Постанова

від 19.02.2008 по справі 01/52-75

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

01/52-75

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 лютого 2008 р.                                                                                    № 01/52-75  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. ЧерновВ. Цвігун

за участю представників

СТ "Каскад-Плюс"Півень Г.В. –(дор. № 20 від 14.02.2008)

ТОВ "Верес еліт"Ковальова Л.В. –(дор. у справі)

розглянув касаційну скаргуСпоживчого товариства "Каскад-Плюс"

на рішеннявід 05.12.2007 господарського суду Волинської області

у справі№ 01/52-75 господарського суду Волинської області

за позовомТОВ "Верес еліт"

доМалого підприємства "Василина"

провизнання права власності, зобов'язання провести інвентаризацію майна

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Волинської області від 05.12.2007 (суддя: І.Якушева)  позов про визнання власником будівлі кафе-магазину та зобов'язання провести технічну інвентаризацію з виготовленням технічного паспорта задоволено частково. Визнано за ТОВ "Верес еліт" право власності на будівлю кафе-магазину. В частині зобов'язання проведення технічної інвентаризації провадження припинено.  

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що позивач набув права власності на спірне майно шляхом передачі його до статутного фонду, що підтверджено актом прийому-передачі від 02.01.2002, тому за змістом ст. 85 Господарського кодексу України є власником такого майна.

В частині зобов'язання провести технічну інвентаризацію майна з виготовленням технічного паспорта провадження підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог.

Споживче товариство "Каскад-Плюс" в касаційній скарзі просить судове рішення скасувати, оскільки спірне майно передане йому за договором взаємовідносин від 24.02.2001 Любитівським споживчим товариством. Договір купівлі-продажу № 3 від 30.10.2001 на який посилається суд, не створює для його сторін правових наслідків, так як не відповідає ст.ст. 5, 7, 9 Закону України "Про споживчу кооперацію", спірне майно не належало МП "Василина". Безпідставним є посилання на рішення арбітражного суду Волинської області від 01.10.2001 у справі 6/3-47, оскільки суд лише затвердив умови мирової угоди за якою сторона зобов'язалася продати майно, однак сам продаж повинен був здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, що не було зроблено, спірне майно не було зареєстровано за МП "Василина" в БТІ, судом не було залучено до участі у справі скаржника.  

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.10.2001 між СТ "Каскад плюс" та МП "Василина" було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого МП "Василина" оплатило вартість будівлі, а СТ "Каскад плюс" передало зазначену будівлю за актом прийому-передачі від 05.12.2001.

02.01.2002 МП "Василина" як засновник ТОВ "Верес еліт" передало зазначену будівлю до статутного фонду ТОВ "Верес еліт" згідно з актом прийому-передачі.   

Таким чином суд дійшов висновку, що ТОВ "Верес еліт" є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, що вбачається із приписів ст. 12 Закону України "Про господарські товариства".

Разом з тим касаційна інстанція вважає, що судом першої інстанції не досліджено всіх обставин, з якими закон пов'язує визнання права власності на нерухоме майно, зокрема,  належним чином не з'ясовано підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном і має право здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.  

Одночасно, судом належним чином не досліджено доказів права власності засновника на приміщення магазину. Так, не надано оцінки обставинам щодо того, яке саме майно було предметом договору купівлі-продажу від 30.10.2001 та передано до статутного фонду позивача, оскільки правовстановлюючі документи та технічна документація на об'єкт нерухомості не досліджено.

Згідно Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.98 № 121 державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.

З огляду на це господарському суду належало надати відповідної оцінки договору купівлі-продажу від 30.10.2001, а саме обставин належності продавця за договором, тобто, чи був продавець власником спірного нерухомого майна на момент укладення договору купівлі-продажу, чи було спірне майно зареєстровано у встановленому порядку.

Таким чином, господарським судом першої інстанції не були виконані вимоги закону, щодо повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та порушені приписи ст. 43 ГПК України.

Враховуючи, що застосування норм матеріального права залежить від повноти та правильності встановлення обставин справи, судове рішення не можна визнати таким, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону.

При новому розгляді справи суду належить вирішити питання про залучення скаржника до участі у справі та визначення його процесуального статусу, так як він фактично оспорює права позивача.   

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають нам права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхиленні ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Згідно заяви від 05.12.2007 про уточнення позовних вимог позивач відмовився від позову в частині зобов'язання КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" провести технічну інвентаризацію майна з виготовленням технічного паспорту на об'єкт, тому припинення господарським судом провадження у справі в цій частині слід визнати таким, що відповідає приписам ст. 80 ГПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Споживчого товариства "Каскад-Плюс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 05.12.2007 у справі № 01/52-75 господарського суду Волинської області в частині визнання за ТОВ "Верес еліт" права власності скасувати.

Справу в частині вимог про визнання права власності передати на новий розгляд господарському суду Волинської області.

Головуючий                                                                                             В. Овечкін          

судді                                                                                                         Є. Чернов

                                               В. Цвігун