Рішення від 16.02.2011 по справі 22-604/2011

Апеляційний су д Запорізької області

Справа № 22-604/2011 р. Головуючий у 1 інста нції : Ревуцький С.І.

Суддя-доп овідач : Спас О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судов ої палати у цивільних справа х апеляційного суду Запорізь кої області у складі:

головуючого Спас О.В .,

суддів: Гончар а О.С.,

Баба к А.М.,

при секретарі Семен чук О.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні цивільну с праву за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4

на рішення Бердянського мі ськрайонного суду Запорізьк ої області від 02 грудня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА _3 до Бердянської автомо більної школи Всеукраїнсько ї спілки автомобілістів, тре тя особа - ОСОБА_4 про стя гнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2005 року ОСОБА_ 3 звернувся до суду з позово м до Бердянської автошко ли Всеукраїнської спілки авт омобілістів про відшкодуван ня збитків та моральної шко ди.

Позивач та його дружина О СОБА_4, як третя особа на боці позивача, фактично обґрунто вували позов тими обставинам и, що постійно користувалися послугами автостоянки відпо відача де систематично збер ігали за визначену останнім плату належний їм на праві вл асності автомобіль «Тойота-Л ендкрузер», 2001 року випуску, де ржавний номер НОМЕР_1. Фак т зберігання автомобіля, в' їзду на автостоянку, виїзду , оплати за чеками відображав ся в документах відповідача, який надавав відповідні пос луги. Оплата за послугу відпо відно до вимог відповідача і умов досягнутого ними догов ору проводилася на місяць вп еред. За травень 2005 року плата б ула внесена в кінці квітня 2005 р оку, що також документально п ідтверджено. 29 травня 2005 року п озивач виявив, що автомобіль був викрадений. Позивач вваж ає, що викрадення відбулося в наслідок неналежного викона ння своїх обов'язків відпові дачем. Позивач вказує, що варт ість автомобіля становить 55000 0 грн. Втрата автомобіля та спр ичинені цим негаразди спричи нили йому моральні стражданн я, які він оцінює в 10000 грн.

Посилаючись на викладене, п росив суд стягнути з відпові дача вартість автомобіля та 10000 грн. в рахунок відшкод ування моральної шкоди.

Справа судами розглядалас я неодноразово.

Рішенням Бердянського міс ькрайонного суду Запорізько ї області від 02 грудня 2010 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційні скарзі ОСОБ А_3, ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріальн ого і процесуального права, п росять рішення суду скасуват и та ухвалити нове рішення, як им позов задовольнити в повн ому обсязі.

Бердянською автошколою В сеукраїнської спілки автомо білістів подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких в ідповідач наводить свої мірк ування щодо доводів апеляцій ної скарги і просить залишит и без змін рішення суду першо ї інстанції.

Заслухавши у засіданні апе ляційного суду суддю - допові дача, пояснення учасників ап еляційного розгляду, перевір ивши законність і обґрунтова ність рішення суду першої ін станції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в су ді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підс тав.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК У країни за наслідками розгляд у апеляційної скарги на ріше ння суду першої інстанції ап еляційний суд має право скас увати рішення суду першої ін станції і ухвалити нове ріше ння по суті позовних вимог, аб о змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування р ішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення а бо зміни рішення є: неповне з' ясування судом обставин, що м ають значення для справи; нед оведеність обставин, що мают ь значення для справи, які суд вважав встановленими; невід повідність висновків суду об ставинам справи; порушення а бо неправильне застосування норм матеріального або проц есуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України ап еляційний суд ухвалює рішенн я у випадках скасування судо вого рішення і ухвалення нов ого або зміни рішення.

Судом першої інстанції вст ановлено та не оспорюється с торонами, що позивачу на прав і власності належить автомоб іль «Тойота-Лендкрузер», 2001 ро ку випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с.4 т.1), який було викр адено зі стоянки відповідача по вул. Морозова у м. Бердянсь ку в травні 2005 року.

Стоянка автотранспорту на лежить відповідачу Бердян ській автошколі Всеукраїн ського союзу (спілки) автомоб ілістів. Відповідач є юридич ною особою, діє згідно статут у, який досліджувався в редак ції, що діяла на час виникненн я спору (а.с. 41-46 т.1). На підставі р ішення виконкому Бердянсь кої міської Ради народних д епутатів від 11.02.1999р. № 79 п.23 відпов ідач наділений земельною діл янкою площею 0,5575га по вул. Моро зова у м. Беряднську, наданою у постійне користування для р озміщення та обслуговування автостоянки. (а.с. 52-57 т.1).

ОСОБА_4 є дружиною позивач а, в спільній власності яких з находився вищевказаний авто мобіль, яка не заявила самост ійних вимог на предмет спору , а бере участь в справі як тре тя особа на стороні позивача .

В журналі обліку відповіда ча зроблено запис №30 від 02.05.2005р. п ро сплату ОСОБА_4 за чеко м № 7668 108грн. з видачею перепуст ки на травень на автомобіль НОМЕР_1, місце якого під на вісом (а.с. 5-6 т.1).

Відмовляючи в задоволенні позову суд дійшов тих виснов ків, що: позивач не мав права с тавити автомобіль на стоянц і відповідача, оскільки згід но статуту останнього таке п раво мають лише члени Всеукр аїнського союзу (спілки) авто мобілістів; позивач орендува в навіс для автомобіля на авт остоянці відповідача, з яким не укладав договору зберіга ння автомобіля на стоянці; мі ж сторонами не існує правові дносин; позивачем не доведен о вартість викраденого автом обіля.

Крім того, що ці висновки взаємно виключають один одно го, вони суперечать фактично встановленим судом обставин ам справи.

З матеріалів справи вбачає ться, що, розглядаючи справу, с уд першої інстанції не додер жав вимог ст. 213 ЦПК України що до законності та обґрунтован ості рішення суду. Процесуал ьний закон визнає, що рішення є законним, якщо суд, виконавш и всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згід но із законом. Обґрунтованим визнається рішення, ухвален е на основі повно і всебічно з ' ясованих обставин, на які с торони посилаються як на під ставу своїх вимог і заперече нь, підтверджених тими доказ ами, які були досліджені в суд овому засіданні. Не відповід ає оскаржуване рішення і вим огам ст. ст. 214, 215 ЦПК України, оск ільки в ньому не вирішене пит ання щодо наявності обставин , якими обґрунтовувалися вим оги і заперечення та якими до казами вони підтверджуються , які правовідносини сторін в ипливають із встановлених об ставин і яка правова норма пі длягає застосуванню до цих п равовідносин, при цьому в мот ивувальній частині рішення не в повному обсязі відображ ено які докази беруться до ув аги, а які відхиляються та з як их мотивів.

Під час апеляційного розг ляду справи встановлено, що м іж сторонами - позивачем, як власником вказаного автомоб іля та відповідачем, який над авав послуги з зберігання ав томобілів на належній йому с тоянці, виникли правовідноси ни, до яких підлягають застос уванню ст. ст. 901 - 906 ЦК України , які регулюють загальні пита ння відносин з надання послу г, а також ст. ст. 936, 937, 942, 949, 977 ЦК Укр аїни. З системного аналізу вк азаних норм матеріального пр ава слідує, що за договором з берігання зберігач зобов'язу ється зберігати річ (автотра нспортний засіб), яка передан а їй поклажодавцем і поверну ти її поклажодавцеві у схоро нності, при цьому форма догов ору вважається дотриманою, я кщо прийняття речі на зберіг ання посвідчене розпискою, к витанцією або іншим документ ом, підписаним зберігачем аб о підтверджується видачею н омерного жетона, іншого знак а, що посвідчує прийняття реч і на зберігання, професійний зберігач відповідає за втра ту речі, якщо не доведе, що це с талося внаслідок непереборн ої сили, або через такі власти вості речі, про які зберігач, п риймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внасл ідок умислу чи грубої необер ежності поклажодавця, збитки , завдані поклажодавцеві втр атою речі, відшкодовуються з берігачем у розмірі її варто сті. За договором зберігання транспортного засобу на спе ціальних стоянках зберігач з обов'язується не допускати п роникнення в них сторонніх о сіб і видати транспортний за сіб за першою вимогою поклаж одавця.

В даній справі наявність д оговору зберігання підтверд жується чеком про сплату пос луг за травень 2005р. та виданим н а підтвердження договору інш им знаком у вигляді перепуст ки на стоянку на автомобіль п озивача на період травня 2005р. Ці обставини підтверджені пи сьмовими доказами - журнало м обліку відповідача (витяг н а а.с. 5-6 т.1).

Професійна діяльність від повідача з надання послуг зі зберігання автомобілів на н алежній йому стоянці підтвер джується статутом (а.с. 41-46 т.1).

Відповідачем не надано док азів, що втрата автомобіля ст алася внаслідок непереборно ї сили, або через такі властив ості автомобіля, про які збер ігач, приймаючи його на збері гання, не знав і не міг знати, а бо внаслідок умислу чи грубо ї необережності поклажодавц я.

Та обставина, що відповідач надавав послуги зберігання автомобіля позивача на належ ній йому автостоянці в поруш ення власного статуту, згідн о якого має обслуговувати ли ше членів Всеукраїнської спі лки автомобілістів, не звіль няє його від цивільно-правов ої відповідальності перед по зивачем, а є внутрішнім питан ням дотримання виконавчої ди сципліни працівниками відпо відача.

Ті заперечення відповідач а, що ним надавалася відокрем лена від послуг стоянки орен да навісу, не підтверджені ні якими доказами. Договору оре нди немає. Ніяких письмових д оказів на підтвердження дого вору оренди навісу не надано . Діяльність з надання навісі в в оренду статутом відповід ача не передбачена. З затверд женого 30.04.2005р. прейскуранту на п ослуги платної автостоянки в идно, що вартість машиномісц я на стоянці з орендою навісу становила 108грн. на місяць, що в ідповідає сумі, сплачений по зивачем і спростовує твердже ння відповідача про наявніст ь такої окремої послуги як ор енда навісу (а.с.232 т.1). Цим же пре йскурантом підтверджується , що платні послуги надавалис я, виходячи з саме з договірн ої ціни машиномісця на платн ій автостоянці відповідача, а не за інші послуги.

За встановлених обставин в ідповідач має нести відповід альність за втрачену річ у ро змірі її вартості.

В цій частині колегія судді в дійшла висновку про обґрун тованість доводів апеляційн ої скарги та доведеність поз овних вимог.

В частині вимог про стягнен ня вартості автомобіля в сум і 254570грн. судова колегія вважає позов недоведеним. На підтве рдження вартості автомобіля позивачем надано звіт про оц інку вартості автомобіля TOYOTA La nd Cruiser 100 4,7, 2001р., який складений фахі вцем автотоварознавцем Бе рдянської філії Запорізьк ої торгово-промислової палат и 27.04.2009р. (а.с. 3-10 т. 2). До даного висно вку суд ставиться критично, о скільки вартість визначена з а відсутності втраченого авт омобіля, без його огляду, шля хом припущень відносно співс тавлення вартості аналогічн их автомобілів. Належним док азом вартості автомобіля суд визнає висновок експерта-оц інювача Української товарно ї біржі «Контрактова», склад ений 13.01.2002р. при купівлі вказано го автомобіля позивачем. При цьому досліджувався безпосе редньо автомобіль, були вияв лені значні його недоліки, до датковий знос внаслідок дефе ктів від неналежних умов збе рігання та експлуатації. В су купності всіх індивідуальни х особливостей автомобіля по зивача вартість була визначе на в сумі 53382грн. (а.с.94 т.2).

Вказана сума підлягає стяг ненню з відповідача на корис ть позивача в якості вартост і втраченої останнім речі.

Позовні вимоги про відшкод ування моральної шкоди в сум і 10000грн. не знайшли свого підтв ердження під час апеляційног о розгляду справи.

Відшкодування моральної ш коди в разі втрати речі, що пер едана на зберігання, не було обумовлене сторонами та прям о не передбачено вищенаведе ними нормами матеріального права, що регулюють правовід носини з послуг зберігання р ечей, у т.ч. автотранспортного засобу.

Довід апеляційної скарги про необхідність відшкодува ння позивачу моральної шкоди у відповідності до норм Зако ну України «Про захист прав с поживачів»є неприйнятним.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов' я зання настають правові наслі дки, встановлені договором а бо законом, зокрема, відшкоду вання збитків та моральної ш коди.

У п. 2 постанови Пленуму Ве рховного Суду України від 31 бе резня 1995 року № 4 "Про судову пра ктику в справах про відшкоду вання моральної (немайнової) шкоди" роз' яснено, що спо ри про відшкодування заподія ної фізичній чи юридичній ос обі моральної шкоди розгляда ються, зокрема: коли право на ї ї відшкодування безпосередн ьо передбачено нормами Ко нституції України або вип ливає з її положень; у випадка х, передбачених законодавств ом, яке встановлює відповіда льність за заподіяння мораль ної шкоди; при порушенні зобо в' язань, які підпадають під дію Закону України "Про за хист прав споживачів" чи і нших законів, що регулюють та кі зобов' язання і передбача ють відшкодування моральної шкоди.

За змістом п. 5 ст. 4 Зако ну України "Про захист прав сп оживачів" право споживача на відшкодування моральної шкоди виникає у разі, коли так а шкода заподіяна небезпечно ю для життя і здоров'я людей пр одукцією. В даній справі н е встановлено наявності пере дбачених названою нормою мат еріального права обставин д ля відшкодування моральної ш коди позивачу.

Виходячи з викладеного, на п ідставі ст. 307, ст. 309 ЦПК України , апеляційний суд вбачає підс тави для часткового задоволе ння апеляційної скарги та ух валення нового рішення в спр аві, яким позов підлягає част ковому задоволенню з вищевка заних підстав. У відповіднос ті до ст. ст. 79, 88 ЦПК України одно часно з відповідача на корис ть позивача підлягають стягн енню понесені останнім судов і витрати - 120грн. з оплати за по слуги інформаційно-технічно го забезпечення розгляду спр ави та пропорційно задоволен им позовним вимогам підлягає стягненню 530грн. судового збо ру на користь держави, оскіль ки позивач про подачі позову судовий збір не сплачував.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314-317 ЦПК У країни, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовол ьнити частково.

Рішення Бердянського місь крайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2010 року по цій справі скасувати та ухва лити нове рішення наступного змісту:

«Позов ОСОБА_3 задоволь нити частково і стягнути з Бердянської автошколи Все української спілки автомоб ілістів (Україна, Запорізька область м. Бердянськ, вул. Кир ова, 70/2-А, роз/рахунок 26005257164500 в ПАТ «УкрСибБанк»м. Харків, МФО 351005 , код ОКПО 22142864) 53382грн. (п' ятдеся т три тисячі триста вісімдес ят три гривні) та 120грн. (сто два дцять гривень) витрат з оплат и ІТЗ на користь ОСОБА_3 та в дохід держави 530грн. (п' ятсо т тридцять гривень) судового збору.

В решті прозову відмовити.»

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосе редньо до Вищого спеціалізов аного суду України з розгляд у цивільних і кримінальних с прав протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: