Рішення

від 04.03.2008 по справі 38/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/18

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.03.08 р.                                                                               Справа № 38/18                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Атрій” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк

про стягнення  41 756грн.73коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Мацак О.Ю.- представник за дов. №б/н від 15.01.2008р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Атрій” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк про стягнення заборгованості за переданий у власність товар у розмірі                         41 495грн.25коп, у тому числі інфляційна складова - 1 728грн.35коп., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 261грн.48коп., а всього 41 756грн.73коп.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на накладні № 2 від 15.05.2007р. та № 3 від 15.05.2007р., договір № УТД 20-09/07 про переведення боргу від 20.09.2007р.

12.02.2008р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 06.02.2008р. № 22-10/331, відповідно до якого  Товариство з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 31018243) та знаходиться за адресою: 83102, м. Донецьк, пр.Ленінський,11Б, який судом розглянутий, прийнятий до  уваги та залучений до  матеріалів справи.

18.02.2008р. позивач звернувся до господарського суду з клопотанням від 18.02.2008р., в якому просить суд приєднати до матеріалів справи додаткові документи, яке судом розглянуте, прийняте до уваги та задоволено.          

04.03.2008р. позивач звернувся до господарського суду з заявою в порядку ст.22 ГПК України № 03/03-08 від 03.03.2008 р., в якій просить суд покласти на відповідача судові витрати по сплати державного мита, витрати на оплату послуг адвоката та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

  Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду. Ані конверти ані поштові повідомлення, направлені відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, на адресу господарського суду не повертались, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

          Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                                 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю  „Атрій” м. Донецьк (далі – позивач) 15.05.2007р. поставив Товариству з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк (далі – відповідач)  будівельні матеріали (далі-товар)  на  загальну суму 95 140грн.77коп. на підставі накладних №2, №3, а відповідач прийняв товар, що підтверджується  відповідними скріпленими печатками на накладних.

20.09.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю  „Атрій” м. Донецьк (первинний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія” м. Львів (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк (новий боржник) було укладено договір № УТД 20-09/07 про переведення боргу (далі-договір) згідно до п.1 якого, первинний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі  55 373,87грн. ( у тому числі податок на додану вартість 20%), який виник у результаті передачі кредитору у власність первинному боржнику товару, найменування, кількість та вартість якого вказані у наступних видаткових накладних:     

№ 31404 від 14.03.2007р. ( часткова заборгованість в сумі 12 149,47грн.),

№ 31405 від 14.03.2007р.,

№ 32216 від 22.03.2007р.,

№32903 від 29.03.2007р.,

№ 32915 від 29.03.2007р.,

№ 41006 від 10.04.2007р.,

№ 41007 від 10.04.2007р.,

№41109 від 11.04.2007р,

№ 41220 від 12.04.2007р.,

№ 41921 від 19.04.2007р.,

№ 42708 від 27.04.2007р.,

№42722 від 27.04.2007р.,

№ 50743 від 07.05.2007р.,

№ 50816 від 08.05.2007р.,

№ 51103 від 11.05.2007р.,

№ 51119 від 11.05.2007р.,

№ 51435 від 14.05.2007р.

Відповідно до п.2 договору, новий боржник замінює первинного боржника та зобов'язується протягом 5 банківських днів з моменту набрання чинності діючого договору повністю сплатити кредитору грошову суму вказану в п.1 договору, яка складає 55373,87 грн., в тому числі податок на додану вартість 20%.

Відповідно до п.3 договору за прийняття боргу первинний боржник зобов'язується врахувати новому боржнику грошову суму у розмірі 55373,87грн. в рахунок заборгованості за товар, переданий первинним боржником у власність новому боржнику за накладними:

№2 від 15.05.2007 р.,

№3 від 15.05.2007 р.

Строк виконання даного обов'язку первинним боржником – 5 банківських днів з моменту набрання чинності діючого договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2007р.      

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, тому останній 02.11.2007р. направив відповідачу письмову вимогу про сплату товару на суму 39766 грн. 90 коп., яка була прийнята відповідачем та зареєстрована під вхідним №44 від 02.11.2007 р.

Крім цього, 28.01.2008 р. за № 28/01-01/08 відповідачу було вдруге направлена вимога про оплату товару в порядку ст. 530 ЦК України,  що підтверджується поштовим повідомленням № 310583 від 30.01.2007 р., направленим на адресу відповідача.

Вимоги позивача були залишені відповідачем без реагування.

Оскільки до теперішнього часу відповідач  не розрахувався за поставлений товар, тому позивач просить суд стягнути з відповідача  заборгованість у сумі 39 766грн.90коп.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційних збитків у розмірі 1 728грн.35коп.,  3% річних у розмірі 261грн.48коп. у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, а всього 41756,73 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5000грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на  накладні № 2,№3 від 15.05.2007 р., договір № УТД 20-09/07 про переведення боргу  від 20.09.2007р., вимоги про оплату товару від 01.11.2007 р. та від 28.01.2008 р., клопотання від 18.02.2008 р., заяву від 03.03.2008 р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

Позивач звертався до відповідача із вимогами про сплату боргу від 01.11.2007р. №02/01-11/07 та від 28.01.2008 р. № 28/01-01/08, в яких пропонував  сплатити суму боргу за поставлений товар у розмірі 39766,90 грн., які відповідач залишив без реагування.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар на суму 39 766грн.90коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі   261грн.48коп.  та інфляційних збитків у розмірі 1 728грн.35 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України чітко визначений склад судових витрат.  Встановлено, що  судові витрати  складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за  проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх  знаходження,  оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з  матеріалів справи, 15.01.2007р. між  підприємством позивача та адвокатом  Мацак Олексієм Юрійовичем укладено договір № А-ХС 15-01/08, яким передбачено надання послуг адвоката у зв”язку з розглядом у господарському суді справи за позовом ТОВ “Атрій” до ТОВ “Восход” про стягнення заборгованості.

18.02.2008р. платіжним дорученням № 1760 підприємством позивача було  перераховано адвокату Мацак Олексію Юрійовичу 5000 грн.

У судових засіданнях інтереси підприємства позивача представляв саме Мацак О.Ю.,  який є адвокатом,  що  підтверджується свідоцтвом про  право на зайняття адвокатською діяльністю № 2627.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.  

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 205, 509,526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Атрій” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 39 766грн.90коп,  інфляційні  у розмірі                                                       1 728грн.35коп., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 261грн.48коп., а всього                  41 756 грн.73коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк (83102, м. Донецьк, пр .Ленінський, 11б,   р/р 26005301767916 в філії ГУ ПІБ України в Донецькій області м. Донецька, МФО 334635, ЄДРПОУ 31018243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атрій” м. Донецьк  (83032, м. Донецьк, вул.Звірькова,16 а,  р/р 2600500179 в Донбаській філії ВАТ “РОДОВІД БАНК”,  МФО 394512, ЄДРПОУ 33340480) заборгованість за переданий у власність товар у розмірі 39 766грн.90коп,  інфляційні - 1 728грн.35коп., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 261грн.48коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5000грн., держмито 417грн.57коп.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

У адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м.Донецьк  винести окрему ухвалу.

Рішення оголошено у судовому засіданні 04.03.2008 року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі