Постанова

від 02.03.2011 по справі 05/170-64

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

05/170-64

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р.                                                                Справа № 05/170-64  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Олексюк Г.Є.

суддів                                                                             Гудак А.В.  

 суддів                                                                             Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання  Юрчук Ю.М.     

розглянувши  апеляційну скаргу відповідача   Відділ державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області   на  рішення  господарського суду Волинської області від 07.12.10 р.

у справі № 05/170-64      (суддя   Бондарєв Сергій Васильович )

позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю "Яловицька агротехнологія"

відповідач  Відділ державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області

відповідач  Головне управління Державного казначейства України у Волинській області

про застосування наслідків недійсності правочину - прилюдних торгів з продажу арештованого майна та стягнення шкоди в сумі 39 110 грн. 88 коп.

за участю представників сторін:

позивача - Діхтяренко Ю.І.(довіреність в справі ), Могильчука І.М.-директора

відповідача -  Косинської Н.І.(довіреність в справі )      

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 07 грудня 2010 року у справі № 05/170-64 (суддя Бондарєв С.В.) стягнуто із відділу державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Яловицька агротехнологія» 35014,88 гривень сплачених коштів, у зв»язку з визнанням недійсним аукціону по реалізації рухомого майна та припинено провадження у справі   у зв»язку з відмовою від    позовних  вимог  до головного управління Державного казначейства у Волинській області про стягнення 4096 гривень завданої шкоди .

          Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відділ державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області  подав апеляційну скаргу. Апелянт вважає оскаржуване рішення неправомірним, прийнятим із порушенням та невірним застосуванням норм матеріального права, а висновки, що в ньому викладені, не відповідають обставинам справи.  

          Вказує, що позивач, як учасник  та переможець аукціону із реалізації рухомого майна – металевого павільйону (пересувного офісу)  боржника товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроХолд», який проведений спеціалізованою організацією ТОВ «Юнор» за дорученням відповідача,   повністю провів розрахунок за придбане майно у розмірі 40700 гривень. Отримані від реалізації майна боржника кошти відповідачем спрямовані стягувачам по виконавчому провадженню про стягнення із ТОВ «ЄвроХоллд» заборгованості на загальну суму 70892,45 гривень. На думку апелянта, суд, визнавши недійсним аукціон по реалізації рухомого майна, не взяв до уваги, що у положеннях Закону України «Про виконавче провадження»  відсутні норми , які б давали підстави та право звернення з позовом про визнання публічних торгів недійсними, а містяться лише норми визнання публічних торгів такими, що не відбулися.  Ухвалюючи рішення  ,  cуд не врахував положення частини 2 статті 388 ЦК України, якою встановлено особливі правові наслідки щодо продажу майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Зазначає, що стягнення спірних коштів призведе до порушення прав та законних інтересів інших стягувачів за виконавчими провадженнями, кошти яких обліковуються на депозитному рахунку відповідача.

          Просить рішенням господарського суду Волинської області від 07 грудня 2010 року у справі № 05/170-64 скасувати і прийняти нове - про відмову в задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю «Яловицька агротехнологія».

Головне управління Державного казначейства України у Волинській області письмовими поясненнями апеляційному господарському суду повідомило про відсутність інформації, на підставі якої суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору. Кошти, які є предметом спору, обліковуються на депозитному рахунку відповідача, а відповідальність за взяті бюджетні зобов»язання та цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів. Просить розглядати дану справи без участі їх представника.

Від  позивача  надійшов письмовий відзив на  апеляційну  скаргу , в якому  він вважає ріщення місцевого  суду законним і обгрунтованим і просить його залишити  в силі.

          Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Яловицька агротехнологія»  в ході апеляційного перегляду справи щодо апеляційної скарги заперечив та пояснив, що позивачем прийнято участь та його визнано переможцем аукціону з продажу металевого павільйону (пересувного офісу)  боржника за виконавчими провадженнями - товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроХолд», який проводився 22 травня 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю «Юнор» за дорученням позивача. Також позивачем 25.05.2009 року повністю проведено розрахунки у сумі 35014,88 гривень за придбане майно. В подальшому, придбане майно позивачу не передано та аукціон з його продажу визнано недійсним рішенням господарського суду Волинської області, залишеним в цій частині без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду . За таких обставин вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу просить відхилити.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав із мотивів, що у ній викладені. Просить рішення господарського суду Волинської області у даній справі скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

У відповідності  до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.05.09 року товариством з обмеженою відповідальністю «Юнор» проведено аукціон по реалізації рухомого майна лоту № 14- металевого павільйону (пересувний офіс),54 кв.м. , переможцем якого визначено позивача та встановлено ціну продажу у розмірі 40700 гривень.. По результатах проведення аукціону між ТзОВ «Юнор» та позивачем складено протокол № 039081/14 проведення аукціону по реалізації рухомого майна від 22.05.2009 року та акт № 03/25 приймання-передачі наданих послуг по реалізації майна ( а.с.13,14).

          Платіжним дорученням № 17 від 25 травня 2009 року позивач здійснив оплату відповідачу 35014,88 гривень за лот 14-  металевий кіоск (пересувний офіс) ( а.с.57).

          Рішенням господарського суду Волинської області від 31 травня 2010 року у справі № 07/169-64  відмовлено у задоволенні  позову товариства з обмеженою відповідальністю “Яловицька агротехнологія” до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів “Укрінтеравтосервіс” про витребування майна з чужого незаконного володіння; визнано недійсним аукціон по реалізації рухомого майна - металевого павільйону (пересувного офісу) загальною площею 54кв.м., що знаходився за адресою м. Ківерці, вул. Комунальна, 14, проведений 22.05.2009р. в м. Луцьку, результати якого оформлені протоколом № 039081/14 від 22.05.20098р. та актом №03/25 від 22.05.2009р. приймання-передачі наданих послуг по реалізації арештованого державними виконавцями майна;  стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнор» в особі Волинської філії на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яловицька агротехнологія» 5685грн. 12коп.  у зв'язку з визнанням недійсним аукціону по реалізації рухомого майна; стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Ківецівського районного управління на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яловицька агротехнологія» 35014грн. 88коп. у зв'язку з визнанням недійсним аукціону по реалізації рухомого майна.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2010 року рішення Господарського суду Волинської області від 31.05.2010 р. у справі № 07/169-64 в частині стягнення   5 685,12 грн. з ТзОВ «Юнор» та 35014,88 грн. з ВДВС Ківецівського РУЮ у зв'язку з визнанням недійсним аукціону по реалізації рухомого майна скасовано; в задоволенні клопотання ТзОВ  «Яловицька агротехнологія» від 31.05.2010 року  в цій частині відмовлено.  В решті рішення  господарського суду Волинської області від 31.05.2010 р. у справі № 07/169-64 залишено без змін.

У відповідності до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачається, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

В силу частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Матеріали справи не містять доказів скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2010 року у справі № 07/169-64. В судовому засіданні представники  сторін  ствердили, що на даний час  постанова Львівського апеляційного господарського суду ними не оскаржувалась та  є  чинною .

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що враховуючи склад сторін у даній справі та означеній справі  господарського суду Волинської області , які є тотожними, факти, встановлені судовими актами у справі  № 07/169-64   є преюдиційними для даної справи.

В ході апеляційного перегляду справи № 07/169-64 Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що при розгляді справи судом першої інстанції встановлено невідповідність аукціону з реалізації металевого павільйону (пересувного офісу) вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, судом правомірно постановлено рішення про визнання такого правочину недійсним.  Відсутність в законі спеціальної процесуальної норми щодо визнання недійсним аукціону не виключає можливості визнання аукціону, що є правочином, недійсним на загальних підставах, передбачених ЦК України.

          Наведене повністю спростовує доводи апеляційної скарги щодо неправомірності визнання недійсним аукціону по реалізації рухомого майна боржника - металевого павільйону (пересувного офісу) загальною площею 54 квадратних метрів.

Також з рішення господарського суду Волинської області від 31.05.2009 року та постанови Львіського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2009 року у справі № 07/169-64  вбачається, що в ході судового розгляду справи та її  перегляду в апеляційному порядку судовими інстанціями встановлено, що в договорі № 039081 від 17.04.09р. про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації рухомого майна не зазначено правовстановлюючих документів (договір купівлі-продажу тощо). Ні державною виконавчою службою Ківецівського районного управління юстиції, ні спеціалізованою організацією ТзОВ «Юнор» не було належним чином встановлено право власності на металевий павільйон (пересувний офіс) та при примусовому виконанні постанови ВДВС Ківерцівського РУЮ про стягнення з ТзОВ «Євро холод» на користь фізичних і юридичних осіб  коштів в сумі 70 892,45 грн. здійснено реалізацію майна,  що не належало  боржнику.Статтею 216 ЦК України закріплено, що у разі визнання  правочину недійсним  кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Стаття 56 Конституції України проголошує право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійснення ними своїх повноважень.           Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження"  державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

За приписами частини другої статті 86 Закону України « Про виконавче провадження « збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України  передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду,  згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага. Зменшення чи втрата майна тягне за собою відшкодування майнової шкоди в натурі або у вигляді збитків згідно статті 1192 ЦК України.

Відповідно до приписів статтей 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органом державної влади або органом місцевого самоврядування, а також посадової або службової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи особи.

Приписи вказаних статтей є спеціальними нормами, тобто передбачають особливості відшкодування шкоди, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності. Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної виконавчої служби до відповідальності у вигляді стягнення збитків є факти неправомірних дій - бездіяльності державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями, бездіяльністю державного виконавця і заподіяною ним шкодою.

Господарським судом  Волинської області встановлено, що   позивачем  ТзОВ «Яловицька агротехнологія» згідно платіжного доручення № 17 від  25 травня 2009 року було перераховано на рахунок ВДВС Ківерцівського РУЮ  за лот №14 –металевий павільйон  (пересувний офіс)  35 014 грн. 88 коп . Оскільки  , при розгляді  справи № 07\169-64  господарським судом Волинської області та Львівським апеляційним господарським судом  встановлено невідповідність аукціону  з реалізації  металевого павільйону ( пересувного офісу) , ч.1 ст. 203 ЦК України –визнано недійсним аукціон, місцевий суд прийшов до правомірного  висновку   про підставність позовних вимог та  застосування наслідків визнання недійсним аукціону з реалізації   рухомого майна , а саме –стягнення з відповідача на користь позивача 35 014 грн. 88 коп.  

Правильним  є рішення суду першої інстанції про припинення провадження по справі в частині стягненні з  Державного бюджету на користь позивача  4096 грн. завданої шкоди, оскільки  сам позивач відмовився від позову в цій частині і відмова прийнята судом.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України  місцевий господарський суд правомірно, пропорційно до  задоволеного  розміру позовних вимог ,  стягнув  з відповідача  на користь позивача судові витрати- 350 грн.15 коп-державного мита та 211 грн. 28 коп-витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду  Волинської  області від  07.12.10 у справі № 05\170-64   прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду  Волинської   області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України , для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення  господарського суду  Волинської області від 07.12. 2010 року у справі  № 05/170-64 залишити без змін, а  апеляційну скаргу відповідача-відділу державної виконавчої служби  Ківерцівського районного управління юстиції   Волинської області-без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку .     

Головуюча  суддя                                                                         Олексюк Г.Є.

Суддя                                                                                              Гудак А.В.  

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.