Постанова

від 06.02.2008 по справі 4/235б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/235б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 лютого 2008 р.                                                                                    № 4/235б  

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.

Заріцької А.О.

розглянувши касаційну скаргуПриватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Рута", с. Білейки Козелецького району Чернігівської області

на постанову

від 16.10.2007 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 4/235б господарського суду Чернігівської області

за заявою Прокурора Козельцького району в інтересах держави в особі ДПІ у Козелецькому районі

доПриватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Рута", с. Білейки Козелецького району Чернігівської області (далі –ПОСП "Рута")

пробанкрутство

в судовому засіданні взяв участь представник:

ініціюючого кредитораКрупин А.О., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.06.2007 р. за заявою прокурора Козельцького району в інтересах держави в особі ДПІ у Козелецькому районі порушено провадження у справі № 4/235б про банкрутство ПОСП "Рута" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.07.2007 р. (суддя Тимченко М.Г.) відмовлено прокурору Козельцького району в інтересах держави в особі ДПІ у Козелецькому районі у задоволенні заяви про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону про банкрутство.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. (судді: Отрюх Б.В. –головуючий, Верховець А.А., Бондар С.В.) апеляційну скаргу ДПІ у Козелецькому районі Чернігівської області задоволено, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24.07.2007 р. скасовано та матеріали справи повернено до господарського суду Чернігівської області для розгляду справи по суті.

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, боржник у справі - ПОСП "Рута" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р., як таку, що прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство.

На думку заявника касаційної скарги, лише один факт неподання боржником податкової звітності не може бути підставою для порушення справи про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі про банкрутство суд першої інстанції, розглядаючи заяву ініціюючого кредитора, виніс ухвалу про відмову  ініціюючому кредитору у задоволенні заяви про визнання боржника банкрутом.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону про банкрутство господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, у разі наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру, тобто продовжує рух справи про банкрутство, а за їх відсутності –припиняє провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, дійшовши висновку про відсутність підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство, суд першої інстанції не припинив провадження у справі, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Разом з тим, як встановлено попередніми судовими інстанціями, свою заяву про порушення справи про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство ініціюючий кредитор обґрунтував, зокрема, неподанням боржником податкової звітності до органів державної податкової служби з 01.04.2005 р. по 21.06.2007 р.  

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що  факт неподання боржником до органу державної податкової служби податкових декларацій протягом року є достатньою підставою для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство до суду.

Так, стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 10.02.2004 р. у справі №02-2-24/12673, від 17.02.2004 р. у справі №02-2-24/12669, від 28.10.2003 р. у справі №  02-2-24/6373.

Відтак, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником  підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з ненаданням боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Але, згідно з ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство, яка встановлює загальні вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство, до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Отже, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи державної податкової служби повинні надати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

Під час розгляду справи вказане не було враховано попередніми судовими інстанціями.

На підставі вищенаведеного в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до розгляду до суду першої інстанції, однак з інших правових підстав.

За таких обставин справи оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене та керуючись  ст. ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Рута"  залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. у справі № 4/235б залишити без змін.

Головуючий                                                                           Б.М. Поляков

         Судді                                                                                      Л.Й. Катеринчук

          А.О. Заріцька