15/701-б
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:суддів:Панової І.Ю.,Заріцької А. О.,Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 19.11.2007
у справі№15/701-б господарського суду м. Києва
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ООКОП-Київ-Млин", м. Київ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафта", м. Київ
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від ДПІ:Мишковець О.В. за дов. від 28.12.2007 №6239/9/10-012
від кредитора: від боржника: не з'явилися не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ООКОП-Київ-Млин" (надалі –ТОВ "ООКОП-Київ-Млин") звернулося до господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи по банкрутство відсутнього боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафта" (надалі –ТОВ "Торговий дім "Нафта") в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Доповідач: Продаєвич Л.В
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.09.2007 порушено провадження у справі про банкрутство з особливостями, встановленими статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду м. Києва від 14.09.2007 (суддя: Хоменко М.Г.) ТОВ "Торговий дім "Нафта" визнано банкрутом, ТОВ "ООКОП-Київ-Млин" визнано кредитором по відношенню до банкрута з майновими вимогами на суму 352305,84 грн., відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ініціюючого кредитора –ТОВ "ООКОП-Київ-Млин", зобов'язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття цієї постанови оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та письмово повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів банкрута, провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута до 14.09.2008, завершено підприємницьку діяльність банкрута, припинені повноваження органів управління банкрута щодо управління та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута, скасовано арешт, накладений на майно банкрута, чи інші обмеження щодо розпорядження майном тощо.
На вказану постанову Державною податковою інспекцією (надалі –ДПІ) у Голосіївському районі м. Києва подана апеляційна скарга, у прийнятті якої ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2007 (судді: Коваленко В.М. –головуючий, Вербицька О.В., Гарник Л.Л.) відмовлено з тих підстав, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не є кредитором товариства і не є стороною у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування через неправильне застосування матеріального і процесуального права та передачу справи до суду апеляційної інстанції для розгляду питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на статті 8, 124, 129 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі №1-2/2002.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 21.01.2008, надіслана сторонам у справі –21.01.2008), проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятої Київським апеляційним господарським судом ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить підстав для її скасування та відповідно для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Нафта" порушено у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Указана стаття встановлює особливості банкрутства відсутнього боржника.
Відповідно до положень частин 2, 5 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
27.09.2007 у газеті "Голос України" за № 173 здійснено публікацію оголошення про визнання ТОВ "Торговий дім "Нафта" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури щодо даного товариства, про призначення ліквідатором ТОВ "ООКОП-Київ-Млин" та зазначено, що заяви кредиторів приймаються протягом місяця з дня опублікування.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з частиною 5 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не визнана у справі як кредитор; не зверталася до суду чи ліквідатора із заявою з вимогами до боржника.
Відповідно до положень статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За визначенням у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Кредитор –юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вищий господарський суд України зазначає, що пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Указана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України від 07.02.2002 N 3018-III "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Згідно з частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не є стороною у справі №15/701-б та не є учасником у справі про банкрутство, оскільки відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Київським апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування ухвали не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва –залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2007 у справі №15/701-б –залишити без змін.
Головуючий: І.Панова
Судді: А. Заріцька
Л. Продаєвич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2008 |
Оприлюднено | 11.03.2008 |
Номер документу | 1412758 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Продаєвич Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні