Рішення

від 22.02.2011 по справі 5023/233/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/233/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р.                                                            Справа № 5023/233/11

вх. № 233/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Решитько С.О. за довіреністю № 19 від 06.01.2011 р.

 відповідача - Строгова С.Л. за довіреністю № б/н від 04.02.2011р.

розглянувши справу за позовом Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60-річчя Радянської України, м. Харків    

до  ТОВ "СББ Трейдінг Україна", м. Харків  

про стягнення 419122,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківське комунальне підприємство "Міськелектротранс"  Ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60-річчя Радянської України (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СББ Трейдінг Україна" (відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 419122,44 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки від 03.04.2008 р. в частині поставки у повному обсязі товару за вказаним договором.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 22.02.2011 р. за вх. № Д369, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 22.02.2011 р. за вх. № 4905, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучається до матеріалів справи.

В наданому відзиві відповідач просив суд визнати невиконання умов договору поставки ТОВ «СББ Трейдінг Україна» перед ХКП «Міськелектротранс» яке відбулось в наслідок введення тимчасової адміністрації «АКБ Європейський», відзиву ліцензії банку та визнанню його банкрутом - обставиною, за яку жодна сторона договору поставки не відповідає (форс мажорними обставинами), у зв'язку з чим позовні вимоги ХКП «Міськелектротранс»  до ТОВ «СББ  Трейдінг  Україна» про  стягнення  заборгованості залишити без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

03.04.2008 р. між сторонами був укладений договір поставки (надалі - договір) відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався поставляти та передавати у власність позивача товар, а позивач зобов'язувався прийняти товар та своєчасно сплатити за нього грошові кошти.

Відповідно до пунктів 3.1. та 4.1. договору сплата за товар провадиться  позивачем  в  національній  валюті  шляхом  перерахування  грошових  коштів  на розрахунковий рахунок відповідача на підставі рахунку-фактури, а поставка товару здійснюється відповідачем на склад позивача в строк, який не повинен перевищувати 5 днів від дати сплати грошових коштів за товар.

Судом встановлено, що на виконання п. 3.1. зазначеного договору, позивачем на вказаний у договорі розрахунковий рахунок відповідача №26002000559201 в АКБ «Європейський» м. Києва на підставі рахунку-фактури №0-00000160 від 04.08.2008 р. за бандажі були перераховані кошти на загальну суму 362880,00 грн. (відповідно до платіжних доручень №3451 від 13.08.2008 р. на суму 12880,00 грн., №3480 від 14.08.2008 р. на суму 60000,00 грн., №3508 від 15.08.2008 р. на суму 80000,00 грн., №3642 від 29.08.2008 р. на суму 180000,00 грн.), на підставі рахунку-фактури №0-00000014 від 19.02.2009 р. за бандажі перераховано грошові кошти в розмірі 361000,38 грн. відповідно до платіжного доручення №1039 від 19.02.2009 р., а також на підставі рахунку-фактури №0-00000112 від 31.08.2009 р. за листи ресори грошові кошти в розмірі 23689,92 грн., відповідно до платіжного доручення № 5925 від 15.09.2009 р.

Однак, у строк, передбачений п. 4.1 договору поставки, відповідачем оплачений товар був поставлений не в повному обсязі, а саме: за сплачені на підставі рахунку-фактури №0-00000160 від 04.08.2008 р. бандажі не поставлено товару на суму 35280,00 грн., за сплачені на підставі рахунку-фактури №0-00000014 від 19.02.2009 р. бандажі не поставлено товару на суму 361000,38 грн., а також за сплачені на підставі рахунку-фактури №0-00000112 від 31.08.2009 р. листи ресори, не поставлено товару на суму 22842,06 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача перед позивачем внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 419122,44 грн.

Також, між сторонами було складено акт звірки взаємних розрахунків за отримані матеріали з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. за яким сальдо в сумі 419122,44 грн. становило на користь позивача.

Стосовно посилань відповідача на те, що невиконання з його боку умов вищезазначеного договору відбулося у зв'язку з наявністю форс мажорних обставин (сума перерахована 19.02.2009 р. позивачем на його р/р в розмірі 361000,00 грн., як передоплата за контрактом про поставку бандажу в розмірі та на умовах наведених в договорі, відбулось в наслідок введення тимчасової адміністрації «АКБ Європейський», відзиву ліцензії банку та визнанню його банкрутом, у зв'язку з чим відповідач не мав можливості використовувати вказані грошові кошти) суд зазначає, що ці посилання є безпідставними та вони не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки відповідачем не було надано до суду доказів наявності цих обставин в порядку передбаченому п.п. 9.1. та 9.2. договору.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи доказів поставки відповідачем позивачу товару за договором на суму 419122,44 грн. та повернення позивачу грошових коштів у розмірі 419122,44 грн. не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки  продавець (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що грошові кошти перераховані позивачем відповідачу в рахунок передоплати за товар за договором у розмірі 419122,44 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 4191,22 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СББ Трейдінг Україна» (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 153, код ЄДРПОУ 33527201, р/р 26004040179800 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харкова, МФО 351005) на користь Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс» Ордена Трудового Червоного Прапору ім. 60-річчя Радянської України (61001, м. Харків, вул. Молодої Гвардії, 5, код ЄДРПОУ 03328623, р/р 260043022791 в ХОФ ПАТ «Украсоцбанк», МФО 351016) грошові кошти в розмірі 419122,44 грн., державне мито в розмірі 4191,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Доленчук Д. О.

Рішення підписано 28.02.2011 р.