Постанова

від 21.02.2011 по справі 10/1644

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/1644

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 р.                                                                Справа № 10/1644  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Коломис В.В.

суддів                                                                             Огороднік К.М. ,

 суддів                                                                             Мельник О.В.

при секретарі судового засідання  Кульчин Л.В.

розглянувши  апеляційні скарги боржника  Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" та органу виконання судового рішення  Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції на  ухвалу  господарського суду Житомирської області від 18.10.10 р.

у справі № 10/1644 (суддя   Кравець С.Г. )

позивач Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" в особі Житомирського управління АКІБ "УкрСиббанк" в особі Житомирського управління АКІБ "УкрСиббанк"

відповідач  Відкрите акціонерне товариство "Новоград-Волинська міська шляхово-експлуатаційна дільниця"

орган виконання судового рішення  Відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції

про стягнення 540 812 грн. 14 коп. (скарга на дії ДВС)

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився

боржника -  Невмержицька Т.О.(дов.№ 87 від 10.09.10 р.)

органу виконання судового рішення - Зобніна Н.А.(дов.б/н від 21.02.11 р.)

      Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.10.2010р. у справі №10/1644 у задоволенні заяви ВАТ "Новоград-Волинська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" від 05.10.2010р. про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - відмовлено.

Скаргу Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинська шляхово-експлуаційна дільниця" на рішення та дії державного виконавця відділу ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області задоволено частково.

Визнано неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції при виконанні наказу господарського суду Житомирської області №10/1644 від 22.02.2010р. щодо звернення стягнення, а саме: дії з арешту та опису, оцінки, передачі на реалізацію нерухомого майна: нежитлова будівля виробничої бази, загальною площею 2696,9 кв.м., яка складається з адмінбудівлі загальною площею 593,50 кв.м., одноповерхової будівлі, зблокованої з адмінбудівлею загальною площею 901 кв.м., побутового корпусу загальною площею 304,9 кв.м., одноповерхової будівлі, зблокованої з побутовим корпусом загальною іплощею 894,5 кв.м., прохідної площею 19,9 кв.м. та земельної ділянки, розташованої по вулиці Герцена, 26 в місті Новоград-Волинський, ділянки несільськогосподарського призначення, площею 1,6520 га.

Визнано незаконним акт опису й арешту майна від 19.03.2010р. серії АА №201643, складений державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського    міськрайонного    управління    юстиції    Андрієвич Т.С. при примусовому виконанні наказу господарського суду Житомирської області № 10/1644 від 22.02.2010р.

У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Новоград-Волинська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати вищезазначену ухвалу господарського суду Житомирської області в частині визнання дій державного виконавця відділу ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції  при відкритті виконавчого провадження та накладення арешту на майно законними;  визнати дії державного виконавця при проведенні виконавчих дій при відкритті виконавчого провадження такими, що не відповідають в повній мірі Закону України "Про виконавче провадження" та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2010 р.; визнати дії державного виконавця щодо накладення арешту на все майно ВАТ "Новоград-Волинська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" вищезазначеною постановою неправомірними, а постанову від 10.03.2010 р. - незаконною. В решті ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.10.2010р. у справі №10/1644 просить залишити без змін.

В поданій апеляційній скарзі вищезазначений апелянт, як на підставу необхідності задоволення його вимог, зокрема, посилається на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2010 він не отримував, державний виконавець не пересвідчився чи отримана ним вищезазначена постанова, документи про її отримання в виконавчому провадженні відсутні, доказів виконання державним виконавцем ст.30 Закону “Про виконавче провадження” представником відділу ДВС в судовому засіданні надано не було, відтак, не виконавши вимоги зазначеної вище статті Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець, на думку апелянта, позбавив його права на: добровільне погашення боргу в строк, вказаний в постанові про відкриття виконавчою провадження; на подачу заяви про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку з неотриманням постанови, її оскарження та оскарження постанови про арешт майна від 10.03.2010 року.

Крім того, апелянт не погоджується з твердженням місцевого господарського суду, яким визнано правомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження  на все майно боржника у межах суми звернення стягнення - 546456,26 грн., оскільки відповідно до ч.6 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника та провести опис і арешт боржника. Однак, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2010 року державним виконавцем не зазначено, що накладається арешт на майно боржника згідно заяви стягувача. Як вбачається з супровідного листа ПАТ “УкрСиббанк”№30-92/126 від 03.03.2010 року стягувач просив накласти арешт на нерухомість - нежитлові будівлі виробничої бази, загальною площею 2 696,9 кв.м. за адресою: м. Новоград-Волинський, вул.Герцена,26, однак постановою про арешт майна було накладено арешт на все майно ВАТ “Новоград-Волинська ШЕД”, чим, на думку скаржника, порушено ч.6 ст. 24 та ч.5 ст.30 Закону України “Про виконавче провадження”, тобто державний виконавець самостійно змінив спосіб забезпечення виконання рішення суду, чим порушив права боржника на користування іншим майно та ведення господарської діяльності.

Відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції також не погоджуюється з винесеною ухвалою місцевого господарського суду від 18.10.2010р. у справі №10/1644, відтак звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу господарського суду Житомирської області в частині визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції при виконанні наказу господарського суду Житомирської області №10/1644 від 22.02.2010р. щодо звернення стягнення, а саме: дії з арешту та опису, оцінки, передачі на реалізацію нерухомого майна: нежитлової будівлі виробничої бази, загальною площею 2696,9 кв.м., яка складається з адмінбудівлі загальною площею 593,50 кв.м., одноповерхової будівлі, зблокованої з адмінбудівлею загальною площею 901 кв.м., побутового корпусу загальною площею 304,9 кв.м., одноповерхової будівлі, зблокованої з побутовим корпусом загальною іплощею 894,5 кв.м., прохідної площею 19,9 кв.м. та земельної ділянки, розташованої по вулиці Герцена, 26 в місті Новоград-Волинський, ділянки несільськогосподарського призначення, площею 1,6520 га.; визнання незаконним акту опису й арешту майна від 19.03.2010р. серії АА №201643, складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського    міськрайонного    управління    юстиції    Андрієвич Т.С. при примусовому виконанні наказу господарського суду Житомирської області № 10/1644 від 22.02.2010р.

В поданій апеляційній скарзі Відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції не погоджується з визнанням місцевим господарським судом поважними причин пропуску скаржником строку, встановленого ст.121-2 ГПК України для подання скарги та з його відновленням,  свою незгоду з прийнятою місцевим судом ухвалою обгрунтовує тим, що здійснення державним виконавцем дії було доведено до повноважного представника боржника - юридичної особи, який діяв відповідно до доручення від 14.01.2010 р. та наказу № 6 від 29.05.2009р., відповідно до якого він був призначений виконуючим обов'язки директора ВАТ “Новоград-Волинська міська ШЕД”.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками, які діють в межах повноважень поданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є фізична чи юридична особа, а не голова правління особисто, на що посилається місцевий господарський суд.

Скаржник зазначає, що з матеріалами виконавчого провадження, а саме: актом опису, експертною оцінкою, постановою про призначення експерта ознайомлювався виконуючий обов'язки директора ВАТ "Новоград-Волинська міська ШЕД" Климчук А.Г., який наділений повноваженнями сторони виконавчого провадження, і на протязі виконання судового рішення ним виконавчі дії чи процесуальні документи виконавчого провадження не оскаржувалися.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про виконавче провадження”сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих ним законом, або через представників юридичної особи. При цьому, Климчук А.Т., як представник боржника юридичної особи, діяв відповідно до доручення від 14.01.2010р. і документа, який би скасовував дане доручення, заявниками надано не було. Виконавчі дії, які були проведені державним виконавцем вчинялися до 18.06.2010р. Однак, заявником не було доведено до відома суду, що згідно наказу № 6 від 29.05.2009р. Климчук А.Г. призначений виконуючим обов'язки директора ВАТ “Новоград-Волинська міська ШЕД”. При цьому, даний наказ є діючим і на даний час. Відтак, на думку апелянта, в даному випадку Господарським судом Житомирської області неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Крім того, як зазначає апелянт, місцевим судом в оскаржуваній ухвалі визнано незаконним акт опису та арешту майна боржника від 19.03.2010р., оскільки вартість майна зазначена в описі є більшою від суми боргу, однак, на думку скаржника судом, при винесенні оскаржуваної ухвали, не враховано приписи ст.120 Земельного Кодексу України, відповідно до якої при переході права власності на будівлю відбувається перехід права власності на земельну ділянку, тобто будівля не може відчужуватись без земельної ділянки, відтак, на думку скаржника, проведення опису майна боржника щодо будівлі і прилежної земельної ділянки є правомірним, і, як наслідок, є правомірним подальше проведення виконавчих дій щодо оцінки та передачі на реалізацію майна боржника.

Безпосередньо в судовому засіданні представники скаржників повністю підтримали вимоги, викладені в поданих ними апеляційних скаргах та просять їх задоволити.

Позивач (стягувач) в судове засідання не з"явився, відзивів на апеляціні скарги, витребувані ухвалою апеляційного господарського суду не подав, про час та місце розгляду скарг був повідомлений належним чином.

Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, передбачений ч.2 ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача (стягувача), оскільки останній був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги та оцінивши докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги відповідача (боржника) - Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" та Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.10.2010 р. у справі № 10/1644 - без змін, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, колегією встановлено, що  рішенням господарського суду Житомирської області від 28.01.2010р. у справі №10/1644 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” задоволено, присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Новоград-Волинська шляхово-експлуатаційна дільниця”на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”- 459088,00 грн. боргу за кредитним договором №11008716000 від 05.06.2006р., 67856,44 грн. боргу по нарахованим процентам, 7351,27 грн. боргу по простроченій комісії, 2134,68 грн. пені за порушення терміну погашення кредиту, 3980,68 грн. пені за порушення терміну сплати нарахованих процентів, 401,07 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, 5408,12 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищезазначеного рішення 22 лютого 2010р. господарським судом Житомирської області  було видано відповідний наказ.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2010р. відділом державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції було отримано заяву стягувача №30-92/126 від 03.03.2010р. про примусове виконання рішення господарського суду Житомирської області у даній справі з доданим до неї наказом №10/1644 від 22.02.2010р., копією договору іпотеки №1473 від 05.06.2006р. та клопотанням про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження з посиланням на ст.24 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно з яким стягувач просив накласти арешт на майно, яке перебуває в іпотеці банку, а саме: нежитлові будівлі виробничої бази, загальною площею 2696,9 кв.м. за адресою: м.Новоград-Волинський, вул. Герцена, 26,  ( т.2, а.с.58-65).

10.03.2010р. державним виконавцем відділу ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №10/1644  та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 16.03.2010р. (т.2, а.с.66 ).

Того ж дня, державним виконавцем відділу ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції було  винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на все майно боржника у межах суми звернення стягнення –546456,26 грн. (т.2, а.с.67).

Місцевим господарським судом досліджено, що 11.03.2010р. державним виконавцем було здійснено запити до КП “Новоград-Волинське МБТІ”, Новоград-Волинського МРЕВ ВДАІ; 18.03.2010р. - до “Центру земельного кадастру” щодо надання інформації про наявність майна  на праві приватної власності, що належить боржнику (т.2, а.с.79).

З наявного в матеріалах справи акту опису й арешту майна від 19.03.2010р. вбачається, що державним виконавцем було описано та арештовано належне скаржнику нерухоме майно загальною вартістю 1498327,00грн. та земельна ділянка вартістю 977573,00грн. на загальну суму 2475900,00 грн. (а.с.80-81, т.2).

З листа КП “Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації” №536 від 23.03.2010р., який надійшов до відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції  на запит останнього за № 6654 від 11.03.2010р. вбачається, що згідно архівних даних за ВАТ "Новоград-Волинська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" зареєстровано право власності на будівлі виробничої бази (цегляні будівлі, виробничі майстерні, криті стоянки з двоповерховою цегляною будівлею, розташовані за адресою: вул. Герцена, 26, м.Новоград-Волинський на підставі наказу органу Фонду державного майна від 23.03.2001р. (а.с.82, т.2). Відтак, 29.03.2010р. відділом державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції  було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні  з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №10/1664, згідно з якою експерта Керову Н.А. було зобов'язано визначити ринкову вартість нерухомого майна, зазначеного в акті опису й арешту майна від 19.03.2010р. (а.с.83, т.2).

Крім того, 14.05.2010р. до органу ДВС від Новоград-Волинського районного відділу Житомирської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” надійшов лист №199 від 12.04.2010р., з якого вбачається, що у ВАТ "Новоград-Волинська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" у приватній власності знаходиться земельна ділянка для автомобільного транспорту площею 1,6520 га, яка розташована за адресою: вул. Герцена, 26, м.Новоград-Волинський Житомирської області (а.с.84, т.2).    

У серпні 2010р. орган ДВС направив матеріали для реалізації заставного майна до Приватного підприємства “Спеціалізоване підприємство юстиція” (а.с.103-104, т. 2).

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". При цьому, вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 24 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

При цьому, відповідно до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.

З копії витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, наявної в матеріалах справи, вбачається, що відділом ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції на адресу боржника був направлений примірник постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відтак, колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження здійснив процедуру, передбачену Законом.

Відповідно до ч.6 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” (далі –Закон) за заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Як вірно відмічено місцевим господарським судом, саме на стадії відкриття виконавчого провадження від оперативності дій державного виконавця залежить своєчасність та повнота виконання виконавчого документа, тому стягувачеві надається додаткова гарантія забезпечення його прав у виконавчому провадженні, що виявляється у вжитті державним виконавцем додаткових заходів щодо виконання виконавчого документа. Однак, накладення арешту на майно при відкритті виконавчого провадження можливе лише у разі повідомлення стягувачем даних про наявність у боржника майна, що підлягає державній реєстрації. За постановою про відкриття виконавчого провадження арешт може бути накладено у межах суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку визначеному Законом.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, у відповідності до положень ч.6 ст. 24 Закону, було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а опис і арешт майна боржника державним виконавцем не здійснювався, що не суперечить вищезазначеній нормі Закону.

З огляду на вищевикладене, вірним є висновок місцевого господарського суду, що  дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції, яким винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на все майно боржника у межах суми звернення стягнення – 546456,26грн. є правомірними, а постанова - законною.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії; здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відтак, захід примусового виконання визначається цим Законом чи судом (при виконанні виконавчого листа або наказу господарського суду) і змінюватись державним виконавцем за його ініціативою не може. Державний виконавець самостійно визначає спосіб виконання, якщо його не встановлено у резолютивній частині рішення суду. Порушення черговості застосування заходів примусового виконання заборонено, а її зміна допускається тільки відповідно до ухвали суду (господарського суду) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення.

Виконавчим документом - наказом господарського суду Житомирської області №10/1644, визначено: стягнути з боржника 459088,00 грн. боргу за кредитним договором №11008716000 від 05.06.2006р., 67856,44 грн. боргу по нарахованим процентам, 7351,27 грн. боргу по простроченій комісії, 2134,68 грн. пені за порушення терміну погашення кредиту, 3980,68 грн. пені за порушення терміну сплати нарахованих процентів, 401,07 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, 5408,12грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, колегія Рівненського апеляційного господарського суду не може не погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що рішення господарського суду у справі №10/1644 суду має виконуватися державним виконавцем на загальних підставах про стягнення заборгованості з боржника.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Частиною 9 статті 52 Закону передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України “Про іпотеку”.

В ч.3 ст.1 Закону України “Про іпотеку” зазначено, що іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.33 вищезазначеного закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судами обох інстанцій досліджено той факт, що Банк одночасно є і іпотекодержателем і стягувачем, однак рішенням господарського суду Житомирської області від 28 січня 2010 року у справі №10/1644 захищені його права саме як стягувача, відтак,  дане рішення суду має виконуватися державним виконавцем саме на загальних підставах.

Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника.

Відповідно до приписів вищезазначеної статті, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. При цьому, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Однак, остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів вказаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відтак, вищезазначена норма закону дає право ДВС, в разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, звернути стягнення також на належне боржникові інше майно.

Відповідно до ст.64 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника в порядку примусового виконання допускається лише в разі відсутності у боржника – юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості. При цьому, визначено черговість реалізації такого майна, за якою нерухоме майно боржника підлягає реалізації в останню чергу.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що зверненню стягнення на майно боржника-юридичної особи має передувати вжиття заходів по зверненню стягнення на кошти боржника, а зверненню стягнення на нерухоме майно передує стягнення за рахунок іншого майна підприємства.

Господарськими судами обох інстанцій досліджено, що в матеріалах виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Житомирської області у даній справі відсутні докази вжиття державним виконавцем заходів щодо звернення стягнення на кошти боржника (запит до податкової інспекції щодо наявності відкритих рахунків боржником в установах банку, постанови про арешт коштів боржника). Крім того, відсутні докази вжиття державним виконавцем дій, щодо звернення стягнення на майно боржника в порядку, встановленому ст.64 Закону України “Про виконавче провадження”.

Натомість, як вбачається, в порушення вищезазначених вимог Закону у процесі здійснення виконавчих дій державним виконавцем у першу чергу було описано та арештовано належне скаржнику нерухоме майно загальною вартістю 1498327,00грн. та земельна ділянка вартістю 977573,00грн. на загальну суму 2475900,00грн., про що свідчить наявний в матеріалах справи акт опису й арешту майна від 19.03.2010р. (а.с.80-81, т.2).

При цьому, доводи органу ДВС стосовно того, що державним виконавцем в першу чергу виносилась постанова про арешт коштів боржника, в другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві, на думку колегії суддів господарського суду апеляційної інстанції, правомірно не були взяті місцевим господарським судом до  уваги, оскільки постанови про арешт коштів боржника від 05.01.2009р. були винесені при проведенні виконавчих дій щодо примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області № 9/909 від 04.11.2008р. про стягнення з боржника на користь ТОВ “Авітел” боргу в сумі 61016,39 грн. (а.с.12-16,т.3)., а акт опису й арешту майна від 23.10.2009р. складено у зв'язку із стягненням з боржника заборгованості на користь Леохої А.П. та ТОВ “Авітел” (а.с.21-22, т.3), акт опису й арешту майна від 23.04.2010р. складено у зв'язку із стягненням з боржника заборгованості на користь ТОВ “Авітел” (а.с.26-27,т.3).

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про те,  що вказані виконавчі дії були проведені відділом державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції при здійсненні іншого виконавчого провадження та до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №10/1644 від 22.02.2010р.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що не заслуговують на увагу посилання органу ДВС на те, що стосовно боржника існує зведене виконавче провадження та всі виконавчі дії щодо виконання наказу господарського суду Житомирської області №10/1644 від 22.02.2010р. здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження. При цьому, судом першої інстанції було враховано наступне.

Статтею 49 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Відповідно до п.4.1.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання. При цьому, наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження була винесена державним виконавцем лише 30.09.2010р. (т.3, а.с.34).

Відтак, господарський суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зазначені органом ДВС вище виконавчі дії не можуть розцінюватися судом як дії, які були здійснені державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Житомирської області у даній справі.  

За таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що проведення опису нерухомого майна боржника і накладення на нього арешту слід вважати передчасним.

З огляду на викладене, колегія Рівненського апеляційного господарського суду не може не погодитись з висновком місцевого господарського суду, яким зазначено, що дії відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції щодо звернення стягнення на належне боржнику нерухоме майно (дії з арешту та опису, оцінки, передачі майна на реалізацію) являються неправомірними, оскільки останні не відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідно до ст.55 Закону України "Про виконавче провадження” арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

При цьому, як вбачається з акту опису й арешту майна від 19.03.2010р., проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту здійснено державним виконавцем з порушенням вимог ч.8 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження”, відповідно до якої стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. З матеріалів скарги та виконавчого провадження вбачається,  що державним виконавцем описано та накладено арешт на майно боржника у значно вищому розмірі - 2475900,00 грн., тоді як відповідно до наказу №10/1644 від 22.02.2010р. сума боргу з урахуванням судових витрат становить 546456,26 грн.

Як вбачається з умов договору іпотеки (нежитлові приміщення), укладеного між сторонами 05.06.2006р., предметом останнього є нежитлова будівля виробничої бази, загальною площею 2696,9 кв.м., яка складається з адмінбудівлі (літ.А), одноповерхової будівлі, зблокованої з адмінбудівлею (літ Б), побутового корпусу (літ.В), одноповерхової будівлі, зблокованої з побутовим корпусом (літ.Г), прохідної (літ. Д) та знаходиться за адресою: м.Новоград-Волинський, вул.Герцена, буд.26. Умовами зазначеного вище договору сторони обумовили, що предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, яка в даний час знаходиться на стадії приватизації. Сторони домовились, що після отримання державного акту права власності на землю, іпотекодавець зобов'язується передати під заставу і вищевказану земельну ділянку.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення сторонами дій, передбачених умовами договору іпотеки щодо земельної ділянки, відтак, предметом іпотеки є лише нежитлові будівлі.

З огляду на вищевикладене, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що  дії державного виконавця стосовно опису та арешту майна боржника, а саме - земельної ділянки є незаконними і як наслідок, незаконним (неправомірним) є  акт опису й арешту майна від 19.03.2010р.

Відтак, колегія Рівненського апеляційного господарського суду не може не погодитись з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення скарги Відкритого акціонерного товариства “Новоград-Волинська шляхово-експлуатаційна дільниця” на дії державного виконавця відділу ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області.

Таким чином, доводів на спростування висновків суду першої інстанції по суті винесеної ухвали по скарзі на дії державної виконавчої служби скаржниками в апеляційних скаргах не наведено, обставин порушення судом першої інстанції норм, як матеріального, так і процесуального права, неповного з"ясування обставин справи, відповідно до вимог ст.33 ГПК України, скаржниками не доведено.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування ухвали суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись ст.ст.99,101,103,105,106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" та  Відділу державної виконавчої служби Новоград Волинського міськрайонного управління юстиції  - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 18 жовтня 2010 р. - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча  суддя                                                                         Коломис В.В.

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.