Постанова

від 09.03.2011 по справі 22/380-07-8895

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/380-07-8895

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р. Справа № 22/380-07-8895

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Картере В.І.

суддів:                              Жекова В.І., Пироговського В.Т.

на підставі розпорядження В.о. голови суду №44 від 17.01.2011р. про заміну суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В. суддями Жековим В.І., Пироговським В.Т., у зв'язку з закінченням перебування їх у відпустці

при секретарі судового засідання –Чеголя Є.О.

за участю представників:

від прокуратури –не з'явився, належним чином повідомлений,

від Одеської міської ради –не з'явився, належним чином повідомлений,

від Експериментального виробничого інноваційного об'єднання –не з'явився, належним чином повідомлений,

від Одеського об'єднаного авіаотряду - не з'явився, належним чином повідомлений,

від ТОВ Авіакомпанія „Одеса” –Максимець О.Б., Курочкіна Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2010 р.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Одеса” про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2007 р. за нововиявленими обставинами

по справі № 22/380-07-8895

за позовом Прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до Одеського об'єднаного авіаотряду

Експериментального виробничого інноваційного об'єднання

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

06.12.2007 р. прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Одеського об'єднаного авіаотряду та Експериментального виробничого інноваційного об'єднання, відповідно до якого просив визнати договір купівлі-продажу від 20.02.1991 р., укладений між відповідачами, недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор послався на те, що спірний договір купівлі-продажу від 20.02.1991 р. укладено з порушенням вимог ст. 225 Цивільного кодексу УРСР, оскільки майно, передане за вказаним договором, є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси і лише власник майна має право на його продаж.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2007р. (т.1, а.с.27) (суддя Торчинська Л.О.) позовні вимоги задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що будівлі та споруди, придбані Експериментальним виробничим інноваційним об'єднанням за договором купівлі-продажу від 20.02.1991р. є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, а тому спірний договір купівлі-продажу є таким, що укладений з порушенням вимог ст. 225 ЦК України, у зв'язку з чим є недійсним. Судове рішення обґрунтоване також приписами статті 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 215, 321 Цивільного кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2008р. (т.1, а.с.118) вказане рішення залишено без змін.

27.10.2010р. ТОВ Авіакомпанія “Одеса” подало заяву про перегляд  судового рішення по даній справі від 21.12.2007 р. за нововиявленими обставинами (т.2, а.с.100), відповідно до якої заявник просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2007 р. по справі № 22/380-07-8895.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.11.2010 р. (т.2, а.с.99) заяву ТОВ Авіакомпанія “Одеса” про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами прийнято до розгляду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.11.2010 р. (суддя Торчинська Л.О.) заяву ТОВ Авіакомпанія “Одеса” задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2007 р. по справі № 22/380-07-8895 скасовано, в задоволені позову прокурора - відмовлено.

Приймаючи вказане судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ТОВ Авіакомпанія “Одеса” є власником будівель та споруд аеродрому „Застава” і вказана обставина є нововиявленою, оскільки вищевказаний факт було виявлено після прийняття рішення по даній справі.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням Одеська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2010р. скасувати, у задоволені заяви ТОВ Авіакомпанія „Одеса” про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2007 р. –відмовити, рішення суду першої інстанції від 21.12.2007 р. - залишити без змін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що викладені у заяві ТОВ Авіакомпанія „Одеса” обставини, не є нововиявленими у розумінні ст.112 ГПК України, а саме: у заяві не викладено нових обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка зверталась з заявою на час розгляду справи, оскільки територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради як власник майна володіла, користувалася та розпоряджалася своїм майном, а саме: нежитловим об'єктом, розташованим за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22-Г з 2007 року і припинила ним володіти, користуватись та розпоряджатись з 27.10.2010р. на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-2713/10/1570.

Крім того апелянт зазначає, що заявник не був на момент розгляду справи ані стороною, ані третьою особою, тобто не приймав участь у справі, а також не є правонаступником однією із сторін або третьої особи даного спору.

Також апелянт стверджує, що заявник вже звертався до Господарського суду Одеської області з заявою щодо перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2007 р. по справі № 22/380-07-8895 та ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2008 р. провадження по справі було припинено, а у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників ТОВ Авіакомпанія „Одеса”, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.1991р. між Одеським об'єднаним авіаотрядом та Експериментальним виробничим інноваційним об'єднанням (далі - ЕВІО) укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд аеродрому “Застава” (т.1, а.с.9).

На підставі акту прийому-передачі основних засобів аеродрому “Застава” (будівлі, споруди) від 21.03.1991р. (т.1, а.с.5) Одеський об'єднаний авіаотряд передав, а ЕВІО прийняло будівлі та споруди аеродрому “Застава”.

08.10.1991р. між Експериментальним виробничим інноваційним об'єднанням і Авіакомпанією „Одеса” укладений договір (т.1, а.с.73), згідно з яким, ЕВІО продає за договірною ціною, яка становить 815 тис. руб. Авіакомпанії „Одеса” будівлі і споруди, які знаходяться на аеродромі „Застава”. Авіакомпанія „Одеса” після набуття чинності цього договору здійснює свої повноваження на свій розсуд у межах, встановлених законом, відповідно до Статуту.

Згідно умов цього договору, ЕВІО взяті на себе наступні зобов'язання: звільнити будівлі і споруди у строки, зазначені у додатку, яке є невід'ємною частиною цього договору; своєчасно надати всю необхідну документацію по експлуатації і використанню будівель і споруд, але не пізніше 01.11.1991р. Авіакомпанією „Одеса” згідно з умовами цього договору також взяті на себе такі зобов'язання як перерахувати на р/рахунок ЕВІО суму 815 тис. руб. до 01.11.1991р.; зайняти придбані будівлі і споруди по мірі їх звільнення, із врахуванням вимог нормативних документів і безпеки польотів.

У додатку до цього договору сторонами уточнені умови і строки звільнення будівель і споруд, а згідно з актом прийому-передачі основних засобів аеродрому „Застава” (будівлі, споруди), який 09.10.1991р. затверджений генеральним директором ЕВІО та президентом Авіакомпанії „Одеса”, в період з 08.10.1991р. по 09.10.1991р. комісією здійснений огляд будівель і споруд, які підлягають продажу і знаходяться на аеродромі „Застава”, зокрема, аеровокзал, будівля техслужби та медпункт, будівля ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівля бухгалтерії, туалет, штабна будівля, будинок дерев'яний збірний, лінійні майстерні, цех ремонту, будівля складу ОМТС, будівля автобази, будівля техбригади, об'єкт Х-ІО, КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторна підстанція (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, перонний майданчик, під'їзна зовнішня дорога, якірні стоянки, майданчик АТБ, льотне поле, дегазаційний майданчик, водопровідна мережа і встановлено, що на момент продажу будівлі та споруди знаходяться у діючому стані, потребують ремонту.

Правомірність набуття Авіакомпанією „Одеса” будівель та споруд аеродрому “Застава” на підставі договору купівлі-продажу 08.10.1991р. підтверджується постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.07.2010р. (т.2, а.с.150) залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2010р. (т.2, а.с.161) у справі № 12-31-15-22/381-07-8905 за позовом прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ Авіакомпанія “Одеса” та ЕПІО про визнання договору купівлі-продажу від 08.10.1991р. недійсним та за зустрічним позовом ТОВ Авіакомпанія “Одеса” до Одеської міської ради про витребування майна, вселення та виселення.

Отже, територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради не була та не є власником будівель та споруд аеродрому “Застава”.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення від 21.12.2007р., дійшов помилкового висновку відносно того, що будівлі та споруди аеродрому “Застава” є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2007р. у справі №30/212-07-6116, яким за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради було визнано право власності на будівлі та споруди, розташовані на аеродромі „Застава”, в тому числі: аеровокзал, будівля техслужби та медпункт, будівля ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівля бухгалтерії, туалет, штабна будівля, будинок дерев'яний збірний, лінійні майстерні, цех ремонту, будівля складу ОМТС, будівля автобази, будівля техбригади, об'єкт Х-ІО, КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторна підстанція (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, перонний майданчик, під'їзна зовнішня дорога, якірні стоянки, майданчик АТБ, льотне поле, дегазаційний майданчик, водопровідна мережа було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2008 р. (т.2, а.с.131).

Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2009р. у справі №2-а-9197/09/1570 (т.2, а.с.138) за позовом ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” до КП „ОМБТІ та РОН”, за участю третіх осіб –Одеської міської ради та Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу ОМР про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, КП „ОМБТІ та РОН” зобов'язано зареєструвати право власності на будівлі та споруди, а саме на аеровокзал, будівлю техслужби та медпункт, будівлю ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівлю бухгалтерії, туалет, штабну будівлю, будинок дерев'яний збірний, лінійну майстерню, цех ремонту, будівлю складу ОМТС, будівлю автобази, будівлю техбригади, об'єкт Х-ІО, КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторну підстанцію (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, перонний майданчик, під'їзну зовнішню дорогу, якірні стоянки, майданчик АТБ, льотне поле, дегазаційний майданчик, водопровідну мережу, що знаходяться на аеродромі „Застава”, розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22-Г за ТОВ „Авіакомпанія „Одеса”.

Таким чином, ТОВ Авіакомпанія “Одеса” є законним власником будівель та споруд аеродрому “Застава”.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Виходячи з системного аналізу змісту ст. 112 ГПК України нововиявленими обставинами є юридичні факти, які передбачені нормами права, зумовлюють виникнення, зміну або припинення правовідносин; мають істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Враховуючи те, що наведені вище обставини є фактами, що зумовлюють зміну правовідносин між ТОВ Авіакомпанія “Одеса” та позивачем по справі, мають істотне значення для правильного вирішення даної справи та не могли бути відомі ані ТОВ Авіакомпанія “Одеса”, ані місцевому господарському суду, що розглядав справу, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказані обставини є нововиявленими.

Крім того, вказані обставини свідчать про безпосереднє порушення судовим рішенням від 21.12.2007р. прав та законних інтересів ТОВ Авіакомпанія “Одеса”, яке є добросовісним набувачем будівель та споруд аеродрому “Застава”.

Згідно з ч. 1 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. № ETS №005 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 13 Конвенції № ETS №005 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 14 Конвенції № ETS №005 встановлено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

В силу положень ст. 17 Конвенції № ETS №005, держава не має права вчиняти обмеження будь-яких прав передбачених Конвенцією. Обмеження щодо прав і свобод встановлюються Конвенцією і тільки для визначених нею цілей (ст. 18 Конвенції № ETS №005).

Враховуючи доведеність ТОВ Авіакомпанія “Одеса” факту наявності в нього права власності на будівлі та споруди аеродрому “Застава”, місцевий господарський суд, в силу гарантованого ст. 55 Конституції України права кожному на захист, дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2007р. за нововиявленими обставинами та подальшого його скасування.

Доводи апелянта відносно того, що викладені у заяві ТОВ Авіакомпанія „Одеса” обставини, не є нововиявленими у розумінні ст.112 ГПК України, спростовуються наведеним вище, а тому не приймаються до уваги апеляційним господарським судом.

Виходячи з наведеного, оскаржене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстави для його для скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 77, 85, 99, 101-105, 112, 113 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2010 р. по справі № 22/380-07-8895 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської міської ради –без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                            В.І. Картере

Судді:                                                                                В.І. Жеков

                                                                                          В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписаний 10.03.2011р.