Рішення

від 01.03.2011 по справі 6/152-10-5102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/152-10-5102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2011 р.Справа  № 6/152-10-5102

за позовом    Малого підприємства “ВОЛНА”

до      1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІТО-ВАРЕ”

         2) Акціонерного товариство Механічний завод “АРТМЕТ”

про визнання недійсним рішення загальних зборів, угоди та зов'язання вчинити певні дії.

                                  Суддя                                       Демешин О. А.

Представники:

Від позивача:   Стасів Я.Я. - директор  

Від відповідача 1):  Свиржевський Б.А. –директор, Константиновський Г.Б. - довіреність

Від відповідача 2): Калаянов В.І. - довіреність

СУТЬ СПОРУ:   Мале підприємство “ВОЛНА” (далі –позивач) звернулось до господарського суду одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІТО-ВАРЕ” (далі –відповідач 1) та Акціонерного товариство Механічний завод “АРТМЕТ” (далі –відповідач 2) яким просить:

- визнати недійсним та незаконним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного Товариства „Механічний завод „АРТМЕТ” згідно протоколу № 2 від 18.04.2008р. в частині передачі Акціонерним Товариством „Механічний завод „АРТМЕТ” в статутний капітал Товариства з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” орендованого Малим підприємством „Волна” нерухомого майна: спального корпусу № 2 і столової пансіонату  „Волна”, які розташовані у зоні відпочинку „Коблево” на землях Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, 55-й кілометр автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, № 1 та № 1 „Б”;

- визнати недійсною та незаконною угоду між Акціонерним Товариством „Механічний гавод „АРТМЕТ”   та Товариством з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” про передачу Акціонерним Товариством „Механічний завод „АРТМЕТ”   у статутний капітал Товариства з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” орендованого Малим підприємством „Волна” зазначеного нерухомого майна;

     - зобов'язати Товариство з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” повернути акціонерному Товариству „Механічний завод „АРТМЕТ” вказане нерухоме майно, відповідно до умов укладеного між Акціонерним Товариством „Механічний завод „АРТМЕТ” та Малим підприємством „Волна” Договору оренди № М 08-25/2007 від 17.08.2007 року (з доповненнями).

         - зобов'язати Акціонерне Товариство „Механічний завод „АРТМЕТ”   передати Малому підприємству „Волна” в натурі в оренду вказане нерухоме майно, на умовах, які викладені в договорі оренди № М 08-25/2007 від 17.08.2007 року укладеного між Акціонерним Товариством „Механічний завод „Артмет” та Малим підприємством „Волна”.

Відповідач 1 з позовом не згоден, з підстав відображених у відзиві на позов від 26.01.2011 року.

Відповідач 2 відзиву на позов не надав у зв`язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У зв`язку з тим, що серед позовних вимог заявлено вимоги про витребування майна - спального корпусу № 2 і столової пансіонату  „Волна”, які розташовані у зоні відпочинку „Коблево” на землях Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, 55-й кілометр автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, № 1 та № 1 „Б”, справа розглядається за місцем знаходження майна, відповідно до частини 2 статті 16 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

18.04.2008р. позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного Товариства „Механічний завод „АРТМЕТ” (протокол № 2 від 18.04.2008р.) було прийнято рішення про передачу Акціонерним Товариством „Механічний завод „АРТМЕТ” в статутний капітал Товариства з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” майна.

 Серед іншого, по цьому рішенню до статутного капіталу ТОВ „ЛІТО-ВАРЕ”  передавався Спальний двохповерховий  корпус № 2 бази відпочинку „Волна”, літ.”А.”, „А1” загальною площею 576,4кв.м., розташований за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с..Сичавка, вул..Коблевська, 1-Б”  та їдальні бузи відпочинку „Волна”, літ.”А” загальною площею 556кв.м.

              По Акту прийому-передчі та оцінки майна, яке передано учасниками до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІТО -ВАРЕ”  від 12.06.2008р. вищевказане майно, серед іншого, було передано Механічним заводом „Артмет” АТ, як засновником ТОВ „ЛІТО-ВАРЕ”, до статутного фонду вказаного товариства.

              Позивач, вважає, що вищезазначеним рішенням загальних зборів  Акціонерного Товариства „Механічний завод „АРТМЕТ” та передачею Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” нерухомого майна –спального корпусу №2  і столової пансіонату „Волна”, розташованих в зоні відпочинку  „Коблево” на землях Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, 55-й кілометр автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, № 1 та № 1 „Б” –було порушено його право на оренду цих приміщень, оскільки до цього між АТ Механічний завод „АРТМЕТ” та Малим підприємством „Волна” (позивач по справі) було укладено договір оренди № М 08-25/2007 від 17.08.2007р. та Додаткову угоду до цього договору від 06.05.2008р., якими було встановлено термін оренди корпусу №2 та столової пансіонату „Волна” на 49 років, з 17.08.2007р. по 01.09.2056р.

               Порушення права позивача, на його думку, відбулося в порушення п.7.1. вищевказаного договору  - без повідомлення та без згоди МП „Волна” на передачу орендованого цим товариством майна до статутного фонду ТОВ „ЛІТО-ВАРЕ”.

               Також, позовні вимоги ґрунтуються на недопустимості односторонньої відмови від зобов`язання, встановленої статтею 525 ЦК України і відмовою нового власника майна (ТО „ЛІТО-ВАРЕ”), в порушення вимог ст..770 ЦК України, від укладення нового договору оренди на тих же умовах,  виходячи з того, що до нового власника перейшли права та обов`язки наймодавця.

                ТОВ”ЛІТО-ВАРЕ”, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що зазначений позивачем договір  № М 08-25/2007 від 17.08.2007р. та Додаткова угода до цього договору від 06.05.2008р. ніколи не укладались. Тому, права позивача ніяким чином не могли бути порушені. Крім того, відповідач 1 вважає, що предмет спору про визнання недійним рішення загаллтних зборів відноситься до корпоративних спорів, а ПП „Волна” не є учасником АТ Механічний завод „АРТМЕТ”, на позачергових загальних зборах акціонерів якого було прийнято спірне рішення.

            Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  у задоволенні позову  слід відмовити, виходячи з наступного:

Позивач ґрунтує свої вимоги, посилаючись на порушення його прав, як сторони по Договору оренди нерухомого майна М08-25/2007 від 17.08.2007 року та Додаткової угоди до цього договору від 06.05.2008р..

Відповідач 1 взагалі заперечує проти наявності зазначеного договору.

Судом у сторін по справі неодноразово витребувався оригінал цього договору, однак вимоги суду виконано не було.  Слід зазначити, що надана позивачем незавірена копія договору взагалі не може розцінюватись як доказ по справі, оскільки, відповідно до ч.1, 2 ст.36 ГПК України –письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.      

Між тим, незважаючи не те, що до матеріалів надано тільки його незавірену копію, суд вважає, що існують наступні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, не пов`язані з наявністю чи відсутністю оригіналу вищевказаного договору та додаткової угоди до нього, а саме:  

Відповідно ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Суд зазначає, що вказаний Договір не має відповідних відміток про нотаріальне посвідчення, хоча укладався строком на 49 років.

Відповідно до листа  Приватного нотаріусу Бережанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк Ольги Борисівни від 03.02.2001р. вих № 10/01-16 – договір № М08-25/2007 від 17.08.2007р., укладений між АТ Механічний завод „АРТМЕТ” та Малим підприємством „Волна”  вказаним приватним нотаріусом не посвідчувався. Договір був укладений в простій письмовій формі між двома юридичними особами, нотаріально не посвідчувався.  Приватним нотаріусом Мартинюк О.Б. було засвідчено тільки фотокопію вищевказаного договору 18.01.2008р. по реєстру №68.

 З наданої позивачем до матеріалів справи фотокопії зазначеного договору, також, вбачається, що він нотаріально не посвідчувався.  

Ч. 1 ст. 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ч. 1, 4. ст. 216 ЦК визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Отже, Договір оренди нерухомого майна М08-25/2007 від 17.08.2007 року є нікчемним, оскільки при його вчиненні сторонами не було додержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення, а тому він не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Тобто, позивач не набув будь-яких прав по вказаному Договору та додаткових угод до нього, а тому прийняття спірного рішення позачерговими загальними зборами акціонерів АТ Механічний завод „АРТМЕТ” та передача цим товариством майна до статутного капіталу ТОВ „ЛІТО-ВАРЕ” –ніяким чином не могло порушити прав та законних інтересів ПП „Волна”.

Приймаючи до уваги вищевикладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання повернення майна, оскільки позивач права оренди на це майно не набував.

Відповідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів порушення відповідачами будь-яких його прав та інтересів, охоронюваних законів, або порушення відповідачами вимог законодавства України при укладанні спірних угод.

          На підставі викладеного, суд  вважає, що у задоволенні позову слід  відмовити у  повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

                             У задоволенні позову  відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України

Повне рішення виготовлено 03.03.2011р.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.