Рішення

від 21.02.2008 по справі 38/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/337

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.02.08 р.                                                                               Справа № 38/337                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Фенікс-Сталь” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з  обмеженою відповідальністю „Донсталь” м. Маріуполь Донецької області  

про стягнення  227 737грн.21коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Садовнікова Н.О. юрист за дов. № б/н від 17.12.2007р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Фенікс-Сталь”                     м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з  обмеженою відповідальністю „Донсталь” м. Маріуполь Донецької області про стягнення основного боргу у розмірі 224 125грн.12коп., відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 112грн.06коп., пені  за несвоєчасну оплату у розмірі 2947грн.63коп. та річних у розмірі 552грн.63коп., а всього 227 737грн.21коп. та накладення арешту на грошові кошти в межах суми заборгованості та судових витрат.

Позивач обґрунтовує свої  позовні вимоги  договором поставки № 40/07 від 21.03.2007р.

Відповідач у судове засідання з”явився, але вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив.

          18.01.2007р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області, відповідно  до якого  Товариство  з  обмеженою відповідальністю „Донсталь” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 32519535) та знаходиться за адресою: 87514, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Урицького, 99, кв. 52.

          Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

22.01.2008р. позивач у судовому засіданні надав суду клопотання,  в якому просить суд  залучити до матеріалів справи витребувані судом документи, а саме: позивач уточнив свою фактичну та юридичну адреси; уточнив період нарахування пені з 16.11.07р. по 17.12.2007р. Клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.

                У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просить суд  їх задовольнити. Також позивач підтримав заяву щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача на суму ціни позову, але доказів у підтвердження заяви не надав.

Заяву відповідача щодо накладення арешту на грошові кошти в межах суми заборгованості та судових витрат в розмірі 230 132грн.58коп. суд розглянув та відмовив у її задоволенні у зв'язку з ненаданням  доказів у  її підтвердження.

Судове засідання відкладалося у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення сторонами витребуваних  судом документів.

06.02.2008р. позивач надав суду клопотання, в якому просить суд  залучити до матеріалів справи документи у підтвердження заявлених позовних  вимог. Крім цього, позивач надав суду заяву про відмову від частини позову, в якій зазначив, що відмовляється від позову в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 112грн.06коп. та просить суд стягнути з відповідача 224125грн.12коп.-основний борг, 2947грн.40коп. пеню за несвоєчасну оплату, 552грн.63коп. річних, 2277грн.37коп державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу. Заява судом розглянута, задоволена та залучена до матеріалів справи.

Клопотання судом розглянуто задоволено та залучено до матеріалів справи.

13.02.2008р. відповідач на адресу суду надіслав телеграму, в якій повідомив суд, що  не має можливості прибути до судового засідання 14.02.2008р. у зв'язку з  хворобою представника та просить суд  відкласти розгляд справи.

Телеграма судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

Позивач 14.02.2008р. до судового засідання з'явися та надав суду заперечення щодо відкладення розгляду справи, оскільки у судовому засіданні 06.02.208р. директор підприємства відповідача  проти позову не заперечував та підтвердив заборгованість, позивач вважає, що  відповідач навмисне  затягує розгляд справи та недобросовісно  користується наданими йому правами.

21.02.2008р.  у судовому засіданні позивач уточнив період, за який нарахував пеню, та період нарахування річних, а саме з 16.11.2007р. по 16.12.2007р.

           Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників позивача, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

21.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Фенікс-Сталь” м. Дніпропетровськ  (за договором – постачальник, далі – позивач ) та Товариством з  обмеженою відповідальністю „Донсталь” м. Маріуполь Донецької області  (за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір поставки № 40/07 (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець  прийняти й оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (далі -товар), в асортименті, кількості, одиницях  виміру та за ціною, зазначених у погоджених  сторонами специфікаціях, доданих  до  даного  договору та які є його  невід'ємною частиною.

Пунктом 2.2.1 визначено, що специфікація складається постачальником після отримання ними від покупця заявки в письмовому виді одним з  наступних способів: факсимільним повідомленням за телефоном або  поштовим  відправленням. Заявка покупця обов'язково повинна містити точне  найменування, асортимент, кількість, одиницю виміру товару, та ін.. необхідні характеристики товару.

Протягом 2 робочих  днів з  моменту одержання заявки від  покупця постачальник висилає факсимільним зв'язком складені ним специфікацію і рахунок на оплату (п.2.2.2 договору).

У випадку, якщо  покупець протягом 3 робочих  днів з  моменту одержання  від  постачальника специфікації на конкретну партію товару не виставить своїх заперечень, специфікація  вважається погодженою сторонами, підлягає виконання і є невід'ємною частиною даного  договору (пункт 2.2.3 договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачання товару здійснюється на  умовах, зазначених у погоджених сторонами специфікаціями, доданих  до  договору та які є його  невід'ємною частиною.  

Пункт 6.1 договору передбачає, що ціна визначається у відповідності з  специфікацією на  кожну партію товару, розуміється на умовах поставки і містить у собі вартість одиниці товару, вартість стандартного упакування, вартість маркування, навантаження, податок  на додану вартість. Будь-яка зміна ціни повинна бути погоджена сторонами.

Розділом 7 договору, а саме пунктами 7.1 та 7.2 передбачено, що  оплата товару здійснюється на підставі виставленого рахунку. Платежі за даними договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, зазначених у погоджених сторонами специфікаціях, доданих до  даного  договору та які є невід'ємною частиною.

Пункт 7.4 передбачає, що  покупець зобов'язується повідомити постачальника про  здійснення передоплати протягом 2-х днів з  моменту оплати шляхом факсимільного  повідомлення, електронною поштою, або  телефонограмою. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. (п.7.5 договору).

Специфікацією № 1 до договору передбачено, що товаром є сталь оцинкована 0,48*1250 у кількості 5,5520т. за ціною без  ПДВ 5500грн., разом з  ПДВ ціна складає 36630грн. Умовами постачання є СРТ, склад постачальника, умовами оплати є 100 % передоплата.

Специфікацією № 2 до договору передбачено, що товаром для поставки є сталь оцинкована з полімерним покриттям RAL (Северсталь) у кількості 27500т. За ціною без ПДВ 6 791грн.67коп, а разом з  ПДВ сума складає 224 125грн.12коп. Умовами постачання є франко-склад покупця, умовами оплати є 100% передоплата.

На виконання умов договору позивач 25.09.2007р. поставив (відповідно до  специфікації № 2 від 18.09.2007р. до договору, рахунку фактури № 180903 від 18.09.2007р.) на адресу покупця сталь оцинковану з  полімерним покриттям  RAL 5002 на загальну суму 224 125грн.12коп, що підтверджується видатковою накладною № 250909 від 25.09.2007р., довіреністю серії ЯНВ № 816478 від 25.09.2007р.

Але відповідач в порушення умов договору, не  виконав своє зобов'язання щодо оплати поставленого товару, тому 08.11.2007р. позивач за № 241 надіслав відповідачу листа, в якому пропонував сплатити заборгованість у сумі 224 125грн.12коп. за поставлений товар відповідно  до  специфікації № 2 до договору.

Лист відповідачем залишений без розгляду, але в той же час, сторонами здійснено звірку розрахунків та складено акт звірки, яким відповідач  визнав заборгованість у сумі 224125грн.12коп.

У зв'язку з тим, що  до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар відповідно до договору, останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 224 125грн.12коп.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку порушення терміну оплати покупець на вимоги постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, а також штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що  діяла на момент нарахування пені, нараховану за кожний день прострочення на суму неоплаченої  в строк товару. Загальна сума штрафної  неустойки не може перевищувати загальної  партії товару.

Тому позивачем нарахована відповідачу пеня у розмірі 2947грн.40коп. за період з 16.11.07р. по 16.12.2007р. та річні у розмірі 552грн.63коп.

З урахуванням уточнених  позовних  вимог, позивач просить суд  стягнути з відповідача основний борг у сумі 224125грн.12коп., пеню за несвоєчасну оплату у розмірі 2947грн.40коп, річні у розмірі 552грн.63коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 40/07 від 21.03.2007р., специфікації № 1, № 2 до  договору, видаткову накладну № 250909 від 250.92.007р.,  рахунок фактуру № 180903 від 18.09.2007р., довіреність ЯНВ № 816478, рахунок № 161110 від 16.11.2007р., лист від 08.11.207р., акт звірки розрахунків, клопотання від 22.01.2008р., лист від 21.01.208р., уточнення до розрахунку ціни позову,  клопотання від 06.02.2008р.,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Специфікацією № 2 до договору поставки № 40/07 від 21.03.2007р. від 18.09.2007р. передбачені умови оплати: 100% передоплата.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист-вимога № 241 від 08.11.2007р., в якому позивач пропонував відповідачу сплатити борг у добровільному порядку, але відповідач  залишив його без розгляду. Але в той же час, сторонами складено  акт  звірки розрахунків, відповідно до  якого відповідач визнає, що  на ним рахується заборгованість у сумі 224125грн.12коп.

          Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлену продукцію на суму 224125грн.12коп, то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку порушення терміну оплати покупець на вимоги постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, а також штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що  діяла на момент нарахування пені, нараховану за кожний день прострочення на суму неоплаченої  в строк товару. Загальна сума штрафної  неустойки не може перевищувати загальної  партії товару.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання.

На підставі викладеного, суд вважає, що  позовні вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 2947грн.40коп. є доведеними, обґрунтованими та таким, що  підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем  обґрунтовано нараховані відповідачу три відсотки річних у сумі 552грн.63коп., які суд вважає обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 625 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Фенікс-Сталь” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсталь”                 м. Маріуполь Донецької області про стягнення основного боргу у сумі 224 125грн.12коп., пені за несвоєчасну оплату у розмірі 2947грн.40коп, 3% річних у розмірі 552грн.63коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсталь” (87514, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Урицького, 99/52, р/р 26006022187101 в ДФ АБ “Брокбізнесбанк”, МФО 335678, код ЄДРПОУ 32519535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Фенікс-Сталь” (49000, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Пастера, 4, р/р 26001204821100 в ДОД ВАТ “РайффайзенБанк Аваль”, МФО 305653, код ЄДРПОУ 33858330) заборгованість у сумі 224 125грн.12коп, пеню у сумі 2947грн.40коп., 3% річних у сумі 552грн.63коп., держмито у сумі 2277грн.37 коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення оголошено у судовому засіданні 21.02.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі