Постанова

від 17.02.2011 по справі 15/62

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 17 лютого 2011 року           09:00           № 15/62

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

  Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Імпекс"

про

 стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4 920, 00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

          Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Імпекс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 4 920,00 грн. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004 році.

          Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що протягом 2004 року відповідачем мало бути працевлаштовано не менше  ніж 2 інваліда, але цього зроблено не було, а отже не було дотримано положень ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

          Від відповідача заперечень на позовну заяву та клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надходило. Судом направлялися судові повістки про виклик в судові засідання за адресою яка зазначена в довідці ЄДРПОУ, які повернулись до суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не значиться».

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відбувся за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення пору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин (далі –Закон), Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (чинним на момент спірних правовідносин), Порядком сплати підприємствами (об’єднаннями) установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767 та Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434.

Статтею 4 Закону передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону, для  підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування  інвалідів  у  розмірі  чотирьох  відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть  відповідальність  у встановленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ за 2004 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 62 особи, чисельність інвалідів, які підлягали працевлаштуванню - 2 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 2 460,00 грн.

 У відповідності до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314, якою затверджено Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, чинною на момент виникнення спірних правовідносин, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Пункт 5 зазначеної Постанови передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. № 1434, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює у 4 пункті, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій сплатити відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно з пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями  штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1767, чинного на період виникнення спірних правовідносин, суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком № 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком № 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Враховуючи вищенаведене, а також той факт, що відповідачем по справі не було надано жодних доказів, які б свідчили про здійснення ним дій, направлених на створення робочих місць для інвалідів з метою їх подальшого працевлаштування, у тому числі щодо звітування відповідача перед органами служби зайнятості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

          Керуючись статтями 69, 70, 71, 128 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Імпекс" (03151, м. Київ,                      вул. Волинська, 34/1, к. 34, ідентифікаційний код 21613630) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до дохідної частини Державного бюджету України (р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000:01) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2004 рік, у розмірі 4 920 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя                                                                                                                      А.С. Мазур