Постанова

від 01.03.2011 по справі 7/189-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/189-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р. Справа № 7/189-10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:  

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,          

суддів: Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,

при секретарі  судового засідання - Риковій О. М.,

за участю представників:

від  ПАТ „Херсонська ТЕЦ”  –Польща Н.Ю. за довіреністю;

від ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” - Боровик М.О. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат”

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.01.2011 р.

у справі №7/189-10

за позовом ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль”

до ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат”

про стягнення 12749,94 грн.

ВСТАНОВИЛА:

17.11.2010 р. ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат”  про стягнення  9900, 91 грн. основного боргу, 1162, 36 грн. збитків з урахуванням інфляції, 238,53 грн. –3% річних, 1448,15 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно укладеного сторонами договору №411 Дгу про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води позивачем постачалась теплова енергія але відповідач розрахувався за неї лише частково, в результаті чого за позивачем утворилась заборгованість у сумі 9900,91 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.01.2011 р. позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" 9900 грн. 91 коп. основного боргу, 1162 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, 238 грн. 53коп. річних, 1000 грн. 94 коп. пені, 123 грн. 03 коп. витрат по оплаті державного мита та 227 грн. 72 коп. судових витрат; у задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що факт існування боргу за спожиту теплову енергію підтверджений наданим позивачем на вимогу суду двостороннім актом взаємозвірки розрахунків, складеним станом на 08.12.2010р., з огляду на встановлення судом факту прострочення боржником  грошового зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1162грн. 36коп. та 238грн. 53коп. річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок заявленої до стягнення пені із застосуванням встановленого законом шестимісячного обмежання, зменшивши її до  1000 грн. 94 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат”  звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області в частині стягнення з нього 9900, 91 грн. основного боргу, 1162, 36 грн. інфляційних нарахувань, 238,53 грн. річних, 1000, 94 грн. пені та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.  В скарзі скаржник зазначає, що листом від 04.12.2010 р. №5-05/1048 ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” повідомило ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль”  про зарахування однорідних зустрічних вимог в сумі 13767,41 грн., оскільки за останнім рахується заборгованість перед скаржником в сумі 175250,47 грн. Крім того, вказує скаржник, ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.05.2009 р. у справі №5/31-Б-09 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат”  та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

До скарги відповідач додав додаткові докази (копію статуту, свідоцтва про реєстрацію, акт звірки, лист відповідача до позивача та ухвалу господарського суду Херсонської області  від 18.05.2009р. у справі №5/31-Б-09).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2011 р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.03.2011р. о 14:30, про що всі учасники процесу, згідно ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.

У письмовому відзиві на скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Фіксування судового засідання здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Колегія суддів, враховуючи приписи ст.101 ГПК України, відхилила клопотання представника про залучення до матеріалів справи  додаткових доказів (копії статуту, свідоцтва про реєстрацію, акту звірки, листа відповідача до позивача та ухвали господарського суду Херсонської області  від 18.05.2009р. у справі №5/31-Б-09), оскільки скаржник не довів неможливість надання цих доказів суду першої інстанції з поважних причин.  

Представник скаржника в усних поясненнях наданих суду просив задовольнити скаргу на викладених у ній підставах.

Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив залишити  скаргу без задоволення.

Згідно ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась вступна та резолютивна частина судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, запереченнями на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, відповідність викладених у рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

03.11.2007р. сторонами укладено договір №411/дгу (далі –Договір) про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в приміщення опалювальною площею 252 кв.м., розташоване по вул. Перекопській, 169 у м. Херсоні.

Згідно п. 1 Договору ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль” зобов'язується вчасно та відповідної якості надавати ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а  ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць і платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 12 Договору визначено, що за несвоєчасне внесення плати з ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” стягується пеня у розмірі 0,1 відсоток від суми боргу за кожен день прос рочки терміну оплати.

ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль” виконувало умови договору належним чином і  щомісяця поставляло ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” теплову енергію в обумовленій кількості, виставляючи щомісяця рахунки на її оплату.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” здійснювало оплату спожитих послуг з порушенням встановлених Договором строків та не в повному обсязі, в результаті чого станом на 12.11.2009р. за ним  утворилась заборгованість в розмірі 9900грн. 91коп., існування якої підтверджене наявними в матеріалах справи рахунками на оплату спожитої теплової енергії, витягами з книги реєстрації про вручення рахунків, а також двостороннім актом взаємозвірки розрахунків станом на 08.12.2010р.

Статтями 526, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, в свою чергу, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки наявність боргу встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено доказами, а відповідач не довів відсутність заборгованості, погодившись з її наявністю, то відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України слід визнати обґрунтованим і нарахування  індексу інфляції  та  3% річних від простроченої суми за період з 21.12.2009р. по 21.11.2010р. у сумі 1162, 36 грн. 36коп. та  238грн. 53коп. відповідно.

Також слід погодитись з стягненням з ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” 1000,94 грн. пені з урахуванням здійсненого судом розрахунку відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України.

Посилання скаржника на ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.05.2009 р. у справі №5/31-Б-09, якою порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36) копію ухвали господарського суду Херсонської області про порушення справи ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат”  отримало ще 22.11.2010 р., а отже воно було обізнано про розгляд позову ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль” і мало можливість надавати докази і заперечення під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу;  додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежать від нього.

В порушення вимог зазначеної статті скаржник додаючи цю копію ухвали до своєї апеляційної скарги не обґрунтував неможливість її подання до суду першої інстанції, що унеможливлює зміну або скасування судового рішення на цих підставах та відмову в прийняті зазначеної ухвали в якості додаткового доказу, що судом апеляційної інстанції було зроблено.

Крім того матеріали справи свідчать, що  позивач  в даному випадку є поточним кредитором, а відтак за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка та інші штрафні санкції за неналежне виконання грошових зобов'язань. Такий висновок ґрунтується на постанові Верховного Суду України у справі №08/94 від 15.04.2008р.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності заборгованості та обґрунтованості нарахування збитків від інфляції, річних та пені.

Посилання ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” в апеляційній скарзі на проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог в даному випадку не може бути прийнято до уваги, оскільки п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 р. №1082 „Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ” встановлено, що плата за теплову енергію всіх категорій споживачів зараховується виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Таким чином, викладені положення законодавства свідчать про неможливість здійснення такого зарахування і, відповідно, безпідставність посилання на нього скаржника.

Згідно  п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України  №02-5\422 від 10.12.1996р. „Про судове рішення” (з наступними змінами та доповненнями)   рішення господарського суду повинно ґрунтуватись  на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова  кваліфікація  відносин сторін,  виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. При  цьому  необхідно  мати  на  увазі,  що  у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду зазда легідь встановленої сили.

Відповідно до  статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є:  1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин,  що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення  або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне  застосування  норм  процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови,  якщо це  порушення  призвело  до  прийняття  неправильного рішення.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи  дав  повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права.

Наведені відповідачем у апеляційній скарзі  доводи не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового  рішення.

             Будь-яких інших доводів, щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник  не навів.

На підставі викладеного, колегія суддів  вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцевого суду  ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого  суду,  а відтак, підстав передбачених ст.104 України для його скасування і задоволення апеляційної скарги   немає.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 99,

101-105  ГПК  України, колегія суддів  –

ПОСТАНОВИЛА:

    Рішення господарського суду Херсонської області від 13.01.2011 р. у справі №7/189-10  -  залишити без змін,  а апеляційну скаргу ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат”  на зазначене судове рішення -  без задоволення.

                                                                                                                                                                                                                                                    Постанова, згідно ст. 105 ГПК України,  набуває законної сили з дня її прийняття і може бути   оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України

Головуючий:                                                                           Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                          Бєляновський В. В.

                                                                                                       Шевченко В. В.

Повний текст постанови підписано 01.03.2011р.