Рішення

від 23.02.2011 по справі 12/3пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/3пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.02.11 р.                                                                                    Справа № 12/3пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Здоренко В.В.

за участю представників сторін  

від позивача – не з»явився

від відповідача – не з»явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Малого підприємства «Лаванда» м. Харцизськ

до Іловайської міської ради, м. Іловайськ

про визнання права власності

СУТЬ СПОРУ       

  Мале підприємство«Лаванда» м. Харцизськ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Іловайської міської ради, м. Іловайськ та просила суд визнати за ним  право власності на прибудовану будівлю ( тамбур) площею 3,6 кв.м. до спірного приміщення аптеки МП «Лаванда», яке знаходиться в будинку № 80 по вул. Шевченко м. Іловайськ, Донецької області

  В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ч.3 та ч. 5 ст. 376 ЦК України.

   Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність доказів наявності спору між ним та позивачем, відсутність документів, які підтверджують,  що позивач є користувачем земельної ділянки, на якій розташовано спірний об»єкт.

  Представники сторін в судове засідання не з»явилися. Розгляд справи відкладався у зв»язку з відсутністю представників сторін. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися шляхом надсилання на їх адреси відповідних ухвал.

  Справу розглянуто за наявними в ній документами

  Дослідивши обставини справи,  господарський суд встановив

  Позивач є власником вбудовано-прибудованого приміщення площею 253,80 кв.м, яке знаходиться за адресою:  м. Іловайськ, вул. Шевченко, б.80, що підтверджується договором купівлі-продажу від 07.04.1998 р., який посвідчено нотаріально.

  Рішенням виконавчого комітету Іловайської міської ради за № 118 від 16.04.1998 р. позивачу надано дозвіл на відкриття аптеки в частині зазначеного вище приміщення.

  Згідно тексту позовної заяви, при купівлі   приміщення над  входом до аптеки був козирьок, до якого у 2009 році  позивач  прибудовував  з цегли тамбур площею 3, 6 кв.м. . та встановив залізні двері.

  Позивач просить суд визнати за ним право власності на  тамбур на підставі ч.3 та ч.5 ст. 376 ЦК України.

  Розглядаючи зазначений спір суд виходить з наступного.

  Стаття 392 ЦК України встановлює, що власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує  його право власності.   

  Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети за умови надання земельної ділянки у встановленому законом порядку особі під уже збудоване нерухоме майно ( ч.3 ст. 376 ЦК України.)

   На вимогу власника ( користувача) земельної ділянки,  суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. ( ч.5 ст. 376 ЦК України.)

   Відповідно до ст. 33 ГПК України,  кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

   Позивач не надав до суду документи, які свідчать,  що він є користувачем земельної ділянки на підставі договору оренди землі, або є власником цієї земельної ділянки.

   Крім того, згідно відзиву відповідача, земельна ділянка під  спірний об»єкт позивачу не виділялася.

   Згідно ст. 1 ГПК  України,  підприємства, установи, оргназіації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав.

   Позивачем також не надано доказів, що відповідач не визнає за ним права власності.

   З огляду на наведене,  підстав для задоволення позову не має.

  На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                   ВИРІШИВ

   В задоволені позову відмовити.

Суддя                                                               Склярук О.І.                               

Повний текст рішення виготовлено та підписано  24.02.2011 р.