Постанова

від 28.02.2011 по справі 17/281/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/281/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.02.2011 р.           справа №17/281/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівПриходько І. В.,Акулової Н. В., Гези Т. Д.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:Петров С. В., Яма Д. М. - довіреність;

від відповідача:Кисленко В. І. - довіреність;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватної науково-виробничої фірми «ЕОМсервіс»м.Запоріжжя

на рішення господарського суду

Запорізької області

від27.10.2010р.

у справі№17/281/10 (суддя Корсун В.Л.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «Абсолют корона»         м. Запоріжжя

до приватної науково-виробничої фірми «ЕОМсервіс»м.Запоріжжя

простягнення 500 000 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «Абсолют корона»(далі –Товариство) звернулось до господарського суду з позовом до приватної науково-виробничої фірми «ЕОМсервіс»(далі –Фірма) про стягнення 500 000 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.10.2010р. у справі №17/218/10 позовні вимоги Товариства задоволені та присуджено до стягнення з Фірми 500 000 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі        5000 грн. та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Вказане рішення суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.  

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Фірма  звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.  

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, а саме ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, апелянт посилався на неналежне повідомлення про час та місце слухання справи, що унеможливило подання відповідачем заперечень на позовні вимоги з документами у підтвердження.   

У судовому засіданні 24.02.2011р.  апелянт підтримав скаргу та наполягав на її задоволенні. Надав пояснення до апеляційної скарги №11 від 21.02.2011р.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні 24.02.2011р.  вимоги скаржника не визнав, вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права та просить апеляційну скаргу Фірми залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

25.09.2008р. між Товариством (замовник) та Фірмою (виконавець) було укладено договір №801 з додатковою угодою до нього (далі –Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе комплекс робіт з комплектної поставки та запровадження інформаційно-управляючої системи електрофільтру на блоці № 3 Криворізької ГРЕС (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами ті діє до повного виконання сторонами зобов'язань. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Пунктами 1.2, 1.3 Договору сторони встановили, що виконання робіт виконується згідно з технічним завданням зі строками виконання - грудень 2009 р.

Згідно додаткової угоди №2 від 02.10.2008р. до Договору сторони домовились, що замовник (позивач) доручає, а постачальник (відповідач) приймає на себе зобов'язання по комплектній поставці приладів управління агрегатом живлення електрофільтру (далі –товар) з базовим програмним забезпеченням у кількості 32шт згідно із технічним завдаванням вартістю 1 555 200грн. з ПДВ зі строком поставки товару –червень 2009р.  

Додатком № 2 до додаткової угоди від 02.10.08 № 1 до договору від 25.09.08 № 801 сторони узгодили графік поставки обладнання, відповідно до умов якого кінцевий строк поставки обладнань управління агрегатом живлення електрофільтру складає - червень 2009р.

Як убачається з копії платіжного доручення №206 від 24.09.2008р. позивачем на виконання умов Договору було перераховано на адресу відповідача 500 000грн. в якості передплати за товар та виконання робіт, про що свідчить відомості, що  зазначені у графі «призначення платежу» (а.с.13).

Вказані обставини сторонами у письмових поясненнях та судових засіданнях не заперечувались.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

Розглянувши матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним та має ознаки договору підряду та договору поставки, тому при врегулюванні спору між сторонами підлягають застосування положення Глав 54, 61 Цивільного кодексу України.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення міститься в приписах статті 193 Господарського кодексу України.

Як вже встановлено, позивачем виконано зобов'язання за Договором шляхом здійснення передплати в сумі 500 000грн. в якості, зокрема, оплати за товар.  

Частиною 4 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В узгоджений сторонами кінцевій строк поставки (червень 2009р.) товар відповідачем поставлений на адресу позивача не був, про що відповідач по суті не заперечував.

Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції цілком правомірно застосовано при вирішенні спору положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та присуджено до стягнення суму попередньої оплати за Договором в розмірі 500 000грн.   

Посилання скаржника, що викладені в апеляційній скарзі судовою колегією не приймаються, оскільки, як свідчать матеріали, він був належним чином повідомлений про час ті місце слухання справи і мав достатньо часу для надання заперечень та додаткових документів.  

Доводи скаржника, викладені у поясненнях до апеляційної скарги №11 від 21.02.2011р. щодо неможливості здійснення поставки до проведення випробувань обладнання, передбаченого протоколом наради сторін від 18.02.2009р., судовою колегією не приймаються, оскільки вказаний протокол не містить ознак того, що він є додатковою угодою, додатком тощо до укладеного між сторонами Договору, тому не має відношення до предмету спору.

Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2010р. у справі №17/218/10 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватної науково-виробничої фірми «ЕОМсервіс»м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2010р. у справі №17/218/10 залишити без задоволення, рішення господарського Луганської області від 27.10.2010р. у справі №17/218/10 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя                                                             І. В. Приходько

                     Судді                                                             Н. В. Акулова

                                                                                            Т. Д. Геза

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС