, встановлено графік зменшення (погашення) ліміту мультивалютної траншової кредитної лінії щомісячно у розмірі 5 000 гривень, починаючи з липня 2010 р.

З умов п.1.1 Кредитного договору, випливає що Позивач неодноразово надавав Відповідачу відстрочку по погашенню (зменшенню) ліміту мультивалютної траншової кредитної лінії, що підтверджується Додатковими угодами до Кредитного договору: №22/02 від 23.10.2009 р., №22/03 від ЗО. 12.2009 р., №22/04 від 13.01.2010 р.

3) у відповідності до п.3.4.5 Кредитного договору, повністю погасити заборгованість за кредитами (траншами) у терміни, визначені в Додаткових угодах про надання кредитів.

4) у відповідності до п.3.4.9 Кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами, Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу пеню за кожний день прострочи в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.

Отже, у зв'язку з тим, що Відповідач у визначені строки, у відповідності до умов Кредитного договору (п.1.1, 3.4.3, 3.4.5) та умов Додаткових угод про надання кредитів (траншів) №9 від 23 жовтня 2009 р., №10 від 06 січня 2010 р., №11 від 11 травня 2010 р., не повернув у повному обсязі отримані кредити (транші) та не сплатив нараховані проценти за їх користування, за Відповідачем рахується заборгованість за Кредитним договором.

Станом на 10.12.2010 року заборгованість за Кредитним договором №22/29/08-КЛТ від 26 червня 2008 року становить в розмірі 539 233,15 грн, з яких: 1) заборгованість  по тілу кредиту становить 445 000 (чотириста сорок п'ять тисяч) гривень 00  копійок; 2) заборгованість по нарахованим процентам за період з 01.01.2010 р. по 22.10.2010 р. становить  69 636 (шістдесят шість тисяч шістсот тридцять шість) гривень 23 копійки; 3) нарахована пеня за несвоєчасне виконання умов Кредитного договору, нарахована у відповідності  до п.3.4.9 Кредитного договору, у розмірі 24 596 (двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість) гривень 83 копійки, з яких: нарахована пеня за несвоєчасне сплату тіла кредиту за період з 26.09.2009 р. по 09.12.2010 р. в розмірі 20 874 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 92 копійки; нарахована пеня за несвоєчасне сплату процентів за період з 11.08.2009 р. по 09.12.2012 р. в розмірі 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) гривня 91 копійка.

Про порушення Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення отриманих кредитів (траншів) та сплати нарахованих процентів за користування цими кредитами (траншами), Позивач попередив письмово шляхом направлення Відповідачу письмової-вимоги за №6466/2.ОІВН-б.б-ОЗВН від 29.11.2010 р. з вимогою погасити всю існуючу заборгованість за Кредитним договором. Дана вимога Відповідачем була отримана 04.12.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №00332423, та залишена останнім без уваги.

Станом на день звернення з позовом до суду Відповідач у визначені строки, у відповідності до умов Кредитного договору (п.1.1, 3.4.3, 3.4.5) та умов Додаткових угод про надання кредитів (траншів) №9 від 23 жовтня 2009 р., №10 від 06 січня 2010 р., №11 від 11 травня 2010 р., не повернув у повному обсязі отримані кредити (транші) та не сплатив нараховані проценти за їх користування, в зв''язку з чим за Відповідачем рахується заборгованість за Кредитним договором, що і змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав.

В процесі розгляду справи позивач заявою №447/1.01-б.б-01 ВН від 17.01.11 р. (вх.№ канцелярії суду 08-38/1124/11 від 28.01.11 р.) зменшив позовні вимоги в зв''язку з частковим погашенням відповідачем боргу по нарахованих відсотках, згідно якої просить стягнути з відповідача 445 000,00 грн.- заборгованості по тілу кредиту, 64 636,23 грн.- заборгованості по нарахованих відсотках та 24 596,83 грн.- пені за несвоєчасне виконання умов кредитного договору.

Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 534 233,15 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином, що стверджується меморіальними ордерами, заявами Відповідача на видачу кредитів, додатковими угодами про видачу кредиту (траншу) та виписками з особових кредитних рахунків відповідача.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної оплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем, що  стверджується обопільно підписаним уповноваженими представниками та скріплений печатками обох сторін акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.12.2010 р.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення  445 000,00 грн.- заборгованості по тілу кредиту та 64 636,23 грн.- заборгованості по нарахованих відсотках підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 24 596, 83 грн. -  пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом (пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту в сумі 20 874,92 грн. за період з 26.09.2009 р. по 09.12.2010 р. + пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період прострочення з 11.08.2010 р. по 09.12.2010 р. на суму 3 721,91 грн.).

Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється  договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

У відповідності до п.3.4.9 Кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами, Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу пеню за кожний день прострочи в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 596,83 грн. -  пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом  заявлено правомірно та підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про  задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193,  231 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-  

ВИРІШИВ :

1.  Позов задовільнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчиндеревсервіс" (23607, Вінницька область, Тульчинський район, с.Кинашів, вул.Першотравнева, 197-А, код ЄДРПОУ 33868290) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (бульвар Дружби народів, 38, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 21666051) 445 000,00 грн.- заборгованості по тілу кредиту, 64 636,23 грн.- заборгованості по нарахованих відсотках, 24 596,83 грн.- пені за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, 5 392,33 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.    

Суддя                                             Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  10 березня 2011 р.

1 - до справи

2,3 - позивачу  01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, 38, 21100,  м. Вінниця, вул. Богуна, 2

4 - відповідачу  23607, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Кинашів, вул. Першотравнева, 197-а