Постанова

від 24.02.2011 по справі 27/103-10-3776

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/103-10-3776

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" лютого 2011 р. Справа № 27/103-10-3776

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання: Д.Л. Підгурському

за участю представників сторін:

від позивача —Д.М. Устінов, О.Є. Степановський

від відповідача —Д.В. Шелудченко

від прокуратури —Т.Л. Вигнанюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ТРЕЙД”

на рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2010 р.

у справі № 27/103-10-3776

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ТРЕЙД”

до Виконавчого комітету Одеської міської ради

за участю Прокуратури м. Одеси

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

          У серпні 2010 р. ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД” звернулось до господарського суду з позовом та доповненням до нього до Виконавчого комітету Одеської міської ради про внесення змін до договору пайової участі замовників у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 22.08.2007 р. на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України.

          В обґрунтування позову позивач послався на те, що в зв'язку зі світовою фінансовою кризою істотно змінились обставини, якими керувались сторони при укладенні договору, тому він вважає необхідним виключити п. п. 3.2, 5.4, 5.5 договору, зменшити пайову участь товариства до 4 % від загальної кошторисної вартості будівництва.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 15.11.2010 р. (суддя Невінгловська Ю.М.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22.11.2010 р., позов задоволено частково:

- виключено п. 3.2 договору пайової участі замовників у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, укладеного між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД” 22.08.2007 р. Нумерацію пунктів договору залишено без змін, зазначено, що п. 3.2 виключено;

- викладено п. 3.4 договору в наступній редакції: “Протягом 1 місяця після прийняття в експлуатацію житлового комплексу за адресою: м. Одеса,     вул. Маршала Говорова, 10, ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД” зобов'язане перерахувати на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради пайову участь у розмірі 4% від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (далі - “пайова участь”)”;

- стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита у сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.;

- в решті позову відмовлено.

          Судове рішення в частині задоволення позову мотивоване обґрунтованістю і підтвердженістю наявності одночасно умов, передбачених  ст. 652 ЦК України, необхідних для зміни в судовому порядку договору пайової участі. У задоволенні вимог про виключення п. п. 5.4, 5.5 договору, судом відмовлено з тих мотивів, що умови щодо зобов'язання прийняти дольову участь у будівництві школи та дитячого садка в межах кварталу забудови спільно з ТОВ “ОЛМІ-РС” віднесено договором до особливих умов та безпосередньо не стосуються розміру пайової участі забудовника.

          Не погодившись з даним рішенням, ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати в частині відмови в позові, задовольнити позовні вимоги про виключення п. п. 5.4, 5.5 договору, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, скаржник вказав на те, що п. п. 5.4, 5.5 договору суперечать ч. 8 ст. 27-1 Закону України “Про планування і забудову територій”, відповідно до якої органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

          Виконавчий комітет Одеської міської ради також звернувся з апеляційною скаргою, яка ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2010 р. повернута скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

          Згодом Виконавчий комітет Одеської міської ради повторно звернувся з апеляційною скаргою, але ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.12.2010 р. відмовлено у відновлення строку на подання апеляційної скарги.

          В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.02.2011 р. представники Виконавчого комітету Одеської міської ради та Прокуратури м. Одеси заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити її без задоволення, рішення суду скасувати, в позові відмовити в повному обсязі.

          Заслухавши доводи представників сторін та прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

          Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2007 р. № 968 надано дозвіл ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД” на подальше проектування та будівництво жилого комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 10, після переоформлення документів на право користування земельною ділянкою; затверджено договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД” від 22.08.2007 р.

          Предметом даного договору є надання забудовникові (ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД”) від імені виконкому права забудови земельної ділянки, у межах відводу, за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 10, строком до ІV кварталу 2011 р., для здійснення будівництва жилого комплексу з приміщеннями громадського призначення та паркінгом, а також комплексного благоустрою прилеглої території.

          Відповідно до п. 3.2. договору на етапі зведення 50% коробки зазначеного житлового будинку забудовник зобов'язаний письмово повідомити виконкому перелік конкретних квартир (№ квартири, її загальна й житлова площі, поверх) по номенклатурі та поверховості, узгодженої окремо, у розмірі 2,2% житла від загальної площі квартир жилого комплексу за зазначеною адресою, з подальшою передачею зазначених квартир із внутрішнім оздобленням, згідно з Державним стандартом, діючим на момент укладення договору (підстава: протокол засідання комісії з визначення розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 05.07.2007 р. № 19).

          Згідно з п. 3.4. договору ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД” зобов'язано протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення земельної ділянки для будівництва жилого комплексу за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 10, перерахувати пайову участь при будівництві приміщень громадського призначення у розмірі 8699335 грн. на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

          Пунктами 5.4, 5.5 договору передбачено, що забудовник зобов'язаний прийняти дольову участь у будівництві школи, відповідно своєї долі будівництва житлового кварталу та до введення в експлуатацію жилого комплексу з приміщеннями громадського призначення та паркінгом по         вул. М. Говорова, 10, за рахунок власних коштів здійснити будівництво дитячого садка в межах кварталу забудови, спільно з ТОВ “ОЛМІ-РС”(при будівництві жилих комплексів по вул. М. Говорова, 10 та 10-б).

          Рішенням Одеської міської ради від 25.12.2008 р. № 4077-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надано ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД” земельну ділянку площею 3,8121 га (категорія земель за основним цільовим призначенням —землі житлової забудови і громадського призначення), за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 10, у короткострокову оренду терміном на 5 років для будівництва 18-поверхового жилого комплексу та благоустрою території; затверджено договір оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ “БЕРЕГ-ТРЕЙД”.

          Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

          Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

          Розглядаючи спір по суті, місцевий господарський суд встановив наявність усіх чотирьох умов, необхідних для зміни договору в судовому порядку, а саме:

1) В момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Згідно цієї умови події, що викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати “істотною зміною обставин”, повинні мати місце або стати відомими сторонам після укладення договору. Загальновідомою обставиною є настання у 2008 р. (тобто після укладення спірного договору) світової фінансової кризи, що призвела до настання кризових явищ і в Україні, зокрема, у будівельній галузі, з метою подолання якої прийнято Закон України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від   25.12.2008 р., яким, в свою чергу, внесено зміни до Закону України “Про планування і забудову територій” в частині зменшення граничного розміру пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів до 4 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування для житлових будинків.

2) Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Причини кризових явищ в будівельній галузі не можуть бути усунені сторонами, оскільки ці причини не залежать від їх волі, а пов'язані з об'єктивними змінами ситуації на українському та світовому будівельному ринку.

3) Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Виконання договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси в існуючих умовах, при значному збільшенні собівартості квадратного метру житла може призвести до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавити позивача того, на що він розраховував при укладенні вказаного договору.

4) Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. В даному випадку ані із суті договору, ані зі змісту зобов'язання, ані зі звичаїв ділового обороту не випливає, що ризики, пов'язані зі зміною вищевказаних обставин, несе позивач. Більш того, безпосередньо у Законі України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” зазначено, що ризики, пов'язані з настанням кризових явищ в Україні, повинні нести як суб'єкти господарювання, так і держава.

          Відповідно до ч. ч. 1-3, 5-8, 15 ст. 27-1 Закону України “Про планування і забудову територій” створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування. Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення); 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею. Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом.

          Згідно зі ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

          Тобто, закон діє до його скасування у встановленому порядку, про що може бути прямо вказано в новому законі. Якщо закон не передбачає скасування попереднього, який суперечить новому і регулює ті самі відносини, його слід вважати таким, що втратив чинність у відповідній частині чи в цілому, з моменту набрання чинності нового закону.

          Для цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, які виникли з моменту набрання ним чинності. Для цього норма частини 3 статті 5 ЦК України вимагає наявність трьох умов: 1) відносини повинні відноситись до сфери цивільно-правового регулювання; 2) акт, що регулює їх, втратив чинність;       3) права та обов'язки учасників цих відносин виникають і після набрання чинності нового акта цивільного законодавства.

          Проаналізувавши вказані норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість застосування ч. 7 ст. 27-1 Закону України “Про планування і забудову територій” до даних правовідносин та внесення змін до договору в зв'язку з істотною зміною обставин в частині зменшення розміру внеску за право забудови (пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту) та в частині моменту настання зазначеної події, тому задовольнив позов в частині виключення п. 3.2 договору та викладення п. 3.4 договору в редакції позивача.

          Також суд зазначив, що розірвання договору на право забудови потягне для сторін шкоду, яка буде значно перевищувати витрати, необхідні для його виконання на змінених умовах, зокрема, зобов'язання за ним, включаючи зобов'язання щодо пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, будуть припинені.

          Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає чинному законодавству та підтверджений матеріалами справи.

          Доводи скаржника щодо необхідності виключення пунктів 5.4, 5.5 договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки умови щодо зобов'язання прийняти дольову участь у будівництві школи відповідно своєї долі будівництва житлового кварталу, а також здійснення за рахунок власних коштів будівництва дитячого  садка в межах кварталу забудови спільно з ТОВ “ОЛМІ-РС” віднесено договором до особливих умов, передбачених сторонами у розділі 5 договору та безпосередньо не стосується розміру пайової участі забудовника.

          Таким чином, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2010 р. у справі № 27/103-10-3776 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                            Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                В.Б. Туренко

          Повний текст постанови підписано 01.03.2011 р.