Постанова

від 10.03.2011 по справі 2а-1670/1499/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/1499/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря – Курганська Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області /далі по тексту - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" /далі по тексту - відповідач/ про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 97586,88 грн.

В обґрунтування позовної вимоги позивач вказав на наявність у відповідача боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування у сумі  97586,88 грн. Вказану суму боргу підтвердив даними звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України  за березень, квітень, травень. червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року, які подано відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області та карток особового рахунку страхувальника-відповідача.

Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про судовий розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.

У письмових запереченнях проти позову відповідач заперечував з тих підстав, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15 березня 2010 року у справі 23/11 за заявою Відкритого акціонерного товариства "Гадяцьке бурякогосподарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" про визнання відповідача банкрутом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР загальнообов’язкове державне соціальне страхування –це система прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 цих Основ одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень –солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий рівень –накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, третій рівень –система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 3 цього ж Закону суб’єктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Статтею 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків  до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 /чинної до 01.01.2011/ Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності з 01 січня 2010 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку встановлено, що страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду; базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

На виконання цієї норми ТОВ "Миргородм'ясопром" подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за  березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року.

Згідно рядку 8 поданих звітів сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, складає за березень 2010 року - 21611,66 грн, у тому числі 20343,35 грн- за ставкою 33,2%, 1268,31 грн - за ставкою 2%; за квітень 2010 року - 15181,52 грн, у тому числі 14250,78 грн- за ставкою 33,2%, 930,74 грн - за ставкою 2%; за травень 2010 року - 13802,47 грн, у тому числі 13005,42 грн- за ставкою 33,2%, 797,05 грн - за ставкою 2%, за червень 2010 року - 12038,28 грн, у тому числі 11319,75 грн- за ставкою 33,2%, 718,53 грн - за ставкою 2%; за липень 2010 року - 9852,66 грн, у тому числі 9276,44 грн - за ставкою 33,2%, 576,22 грн - за ставкою 2%; за серпень 2010 року - 7647,42 грн, у тому числі 7190,52 грн- за ставкою 33,2%, 456,90 грн - за ставкою 2%; за вересень 2010 року - 4823,46 грн, у тому числі 4549,40 грн- за ставкою 33,2%, 274,06 грн - за ставкою 2%; за жовтень 2010 року - 4035,99 грн, у тому числі 3829,06 грн- за ставкою 33,2%, 206,93 грн - за ставкою 2%; за листопад 2010 року - 4267,90 грн, у тому числі 4025,41 грн- за ставкою 33,2%, 242,49 грн - за ставкою 2%; за грудень 2010 року - 4325,50 грн, у тому числі 4079,73 грн- за ставкою 33,2%, 245,77 грн - за ставкою 2%.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як з’ясовано судом на підставі даних карток особового рахунку відповідача, останній обов’язку по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень-грудень 2010 року не виконав, у зв'язку з чим виник борг по сплаті страхових внесків у сумі 97586,88 грн.

Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми боргу закінчились. Разом з тим, жодні докази про виконання відповідачем вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне  страхування”  у справі відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи картки особового рахунку свідчать про наявність у відповідача боргу у спірній сумі - 97586,88 грн.

Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошові зобов’язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

Згідно абзацу 24 цієї статті мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу пункту 4 статті 12 зазначеного Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів /обов'язкових платежів/, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За змістом наведених правових норм мораторій поширюється на конкурсні, але не на поточні вимоги кредиторів.

Термін сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за спірний період, у тому числі за березень 2010 року, настав після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. А відтак, доводи відповідача про введення 15 березня 2010 року мораторію на вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень - грудень 2010 року судом відхиляються з наведених підстав.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000, передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 № 442/6730, передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 97 586,88 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" (код ЄДРПОУ 32038124, вул. Котляревського, 7, м. Миргород, Полтавська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області суму боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 97586,88 грн /дев'яносто сім тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок/.               

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2011 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк