Рішення

від 26.02.2008 по справі 5/2727

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/2727

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" лютого 2008 р. Справа № 5/2727

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача не з'явився (був присутній в засіданні суду 12.02.08р. Мислинська О.О. - дов. №09/01-08 від 09.01.08р.).

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" (м. Київ)  

до Комунального підприємства "Аптека №6" (м. Житомир)

про стягнення 14392,24 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача на його користь 14392,24 грн. заборгованості за договором №5813 від 01.01.06., з яких: 9641,21грн - сума основного боргу, 2147,91грн - пеня, 674,88грн - штраф за прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів, 1928,24грн - відсотки за користування чужими коштами.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, а в засіданні суду 12.02.08р. пояснив, що відповідач під час розгляду справи в суді частково погасив заборгованість у сумі 200,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №24 від 30.01.08., тому позов щодо стягнення суми основного боргу підтримав частково в розмірі 9441,21 грн. решту позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надіслав, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Суд дослідив у судовому засіданні документи, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: договір №5813 від 01.01.06.; додаток №1 до договору №5813 від 01.01.06.; видаткові накладні; податкові накладні; довіреності на отримання товарів; платіжні доручення; статут; свідоцтво про державну реєстрацію; довідку про включення до ЄДРПОУ.

Заслухавши пояснення представника позивача в засіданні суду 12.02.08р., дослідивши матеріали справи, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

01.01.06. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" (продавець) та Комунальним підприємством "Аптека №6" (покупець) був укладений договір №5813 (а.с.6-7), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати, а покупець (відповідач) - прийняти товари медичного та косметичного призначення та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору, кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається покупцем при замовленні товару та зазначається у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Загальна вартість кожної окремої поставки визначається як загальна сума видаткової накладної на товар (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.3 даного договору, оплата за товар здійснюється покупцем в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця.

Як передбачено п.3.4. зазначеного вище договору, розрахунки за товар повинні здійснюватись шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому, порядок оплати товару визначається продавцем.

При здійсненні покупцем оплати товару з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний оплатити поставлену продукцію, визначається продавцем у видатковій накладній. Перебіг такого строку починається від моменту вручення товару продавцем покупцю (п.3.4.1. договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач відпустив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 9909,17грн, що підтверджується  видатковими накладними №7020154 від 20.03.07. ( а.с.9), №7020156 від 20.03.07. (а.с.11), №7010493 від 12.02.07. (а.с.13), №7020652 від 21.03.07. (а.с.15-16), №7021465 від 23.03.07. (а.с.19), №7021472 від 23.03.07. (а.с.21-22), №7021473 від 23.03.07. (а.с.25), №7022698 від 28.03.07. (а.с.27-28), №7022699 від 28.03.07. (а.с.31), №7022700 від 28.03.07. (а.с.33), №7022787 від 29.03.07. (а.с.35-36), №7024169 від 03.04.07. (а.с.39), №7028537 від 20.04.07. (а.с.42), №7026832 від 13.04.07. (а.с.44-45), №7026844 від 13.04.07. (а.с.48), №7026637 від 12.04.07. (а.с.50), №7028538 від 20.04.07. (а.с.52), №7028546 від 20.04.07. (а.с.54-55), №7028547 від 20.04.07. (а.с.58), №7028592 від 20.04.07. (а.с.60), №7036799 від 21.05.07. (а.с.62), №7020421 від 20.03.07. (а.с.65) та довіреностями ЯМП №341296 від 01.04.07р. і ЯМП №341202 від 04.05.07р.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав не в повному обсязі, в зв'язку з чим сума боргу на день звернення з позовом до суду становила 9641,21грн.

08.10.07р. відповідач отримав від позивача вимогу (претензію) від 08.10.07р. (а.с.98-99), яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Після порушення провадження у справі відповідач чатково сплатив суму боргу в розмірі 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №24 від 30.01.08. (а.с. 111) і не заперечувалось представником позивача.

Тому господарський суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 200,00 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона  (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 9441,21 грн. (9641,21 грн. - 200,00 грн.) обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 200,00 грн. боргу суд припиняє провадження у справі.

Крім того, позивач на підставі п. 6.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2147,91 грн. за прострочення виконання зобов'язання оплатити поставлений товар.

Відповідно до п.6.2. договору №35813 від 01.01.06., у разі порушення покупцем строків виконання зобов'язань щодо оплати продавцю за товар, покупець окрім виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1% загальної вартості видаткової накладної на товар, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Проте, суд, перевіривши  розрахунки позивача, приходить до висновку, що позивач при нарахуванні пені за порушення строків виконання зобов'язань щодо оплати за товар невірно визначив терміни прострочення строків розрахунку за поставлену продукцію, тому неправильно нарахував пеню.

Матеріали справи свідчать, а саме, договір №5813 від 01.01.06. та видаткові накладні на поставлений товар, позивачем строк оплати відповідачу не був встановлений.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач отримав вимогу (претензію) про сплату суми боргу 08.10.07р. (а.с. 98-99)., то з врахуванням 7 днів, відповідач повинен був оплатити вартість товару до 15.10.07р. включно.

Таким чином, пеню за прострочення оплати за поставлений товар згідно зі ст. 530 ЦК України позивач повинен був нараховувати з 16.10.07р. (08.10.07р. + 7 днів). Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №5813 26.12.07р., тому прострочення становить 71 день.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про перерахунок пені:

- 16 (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 днів х 9641,21 грн. (сума боргу) х 71 день (за період з 16.10.07р. по 25.12.07р.) : 100 = 300,07 грн.

Отже, сума пені за прострочення оплати за поставлений товар становить 300,07 грн.

Тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 300,07 грн., а щодо стягнення пені в розмірі 1847,84 грн. (2147,91 грн. - 300,07 грн.) відмовляє.

Також за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - прострочення платежу більше, ніж 30 календарних днів, позивач відповідно до п.6.2. вказаного вище договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% загальної вартості видаткових накладних, що становить 674,88грн (9641,21грн х 7%).

Перевіривши розрахунок позивача  в частині нарахування штрафу, суд приходить до висновку, що сума штрафу нарахована правильно та відповідно до діючого законодавства і тому задовільняє позов в цій частині.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 9.4 договору та ст. 536 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 1928,24 грн. відсотків за користування чужими коштами.

Згідно п. 9.4 договору, за умови прострочення виконання покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити продавцю проценти за користування чужими коштами у розмірі 20% від загальної вартості товарів, з якого допущено прострочення виконання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд задовільняє позов в частині стягнення процентів за користування чужими коштами в розмірі 1928,24 грн. (9641,21 грн. х 20%).

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, суму основного боргу в акті звірки взаємних розрахунків визнав (а.с.102).

Згідно ст.ст.  525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 9441,21 грн., пені в розмірі 300,07 грн., штрафу в сумі 674,88 грн. та процентів за користування чужими коштами в розмірі 1928,24 обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. В частині стягнення основного боргу в розмірі 200,00 грн. суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення пені в сумі 1847,84 грн. суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 655, 692 ЦК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Аптека №6, м. Житомир, вул. Київська, 19/2, р/р 26004000485 в Західінкомбанку, МФО 311670, код ЄДРПОУ 20424883

на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД", м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21642228

- 9441,21 грн. - основного боргу;

- 300,07 грн. - пені;

- 674,88 грн. - штрафу;

- 1928,24 грн. - процентів за користування чужими коштами;

- 125,45 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 102,85 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 200,00 грн. основного боргу.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1847,84 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя Брагіна Я.В.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу