Рішення

від 21.02.2011 по справі 47/326-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/326-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 р.                                                            Справа № 47/326-10

вх. № 11162/4-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - не з"явився;

позивача - не з"явився;

 відповідача - Мельника В.В. довіреність б/н від 14.02.2011 року;

розглянувши справу за позовом  Харківського міжрайонного прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави      в особі Кулиничівської селищної ради, смт. Кулиничі  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокол +", м. Харків  

про стягнення 207975,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Кулиничівської селищної ради щодо стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокол +» втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 207 975,29 грн. Крім того, прокурор та позивач просять судові витрати покласти на відповідача.В обгрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №2372 від 11.12.2006 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення та зміни цільового призначення земельної ділянки п.4 якого, зобов*язано відповідача у 2-х місячний термін відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 207975грн.

Представник прокуратури у судове засідання не з"явився. Налдав через канцелярію господарського суду 07 лютого 2011 року документи згадно супровідного листа (вх.№2221), які долучені судом до матеріалів справи.

Також представником прокуратури 07 лютого 2011 року через канцелярію господарського суду надано клопотання (вх.№2222) в якому прокурор просить залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Харківську районну державну адміністрацію Харківської області та Управління Держкомзему в Харківському районі Харківської області.

Представник позивача у судове засідання, яке відбулося 21 лютого 2011 року не з»явився, свого повноважного представника не направив.

Присутній представник відповідача проти задоволення клопотання прокуратури заперечував, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим. Також представником відповідача на виконання вимог ухвали суду 15 лютого 2011 року наданий витяг з ЄДРПОУ з супровідним листом (вх.№4189), які долучені судом до матеріалів справи.

Крім того, представником відповідача у судовому засіданні надано клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності (вх.№4188) в якому відповідач, у зв*язку з тим, що розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №2372 від 11.12.2006 року було винесено на прикінці 2006 року   та позивач починаючи з лютого 2007 року мало право звернутися до компетентних органів, але своїми правами протягом трьох років не скористався просить застосувати до позовної заяви Харківського міжрайонного прокурора Харківської області про стягнення з відповідача 207 975,29 грн. наслідки спливу позовної давності, а саме в задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області встановлено, що Харківською районною державною адміністрацією надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Сокол+», що розташована на території Кулиничівської селищної ради, для будівництва та обслуговування магазину з гостевою автостоянкою за рахунок земель запасу Кулиничівської селищної ради сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь площею 2,00 га.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 373 Цивільного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди  землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, відповідальність сторін.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди  землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, відповідальність сторін.

Згідно розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №2372 від 11.12.2006 року затверджено проект землеустрою щодо відведення та зміни цільового призначення земельної ділянки.

Пунктом 4 вищевказаного розпорядження райдержадміністрації ТОВ «Сокол+» зобов'язано у 2-х місячний термін відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 207975,29 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 квітня між Харківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Сокол+" (орендар) було укладено договір оренди землі. Відповідно п.1.1. орендодавець, на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації №2372 від 11.12.2006 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості, транспорту, зв"язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області.

З огляду на те, що відповідачем не виконані вимоги розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №2372 від 11.12.2006 року, з метою захисту інтересів держави прокурором пред'явлено даний позов до суду.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. При цьому її перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його перебіг.

Таким чином, Кулиничівська селищна рада Харківського району Харківської області, в інтересах якої діє Харківський міжрайонний прокурор Харківської області, починаючи з 12.02.2007 року не тільки були освідомленні про особу, що начебто порушила право Кулиничівскьої селищної ради Харківського району Харківської області та про факт цього порушення, а й мали можливість для звернення до компетентних органів, в тому числі і до суду, з приводу примусового стягнення з ТОВ «Сокол+» втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 207975,29 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне застосувати до позовної заяви Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокол+» 207975, 29 грн. -  наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, у зв"язку із пропуском прокурором строку позовної давності, суд  вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, відповідно до чого  клопотання прокурора про залучення до участі у справі у якості третіх осіб  задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень при відмові прокурору в задоволенні позовних вимог не покладається на позивача або відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 13, 14, 19, 124, 129, 142-145 Конституції України, статтею 373 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 16, 31 Закону України "Про оренду землі", статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статтями 3, 12, 25, 115, 116, 124, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -            

ВИРІШИВ:

1. Клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності - задовольнити.

2. У задоволенні позову відмовити повністю.

3. У задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі третіх осіб - відмовити.

Суддя                                                                              Светлічний Ю.В.

Справа №47/326-10

                          Повне рішення складене 24 лютого 2011 року.