Рішення

від 25.02.2008 по справі 19/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/350

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.02.08 р.                                                                               Справа № 19/350                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Мішиній М.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Ромашина О.М. за довіреністю

від відповідача: Милько С.А. за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства ”Науково–виробниче підприємство “ТЕХМЕТ”, м. Донецьк

до відповідача Дочірнього підприємства “Ізосев –1” Закритого акціонерного товариства “Ізосев”, м. Сіверськ

про стягнення 30 008,00 грн. за ненадані послуги

У судовому засіданні 04.02.08р. оголошувалась перерва до 19.02.08р.

Відкрите акціонерне товариство ”Науково–виробниче підприємство “ТЕХМЕТ”, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства “Ізосев –1” Закритого акціонерного товариства “Ізосев”, м. Сіверськ про стягнення заборгованості за ненадані послуги у розмірі 30 008 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на лист №122 від 02.02.07р., яким просив відповідача надати послуги по плавленню флюсів у кількості 80-100 тон в період з 05.02.07р. по 15.02.07р., акт здачі-прийомки виконаних робіт від лютого 2007р., рахунок №2 від 02.02.07р., платіжне доручення №349 від 05.02.07р., листи №366 від 12.04.07р., №403 від 24.04.07р., №533 від 13.06.07р., №835 від 28.09.07р., №877 від 12.10.07р., претензію №919 від 26.10.07р., Цивільний кодекс України.

Представник позивача, у судових засіданнях, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Заявою від 22.02.2008 р. позивач змінив предмет позову та просить стягнути з відповідача   30 008,00 грн.  за ненадані послуги.

Представник відповідача - Дочірнього підприємства “Ізосев –1” Закритого акціонерного товариства “Ізосев”, у судовому засіданні 04.02.08р. проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. На виконання вимог ухвал суду письмового відзиву не надав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Клопотанням (вх.№02-41/4897 від 18.02.08р.) позивач просив залучити до матеріалів справи копії банківських документів, а саме: виписки з рахунку, реєстр сплачених платіжних документів станом на 05.02.07р., меморіальний валютний ордер №9 від 05.02.07р.

Розгляд справи відкладався.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом

                                         В с т а н о в л е н о.

Позивач, ВАТ ”Научно –виробниче підприємство “ТЕХМЕТ”, звернувся до відповідача ДП “Ізосев –1” ЗАТ “Ізосев” з листом №112 від 02.02.07р., яким просив останнього надати послуги з плавлення флюсів у кількості 80-100 тон в період з 05.02.07р. по 15.02.07р.

Відповідач, приймаючи до виконання замовлення на виконання послуг з плавлення флюсів, виставив позивачеві рахунок №2 від 02.02.07р. на суму 76800 грн.

Зазначений рахунок сплачений позивачем частково у сумі 35000грн., що підтверджено платіжним дорученням №349 від 05.02.07р., та випискою банку про списання коштів з рахунку позивача.

На виконання замовлення (лист №112 від 02.02.07р.), відповідач виконав для позивача послуги з плавки флюсів на загальну суму 4 992 грн. (з ПДВ), що підтверджено актом здачі-прийомки виконаних робіт за лютий 2007р. Акт підписаний повноважними особами сторін без зауважень та заперечень.

Як зазначено позивачем, на залишкову суму перерахованих відповідачеві грошових коштів (30 008,00грн.) останній послуг з плавки флюсів не надав, що є невиконанням з боку відповідача взятого на себе зобов`язання.

З метою повернення грошових коштів, листом №835 від 28.09.07р., позивач звернувся до відповідача з пропозицією відвантажити на адресу позивача опитної партії (35-60тон) обпаленого доломіту металевого за ціною 700 грн. без ПДВ за тону. Проте, як зазначено позивачем, в результаті телефонних переговорів, позивачеві було відмовлено в отриманні вказаного матеріалу за зазначеною ціною, та запропоновано ціну 819,4грн. за тону без ПДВ. Однак, зазначена ціна, як зауважив позивач, призведе до значних фінансових втрат  тому є недопустимою.

Втративши інтерес до отримання від відповідача послуг з плавлення флюсів, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №366 від 12.04.07р., №403 від 24.04.07р., №533 від 13.06.07р., №835 від 28.09.07р., №877 від 12.10.07р., пропонуючи  добровільно повернути залишок отриманих грошових коштів в сумі 30 008,00 грн. Зазначені листи залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Претензія позивача №919 від 26.10.07р. на суму 30008,00грн. також залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач не оскаржив факт ненадання в повному обсязі послуг з плавлення флюсів на суму 35 000,00 грн., що перерахована позивачем на підставі рахунку №2 від 02.02.07р., доказів повернення позивачу залишку коштів в сумі 30 008,00грн. до матеріалів справи не додав.

За клопотанням сторін в судовому засіданні 04.02.2008 р. оголошувалася перерва до 19.02.2008 р. для мирного вирішення сторонами спірних питань. Після перерви сторонами не надано доказів мирного врегулювання спору.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст.181 Господарського кодексу України укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяв на себе зобов`язання за замовленням позивача, а позивач зобов`язався сплатити вартість наданих відповідачем послуг по плавленню флюсів на суму 35 000,00 грн.

Статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.   Боржник,    який    прострочив   виконання   зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки  і  за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.   Якщо  внаслідок    прострочення  боржника  виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.         Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов`язання стосовно оплати наданих відповідачем послуг, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Сплачена позивачем сума значно перевищує вартість фактично наданих відповідачем послуг.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів надання послуг позивачеві на суму 30008грн., не надано також доказів повернення вказаної грошової суми позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача                         30 008,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 42, 43, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ”Науково –виробниче підприємство “ТЕХМЕТ”, м. Донецьк до Дочірнього підприємства “Ізосев –1” Закритого акціонерного товариства “Ізосев”, м. Сіверськ про стягнення 30 008,00 грн. за ненадані послуги

Стягнути з Дочірнього підприємства “Ізосев –1” Закритого акціонерного товариства “Ізосев” м. Сіверськ на користь Відкритого акціонерного товариства ”Науково –виробниче підприємство “ТЕХМЕТ” м. Донецьк 30 008,00 грн. за ненадані послуги, 300,08грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Текст рішення оголошений в судовому засіданні 25.02.08р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Дучал Н.М.                               

Вик. Бойчук А.В.

Надруковано 3 екземпляри:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу.