Рішення

від 03.03.2008 по справі 23/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/1

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.03.08 р.                                                                               Справа № 23/1                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Укрпромсервіс” м. Дніпропетровськ   

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Мегамаркет” м. Донецьк

про  стягнення 2 688,43 грн.

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні,  яке відбулось 28.02.2008р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 03.03.2008р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Укрпромсервіс” м. Дніпропетровськ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Мегамаркет” м. Донецьк, 98,28 грн. вартості поставленого і неоплаченого товару, 2 485,73 грн. пені та 104,42 грн. 3% річних.

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          поставку відповідачу за договором постачання № 21-06 від 01.07.2006р. на підставі видаткових накладних кондитерських виробів виробництва ”Royal Cake” в асортименті та бакалійної продукції  в асортименті (далі - товар) на загальну суму 87 996,67 грн.;

-          невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати залишку вартості товару, отриманого за вищевказаним договором, внаслідок чого утворився борг в розмірі 98,28 грн.;

-          нарахування відповідачу на підставі п.5.4. договору № 21-06 від 01.07.2006р. пені в сумі 2 485,73 грн. та 104,42 грн. 3% річних на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);   

-          ст.ст. 1, 3 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР;

-          ст.ст. 526, 625 ЦК України.

Відповідач вимоги позивача вважає такими, що не підлягають задоволенню, з підстав викладених у відзиві № б/н від 12.02.2008р.    

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір постачання № 21-06 від 01.07.2006р. (далі - договір від 01.07.2006р.), згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався протягом терміну дії договору передавати у власність покупця товар відповідно до накладних, а покупець (відповідач) - приймати та сплачувати за товар, а також виконувати вимоги цього договору (п.1.1. договору від 01.07.2006р.).

Як закріплено п.2.1. вищезазначеного договору, найменування (асортимент), ціна  товару та загальна вартість партії товару відображаються у видаткових накладних постачальника, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціна договору не встановлюється сторонами, а складається із загальної кількості товару, що був поставлений за цим договором.    

Згідно п.9.1. договір від 01.07.2006р. набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2007р. Пунктом 9.2. цього ж договору передбачено, що якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору, від жодної із сторін не надійшла вимога про його розірвання або зміни, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік. В матеріалах справи відсутні відповідні докази того, що сторони виявили бажання розірвати укладений договір, тому суд робить висновок, що строк дії договору від 01.07.2006р. продовжено до 30.06.2008р.      

На підставі видаткових накладних №-С1692 від 26.12.2006р., №-С1615 від 14.12.2006р., №-С1404 від 06.11.2006р., №-С1500 від 21.11.2006р., №-С1376 від 30.10.2006р., №-С1298 від 13.10.2006р., №-С1169 від 18.09.2006р., №-С1071 від 28.08.2006р., №-С0999 від 11.08.2006р.,    які є невід'ємною частиною договору від 01.07.2006р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 87 996,67 грн.

Факт отримання цього товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНВ № 297507 від 21.11.2006р., серії ЯМЛ № 226558 від 28.08.2006р., виданих на ім'я Герасименко Олександра Володимировича та серії ЯМЛ                 № 226494 від 11.08.2006р., виданою на ім'я П'янкової Надії Василівни і відповідачем не оспорюється.   

Як  визначено  положеннями  ст.193  Господарського кодексу України (далі - ГК України),  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору. Аналогічні положення містить ст.526  ЦК України.

Позивач зазначає в позові, що всупереч умовам договору (п.4.6.) та приписам вищевказаних статей, відповідач не сплатив залишок вартості отриманого товару в сумі 98,28 грн. В матеріалах справи міститься надана відповідачем копія платіжного доручення № 5397 від 19.12.2007р. на суму 98,28грн., в якому в графі ”призначення платежу” зазначено ”за продукти харчування згідно договору № 21-06 від 01.06.2006”.

Сторонами не надано договору № 21-06 від 01.06.2006р., укладеного між ними, тому платіж в сумі 98,28 грн. суд розцінює  як доказ підтвердження сплати відповідачем залишку суми заборгованості за договором від 01.07.2006р.     

Оскільки зазначена сума сплачена відповідачем 19.12.2007р., тобто до подання позову до суду (поштовий конверт, в якому надійшов позов, датований 24.12.2007р.), суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення 98,28 грн. вартості неоплаченого товару у зв'язку з необґрунтованістю.

Умовами договору (п.5.4) сторони передбачили відповідальність за прострочення  оплати товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченого товару, але не менше ніж 0,2% від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення.

На підставі п.5.4. договору від 01.07.2006р. позивач нарахував відповідачу                2 485, 73 грн. пені. Ухвалами від 04.01.2008р., від 15.01.2008р. та від 12.02.2008р. суд зобов'язував позивача надати в письмовому вигляді розрахунок пені, вказавши конкретні дні прострочення оплати, за які нарахована пеня. Позивач без поважних причин не виконав цих вимог, тому суд на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України залишає вимоги позивача щодо стягнення пені без розгляду.

 Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 104,42 грн. річних підлягають задоволенню, враховуючи правомірність їх нарахування. Посилання відповідача на те, що про зміну банківських реквізитів позивача йому стало відомо лише 19.12.2007р., суд не приймає до уваги з наступних підстав: банківські реквізити змінились з 10.04.2007р., отже до цього часу відповідачу були відомі реквізити, необхідні для перерахування коштів і він повинен був належним чином виконувати свої зобов'язання.   

 На підставі ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 625  Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР та керуючись ст.ст. 33, 43, 49,81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       В И Р I Ш И В :

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Мегамаркет” (юридична адреса: вул. Владичанського, 35/38, м. Донецьк; поштова адреса: бул. Шевченка, 36, м. Донецьк, р/р № 26007301711558 у Кальміуському відділенні ”Промінвестбанк” м. Донецьк, МФО 335322, ЄДРПОУ 32011610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Укрпромсервіс” (вул. Свердлова, 6, м. Дніпропетровськ, р/р 26008222000100 у ДОД ”Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653, ЄДРПОУ 32131267 ) - 104,42 грн. річних, 3,96 грн. витрат на сплату держмита та 4,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.              

Відмовити позивачу у позові щодо стягнення 98,28 грн. вартості неоплаченого товару у зв'язку з необґрунтованістю.

Залишити без розгляду вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 2 485, 73 грн.

Суддя                                                                         Забарющий М.І.