Постанова

від 13.02.2008 по справі 10/064-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/064-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 лютого 2008 р.                                                                                    № 10/064-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Перепічая В.С. ( головуючого ),

Вовка І.В., Гончарука П.А.,

розглянувши  у     відкритому  судовому засіданні  в м. Києві  касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Димерське спецавтопідприємство-1006"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.10.2007 року

у справі за позовомВідкритого акціонерного товариства "Димерське спецавтопідприємство-1006"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "СКАД"

третя особа: Регіональне відділення Фонду Державного майна по Київській області

провизнання договору недійсним,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду  Київської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплектної трансформаторної підстанції № 54 від 13.01.2003 року  у зв'язку  з невідповідністю вимогам закону, оскільки спірну угоду було укладено без дозволу  органу  приватизації  та в суперечності з встановленими цілями його діяльності та відсутності істотної умови договору купівлі-продажу ціни предмету продажу.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та просив застосувати реституцію.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.05.2007 року позов задоволено частково та визнано спірний договір недійсним і застосовано двосторонню реституцію.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від 10.10.2007 року  зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи до суду не надходили.

Заслухавши пояснення  представників сторін і третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було укладено договір від 13.01.2003 року  за умовами якого позивач продає, а відповідач купує ТП № 54 (250 квА).

За актом передачі від 13.01.2003 року продавець передав, а покупець прийняв КТП-250 № 54.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про визнання спірного договору недійсним у зв'язку з невідповідністю вимогам закону та застосування реституції.

Апеляційний господарський суд відмовивши  в позові за пропуском строку позовної давності, не врахував, що у випадку встановлення обставин пропуску строку позовної давності без поважної причини, суд у рішення зазначє  про відмову  в задоволення  позову з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведений.

У той же час, апеляційний суд у порушення вимог ст.43 ГПК України не встановив обставин доведеності або не доведеності позову.

До того ж,суду слід було мати на увазі вимоги ч.5 ст. 267 ЦК України згідно якої якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Проте, судом не було з'ясовано обставин, пов'язаних з причинами пропуску позовної давності.

Разом з тим, дійшовши висновку про непропущення строку позовної давності суд першої інстанції не врахував вимог ч.1 ст.261 ЦК України  за якою перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та не навів обгрунтування такому висновку.

Водночас, визнавши спірний договір недійсним з підстав невідповідності вимогам ст.12 Закону України "Про приватизацію державного майна" суд першої інстанції не обгрунтував застосування зазначеної норми матеріального права до спірних правовідносин і не звернув уваги на ті обставини, що статут позивача, як відкритого акціонерного товариства зареєстровано 01.09.1998 року, за положеннями якого товариство є власником належного йому майна та не навів цим обставинам правової оцінки.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України,Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Димерське автопідприємство-1006" задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.10.2007 року та рішення господарського суду Київської області від 29.05.2007 року скасувати, і справу № 10/064-07 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий  суддя                                                               В.Перепічай                                                                                                                  

Судді                                                                                                 І.Вовк

                                                                                                 П.Гончарук