6/152-10-5102
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2011 р. Справа № 6/152-10-5102
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бойко Л.І.,
суддів: Бандури Л.І., Величко Т.А.,
при секретарі –Павлюк О.М.
за участю представників сторін:
від позивача –Кравцов О.В., Стасів Я.Я. - директор
від відповідачів :
від Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ”- Константиновський Г.Б., Свіржевський Б.О.
від Акціонерного товариства Механічний завод „АРТМЕТ”- Калаянов В.І.
розглянувши апеляційну скаргу Малого підприємства „ВОЛНА”
на рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2011 р.
у справі № 6/152-10-5102
за позовом Малого підприємства „ВОЛНА”
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ”
2) Акціонерного товариства Механічний завод „АРТМЕТ”
про визнання недійсним рішення загальних зборів, угоди та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Мале підприємство “ВОЛНА” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІТО-ВАРЕ” та Акціонерного товариство Механічний завод “АРТМЕТ”, якому просить:
- визнати недійсним та незаконним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного Товариства „Механічний завод „АРТМЕТ” згідно протоколу № 2 від 18.04.2008р. в частині передачі Акціонерним Товариством „Механічний завод „АРТМЕТ” в статутний капітал Товариства з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” орендованого Малим підприємством „Волна” нерухомого майна: спального корпусу № 2 і столової пансіонату „Волна”, які розташовані у зоні відпочинку „Коблево” на землях Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, 55-й кілометр автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, № 1 та № 1 „Б”;
- визнати недійсною та незаконною угоду між Акціонерним Товариством „Механічний завод „АРТМЕТ” та Товариством з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” про передачу Акціонерним Товариством „Механічний завод „АРТМЕТ” у статутний капітал Товариства з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” орендованого Малим підприємством „Волна” зазначеного нерухомого майна;
- зобов'язати Товариство з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” повернути акціонерному Товариству „Механічний завод „АРТМЕТ” вказане нерухоме майно, відповідно до умов укладеного між Акціонерним Товариством „Механічний завод „АРТМЕТ” та Малим підприємством „Волна” Договору оренди № М 08-25/2007 від 17.08.2007 року (з доповненнями);
- зобов'язати Акціонерне Товариство „Механічний завод „АРТМЕТ” передати Малому підприємству „Волна” в натурі в оренду вказане нерухоме майно, на умовах, які викладені в договорі оренди № М 08-25/2007 від 17.08.2007 року укладеного між Акціонерним Товариством „Механічний завод „Артмет” та Малим підприємством „Волна”;
- стягнути з відповідачів порівну на користь Малого підприємства „Волна” судові витрати у справі –сплачене держмито, витрати на ІТЗ судового процесу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.03.2011 року (суддя Демешин О.А.) у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, мале підприємство „Волна” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилався на ст.ст. 509, 525, 526, 579, 770 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 194, ГК України щодо порушення своїх прав, як сторони по договору оренди нерухомого майна.
Відповідачі вважають рішення суду першої інстанції обґрунтованим і просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи між МП „Волна” та АТ „Механічний завод „АРТМЕТ” щорічно, починаючи з 2002 року укладався договір оренди нерухомого майна (спальний корпус та їдальня), власником якого є АТ „Механічний завод „АРТМЕТ”. Останній договір укладений 17.08.2007 року за № М 08-25/2007.
Суд першої інстанції не встановив строк, на який цей договір був укладений, так як оригінал цього договору позивач не надав, а надав лише копію, в якій строк був вказаний на 49 років. При цьому відповідачем була надана копія, в якій строк оренди зазначений на один рік (стр. 108). З цього приводу 24.06.2009 року порушена кримінальна справа № 74200900040 за фактом підроблення договору оренди майна № М 08-25/2007 від 17.08.2007 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, яка триває.
18.04.2008р. позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного Товариства „Механічний завод „АРТМЕТ” (протокол № 2 від 18.04.2008р.) було прийнято рішення про передачу Акціонерним Товариством „Механічний завод „АРТМЕТ” в статутний капітал Товариства з Обмеженою Відповідальністю „ЛІТО-ВАРЕ” в якості внеску нерухоме майно: спальний 2-ух. поверховий корпус бази відпочинку „Волна”, літ. „А”, „А1” загальною площею 576,4кв.м. та їдальню бази відпочинку „Волна”, літ.”А” загальною площею 556кв.м.
Як вбачається з акту прийому-передачі від 12.06.2008р. АТ „Механічний завод „Артмет”, як засновник, передало вищевказане майно до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІТО -ВАРЕ”.
Позивач, як орендар цього майна звернувся з позовом про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів АТ „Механічний завод „АРТМЕТ” (згідно протоколу № 2) від 18.04.2008р. в частині передачі АТ „Механічний завод „АРТМЕТ” в статутний капітал ТОВ „ЛІТО-ВАРЕ” орендованого МП „Волна” вищевказаного нерухомого майна, та про зобов'язання АТ „Механічний завод „АРТМЕТ” передати МП „Волна” в натурі в оренду вказане нерухоме майно, на умовах, які викладені в договорі оренди № М 08-25/2007 від 17.08.2007, так як вважає вищевикладене порушенням п. 7.1. договору оренди та його прав.
Так згідно п. 7.1. Договору оренди у випадку реорганізації або припинення діяльності однієї зі сторін які уклали вказаний Договір, його права та обов'язки переходять до правонаступника.
Суд першої інстанції відмовляючи в позові правильно зазначив, що Договір оренди нерухомого майна М08-25/2007 від 17.08.2007 року, який за твердженням позивача укладений на 49 років є нікчемним, в зв'язку з недодержанням вимог ст. 220 ЦК України, позивач не набув будь-яких прав по вказаному договору та додатковій угоді до нього, а підстави для задоволення позовних вимог –відсутні.
Не заперечуючи проти висновків суду першої інстанції, судова колегія враховує наступне:
Згідно ст. 1 Закону України „Про господарські товариства” господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Господарськими товариствами вказаним Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Відповідно до ст. 13 Закону вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.
Саме на підставі вказаного Закону рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ „Механічний завод „АРТМЕТ” від 18.04.2008р. вирішено передати в якості внеску раніше зазначене нерухоме майно в статутний капітал ТОВ „ЛІТО-ВАРЕ”, розташоване за адресою: Україна, Одеська область, Комінтерновський район, с. Сичавка, вул. Коблевська, 1-Б.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не є учаснисником (засновником, акціонером) акціонерного товариства, а тому прийняття спірного рішення позачерговими загальними зборами акціонерів АТ Механічний завод „АРТМЕТ” від 18.04.2008р. та передача цим товариством майна до статутного капіталу ТОВ „ЛІТО-ВАРЕ” ніяким чином не порушує прав та законних інтересів МП „Волна”, тому позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів АТ Механічний завод „АРТМЕТ” є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Щодо інших вимог позивача про визнання недійсною угоди передачі вказаного майна в статутний капітал ТОВ „ЛІТО-ВАРЕ”, зобов'язання повернути це майно АТ Механічний завод „АРТМЕТ” та надати в оренду МП „Волна”, то вони випливають із визнання недійсним рішення загальних зборів АТ Механічний завод „АРТМЕТ” від 18.04.2008р. і тому суд першої інстанції в задоволенні цих вимог теж правильно відмовив.
Із огляду на встановлені факти та наведені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання повернення майна –відсутні.
За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 101,103 - 105 ГПК України, суд
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2011р. у справі № 6/152-10-5102 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Т.А. Величко
Постанова підписана 17.05.2011р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2011 |
Оприлюднено | 24.05.2011 |
Номер документу | 15566067 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Бойко Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні