Постанова

від 03.03.2011 по справі 15/160-10-4354

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/160-10-4354

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" березня 2011 р. Справа № 15/160-10-4354

           Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Бахчеван Х.М.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 03.03.2011 року:

від позивача: Корой Д.І., за довіреністю;

від відповідачів: ДП „Санаторій „Затока” Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” - Недяк А.В., за довіреністю;

ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” - Рябко Є.О., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАТОКА”

на рішення господарського суду Одеської області від 24.01.2011 року

по справі № 15/160-10-4354

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАТОКА”

до відповідачів: Дочірнього підприємства „Санаторій „Затока” Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”

Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”

про визнання права власності на частку у спільному нерухомому майні

В судовому засіданні 03 березня 2011 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗАТОКА” (далі –Товариство ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства „Санаторій „Затока” Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (далі - Підприємство), Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (далі –ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”) про визнання права власності на частку в розмірі 52,78% у спільному нерухомому майні, внесеному до спільної діяльності та перерахованому у Додатку № 1 до договору про спільну діяльність № 5113177/2004-35 від 21.05.2004 року, а саме: будиночки відпочинку (літери за БТІ – 29-58, 63-71, 75-93, 95-104, 205-224, 21-23), столова (робоча, літера за БТІ - 13), гуртожиток МОП (літери за БТІ –15, 16, 17), будиночки гуртожитку (літери за БТІ –60 - 62), туалети (літери за БТІ –12, 19, 72, б/н (2 шт.)), навіс пляжний (літери за БТІ –3, 5, 6), каналізаційні колодязі (40%), електричні мережі (40%), водопровід (40%), каналізація (40%), кінотеатр (літера за БТІ -112), ділянки з твердим покриттям (40%), доріжки та майданчики з покриттям бетонними плитами (40%), огородження (40%).

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 136 Господарського кодексу України, ст. ст. 202, 328, 355, 1134, 1141 Цивільного кодексу України та мотивовано, зокрема, тим, що все майно, внесене сторонами за договором про спільну діяльність № 5113177/2004-35 від 21.05.2004 року (далі - Договір) є спільною частковою власністю в силу закону, Договору та Положення ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” про порядок укладення договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, затвердженого рішенням правління ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” № П3-8 від 02.11.2001 року, натомість ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” протиправно вважає нерухоме майно та устаткування власним майном, не визнаючи та порушуючи речові права позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.01.2011 року по справі № 15/160-10-4354 (судді Петров В.С.) в позові відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що у сторін за Договором не виникло права спільної власності на майно, що було передано у спільне користування сторін за Договором; спірні об'єкти нерухомості не є створеним або придбаним майном спільними зусиллями сторін Договору або за спільні кошти.

Не погодившись з рішенням суду від 24.01.2011 року, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ „ЗАТОКА”, в якій вказує про прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

В апеляційній скарзі ТОВ „ЗАТОКА” наводить ті ж самі доводи, якими було обґрунтовано позовні вимоги, та зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що у сторін за Договором не виникло право спільної часткової власності на спірне майно, є хибним.

ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” у відзиві на апеляційну скаргу вказує про безпідставність її доводів, оскаржуване рішення суду вважає законним.

Підприємство у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що доводи скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 21.05.2004 року між Підприємством та Товариством укладено договір про спільну діяльність №5113177/2004-35.

Відповідно до п. 3.3. Статуту ДП „Санаторій „Затока” в редакції від 19.04.2004 року, який діяв на момент укладення договору, останнє може від свого імені укладати угоди, договори, контракти, набувати майнових та немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді,  господарському, апеляційному і третейському судах.

Пунктом 4.1. Статуту встановлено, що майно Підприємства складають основні фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства. Статутний фонд Підприємства складає 6 434 412,00 грн.

Джерелами формування майна Підприємства є, у тому числі, і грошові та матеріальні внески ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” (п. 4.2. Статуту).

Відповідно п. 4.3. Статуту, власником майна є ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, ДП „Санаторій „Затока” володіє і користується належним йому майном без права прийняття рішення про відчуження основних фондів. Продаж, передача іншим підприємствам, організаціям і установам, обмін, здавання в оренду, в т.ч. громадянам, передача в заставу, а також списування з балансу майна, що належить Підприємству, здійснюється лише в установленому ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” порядку (п. 4.4. Статуту).

Відповідно до вимог п. 5.6. Статуту, до компетенції директора Підприємства відноситься, в тому числі, і право на укладення угод, контрактів, договорів (підряду, оренди, кредитування, застави, купівлі-продажу, тощо) на суму, що не перевищує 2% від вартості основних фондів Підприємства, при перевищенні –лише за погодженням з Головою Правління ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”.

02.11.2001 року  рішенням правління ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” № П3-затверджено Положення про порядок укладання договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Пунктом 1.3. Положення передбачено, що воно регулює надання документів апарату Правління, їх підготовку для затвердження Головою Правління або розгляду керівними органами ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Відповідно до п. 4.2. Положення, договори про спільну діяльність підписуються керівником дочірнього підприємства і затверджуються Головою Правління. Договір вважається укладеним з моменту затвердження його Головою правління.

Пунктом 1.1. договору про спільну діяльність передбачено, що ДП „Санаторій „Затока” та Інвестор (Позивач) зобов'язуються об'єднати свої внески для здійснення спільної інвестиційної діяльності на території „Санаторія „Затока” (України, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т. Затока, вул. Приморська) та спільно діяти без створення юридичної особи з метою відновлення матеріально-технічної бази санаторію, одержання прибутку шляхом експлуатації відремонтованих та обладнаних об'єктів (Додаток №1 до договору).

Пунктом 2.1.1. договору зазначено, що внеском Підприємства є об'єкти, розташовані на його території, згідно повного переліку, яких наведений у додатку №1 до даного договору, при цьому залишкова вартість основних фондів, які вносяться ДП „Санаторій „Затока”, складає 1 107 719 грн. 88 коп. Внеском Інвестора, згідно п. 2.2. договору, є грошові кошти у розмірі 1 100 000 грн.

Відповідно до відомості руху коштів з розрахункового рахунку за період з 26.03.2004 року по 01.02.2008 року, наданої філією „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород - Дністровський Одеської області” АКПІБ „Промінвестбанк”, позивачем було повністю виконано обов'язок по внесенню вкладу до спільної діяльності, передбачений п. 2.2. Договору, а саме внесено до спільної діяльності грошові кошти у розмірі 1 485 921,12 грн.

ДП „Санаторій „Затока”, в свою чергу, внесло до спільної діяльності  майно, перераховане у Додатку №1 до договору, а саме: будиночки відпочинку (літери за БТІ –29 - 58, 63 - 71, 75 - 93, 95 - 104, 205 - 224, 21 - 23), столова (робоча, літера за БТІ –13), гуртожиток МОП (літери за БТІ –15,16,17), будиночки гуртожитку (літери за БТІ –60-62), туалети (літери за БТІ –12, 19, 72, б/н (2 шт.), навіс пляжний (літери за БТІ –3, 5, 6), каналізаційні колодязі (40%), електричні мережі (40%), водопровід (40%), каналізація (40%), кінотеатр (літера за БТІ –112), ділянки з твердим покриттям (40%), доріжки та майданчики з покриттям бетонними плитами (40%), огородження (40%).

Актом звірки розрахунків між учасниками за договором про спільну діяльність станом на 01.01.2008 року також підтверджено внесення вкладів у спільну діяльність у повному обсязі та визначено розміри внесків у грошовій формі. Так, внесок Підприємства у спільну діяльність складає –1 329 263,70 грн., внесок Товариства  складає –1 485 921,12 грн.  

Господарський суд першої інстанції, відмовивши в позові, неповно встановив обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм процесуального закону при оцінці доказів –ст. ст. 34, 35 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, покладених в основу оскаржуваного судового акту.

Колегією суддів встановлено, що за змістом статуту Підприємства означений суб'єкт господарювання є дочірнім підприємством з вирішальною залежністю від ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" зі статусом, що визначається нормами статей 63 та 126 Господарського кодексу України.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Підприємства та Товариства, колегія суддів дійшла висновку, що укладена між сторонами угода за своїм змістом та своєю правовою природою є договором сумісної (спільної) діяльності або договором простого товариства, який підпадає під правове регулювання норм статей 1130 –1143 Цивільного кодексу України.

Зазначена угода є затвердженою головою правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"  21.05.2004 року та в силу презумпції, визначеної статтею 204 Цивільного кодексу України, є правомірною.

Таким чином, відповідно до положень статей 1130, 1132 Цивільного кодексу України та розділів 1-2 Договору Підприємство і Товариство зобов'язалися об'єднати свої внески для здійснення спільної інвестиційної діяльності на території ДП „Санаторій „Затока”, зокрема, відремонтувати та налагодити об'єкти (додаток № 1) для спільного їх експлуатування з метою отримання прибутку. При цьому внеском Підприємства у спільну діяльність є нерухомість та устаткування, визначені в додатку № 1 до Договору, погодженою вартістю 1107719,88 грн., а внеском Товариства є відповідні грошові кошти.

Виконання сторонами власних зобов'язань за Договором достовірно підтверджено додатком № 1 до  Договору, копіями виписок з особового рахунку ТОВ „ЗАТОКА” про перерахування 1485921,12 грн. та актом звірення від 01.01.2008 року.

Колегія суддів зазначає, що ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, погодивши передачу нерухомості та устаткування  у спільну діяльність за Договором, в силу статті 30 Закону України „Про власність” (в редакції на момент укладення Договору) та пункту 1 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України здійснило відчуження зазначеного майна та втратило на це майно речові права.

Разом з тим, набуття Товариством та Підприємством прав часткової спільної власності на нерухомість і устаткування у співвідношенні 52,78% та 47,22% відбулось на підставі норм абзацу 2 частини 1 статті 1134 Цивільного кодексу України, пункту 2.3 Договору та пункту 3.7 Положення про порядок укладання договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, які прямо визначають, що внески сторін за Договором у спільну діяльність є спільною частковою власністю Товариства та Підприємства.

Виходячи зі змісту статті 66 Господарського кодексу України, Товариство та Підприємство (сторони за Договором) є добросовісними набувачами та спільними частковими власниками нерухомості та устаткування у співвідношенні 52,78% за Товариством та 47,22% за Підприємством.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України встановлюється презумція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено судом.

Згідно ст. 386 Цивільного кодексу України Товариство вправі вимагати усунення будь – яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 Цивільного кодексу України, власник  наділений правом захисту власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.

Оскільки згідно змісту позовних вимог та наданих відзивів відповідачі Підприємство та ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”  не визнають права спільної часткової власності Товариства на нерухомість та устаткування, колегія суддів доходить висновку, що позивач мав право звертатись до суду за захистом свого права власності.

Вищевикладене зумовлює скасування рішення від 24.01.2011 року та прийняття нового рішення про задоволення позову Товариства як цілком обґрунтованого з правової та доказової точки зору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу підлягають розподіленню між сторонами.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, —

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 24.01.2011 року по справі 15/160-10-4354 скасувати.

3.Позов задовольнити.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „ЗАТОКА” право власності на частку в розмірі 52,78% у спільному нерухомому майні, внесеному до спільної діяльності та перерахованому у Додатку № 1 до Договору.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства „Санаторій „Затока” Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАТОКА” 12750,00 грн. державного мита та 118,00 грн. на ІТЗ судового процесу.

6. Стягнути з Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАТОКА” 12750,00 грн. державного мита та 118,00 грн. на ІТЗ судового процесу.

7. Стягнути з Дочірнього підприємства „Санаторій „Затока” Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАТОКА” 6375,00 грн. витрат на оплату державного мита за подачу апеляційної скарги.

8. Стягнути з Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАТОКА” 6375,00 грн. витрат на оплату державного мита за подачу апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази з зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                            Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                 Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                                О.Т. Лавренюк