Рішення

від 06.03.2008 по справі 20/385-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/385-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.08р.

Справа № 20/385-07

За позовом        Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»

                            м. Ніжин Чернігівської області

до                        Приватного підприємства «Ізоліт плюс»      

                           м. Нікополь  Дніпропетровської області

про                      стягнення 38 404,03 грн

                                                                                                    Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача –представник не з'явився 

Від відповідача - представник не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

        Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 35770,00 грн попередньої оплати, що перерахована відповідачу за трубу відповідно до рахунку №81 від 30.08.2007р., проценти за користування чужими грошовими коштами –572,32 грн, 3% річних –214,62 грн, інфляційні втрати –1847,09 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перерахував  відповідачу грошові кошти в сумі 49214,00 грн за поставку труби, в свою чергу відповідач частково виконав зобов'язання щодо передачі йому товару на суму 13444,00 грн, на суму 35770,00 грн товар не поставив, на вимогу позивача грошові кошти не повернув, та посилається на ст. ст. 526, 625, 693 Цивільного кодексу України.

       Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання розглянути справу без участі його представника.

       Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.

        Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та можливим розглянути справу без участі його представника, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” місцезнаходження юридичної особи –це місце знаходження  постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності –місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих  документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою. Відповідно до довідки Головного управління статистики в Дніпропетровській області від 11.02.2008р. №18/12-301 місцезнаходження відповідача - м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Героїв Чорнобиля, 104А, за яким і були направлені ухвали суду. Всупереч вимогам ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” відповідач  відмовився від отримання  поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням.

         Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

          Ухвалою  голови суду строк розгляду справи продовжувався до 23.02.2008р.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

         Платіжним дорученням №2439 від 04.09.2007р. Відкрите акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод» (надалі –позивач) перерахувало Приватному підприємству «Ізоліт плюс» (надалі –відповідач) грошові кошти в сумі 49214,00 грн  із зазначенням платежу –«за трубу згідно рах-фактури №81 від 30.08.2007р.». Перерахування спірних грошових коштів відповідачу підтверджується також довідкою філії «Відділення Промінвестбанку»в м. Ніжині Чернігівської області №257 від 11.02.2008р.

       За видатковою накладною №РН-0000198 від 05.09.2007р. позивач отримав у відповідачу трубу в асортименті на загальну суму 13 444,00 грн.

      Листами №359 від 23.10.2007р. та № 330 від 12.09.2007р. позивач вимагав від відповідача повернення попередньої оплати.

       До цього часу відповідачем не поставлено на адресу позивача товар на суму 35770,00 грн, вказані грошові кошти також не повернено, що підтверджується розрахунком позивача, матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

       Доказів поставки вказаного товару чи повернення грошових коштів відповідачем на час розгляду справи не надано, та вказана поставка втратила інтерес для позивача, що зазначено ним в позовній заяві.

       За приписами ст. 174 Господарського кодексу України  господарські зобов'язання можуть виникати також з   господарського  договору  та  інших  угод,   передбачених законом,  а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать та  з інших підстав. Такими підставами є оплата товару та вище перелічені накладні з постачання товарів.

     Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в установлений строк, покупець має право  вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

     З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати 35770,00 грн підлягають задоволенню в силу приписів частини другої  статті 693 Цивільного кодексу України.

  Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність боржника у вигляді сплати 3% річних та стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції саме за невиконання грошового зобов'язання. Відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань. Його зобов'язання полягало в постачанні товару. Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 214,62 грн та інфляційних втрат –1847,09 грн безпідставні та задоволенню не підлягають.     

      Вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 572,32 грн з посиланням на ст. 536 Цивільного кодексу України також не підлягають задоволенню, оскільки сторонами не було визначено розмір таких процентів (ч. 2 ст. 536 ЦК), позивачем також не наведено закону або іншого акту цивільного законодавства, як підставу для стягнення спірних процентів та їх розміру.

        З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи  та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 35770,00  грн. В решті позову слід відмовити.

       Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

      Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 693 Цивільного кодексу України, господарський суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

        Стягнути з Приватного підприємства «Ізоліт плюс»–53211, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Героїв Чорнобиля, 104А, код ЄДРПОУ 33333049 (р/р 26004034059000 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»- 16000,    м. Ніжин Чернігівської області, вул. Б. Хмельницького, буд.37, код  ЄДРПОУ 14312565 (р/р 26000301835057 в ПІБ м. Ніжин, МФО 353434) борг –35770,00 грн (тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят грн), витрати по сплаті держмита –357,70 грн (триста п'ятдесят сім грн 70 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –109,86 грн (сто дев'ять  грн 86 коп).

         В решті позову відмовити.

         Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття.

           СУДДЯ

Н.В. ПАРХОМЕНКО