Рішення

від 01.03.2011 по справі 5020-2/355-6/098

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/355-6/098

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 березня 2011 року справа № 5020-2/355-6/098

01 березня 2011 року

                                  справа №5020-2/355-6/098

За позовом Севастопольської міської Ради

                  (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

до               Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»

                  (99011, м. Севастополь, вул. Правди, 10, к. 405)

про             внесення змін у договір оренди,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку

                  «Мис Сарич»(99011, м. Севастополь, вул. Правди, 10, к. 405)

до               Севастопольської міської Ради

                  (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

про             внесення змін у договір оренди,

                                                                                                                           Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача за первісним позовом –Антипенко А.В., довіреність №03-15/5155 від 31.12.2010;

відповідача за первісним позовом –Уварова С.П., довіреність б/н від 01.01.2011.

                                                               СУТЬ СПОРУ:

          Севастопольська міська Рада звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»про внесення змін у договір оренди земельної ділянки, а саме:

1.1.          Пункт 2.1 викласти в наступній редакції: «2.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (в редакції від 13.02.2008), у розмірі: 3.5% (три з половиною проценти) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

1.2.          Пункт 2.1.1 викласти в наступній редакції: «2.1.1. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою розраховується за формулою: Річна орендна плата = сума грошової оцінки земельної ділянки х 0,035».

1.3.          Пункт 2.5 викласти в наступній редакції: «Розмір орендної плати переглядається у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції і індексації;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що   підтверджується актом, складеним з участю Орендодавця;

       - в інших випадках, передбачених законом».

        Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди земельної ділянки від 03.06.2003 у зв'язку з внесенням змін до законодавства України перестав відповідати вимогам останнього, а тому в цей договір мають бути внесені відповідні зміни, проте Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»відмовляється від їх внесення.  

           Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.04.2010 у задоволенні позову відмовлено.

           Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 01.04.2010 залишено без змін.

           Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 01.04.2010 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2010 скасовані, справу передано до  господарського суду міста Севастополя на новий розгляд.

           У своїй постанові Вищий господарський суд України зазначив, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю і Севастопольська міська Рада мала право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»перегляду розміру орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 03.06.2003, у тому числі шляхом внесення відповідних змін до вказаного договору, а тому суди передчасно відмовили у задоволенні позовних вимог Севастопольської міської Ради.

           Ухвалою від 08.12.2010 справу прийнято до провадження суддею Лазаревим С.Г. з присвоєнням їй номеру 5020-2/355-6/098.

09.02.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Севастопольської міської Ради про внесення змін у договір оренди, а саме:

1.1.          Пункт 2.1 викласти в наступній редакції: «2.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі: 3% (трьох процентів) від грошової оцінки земельної ділянки».

1.2.          Підпункт 2.1.1 викласти в наступній редакції: «2.1.1. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою розраховується за формулою: Річна орендна плата = сума грошової оцінки земельної ділянки х 3».

                Ухвалою від 10.02.2011 суд прийняв зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду з первісним позовом у справі №5020-2/355-6/098.

          Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 01.03.2011 первісний позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд первісний позов задовольнити, у відзиві на зустрічний позов проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити, зустрічний позов підтримав, просить його задовольнити.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору неодноразово продовжувався судом за клопотанням сторін.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

          03.06.2003 між Севастопольською міською Радою (далі –Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич» (далі – Орендар) був  укладений договір  оренди  землі (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №956 від 14.05.2003 передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння та користування земельну ділянку площею 5,4757 га, розташовану у районі мису Сарич, для обслуговування бази відпочинку, у тому числі: земельна ділянка площею             5,0202 га для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку, земельна ділянка площею 0,4260 га для обслуговування пляжної зони бази відпочинку та земельна ділянка площею 0,0295 га для обслуговування очисних споруд бази відпочинку.

Грошова оцінка вказаної земельної ділянки площею 5,4757 га, розташованої в районі мису Сарич, складає 2171531,00 грн., що підтверджується довідками про грошову оцінку земельних ділянок, вказаних в пункті 1.1. цього договору, №1-5/846 і №1-5/847 від 03.06.2003, виданих Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів (пункт 1.3. Договору).

Договір оренди укладений у нотаріальній формі, зареєстрований Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів 17.06.2003 за №39.

Згідно з пунктом 1.5. Договору оренди він є укладеним з моменту державної реєстрації строком до 01.12.2028.

Відповідно до пункту 2.1. Договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 1,5% (півтора проценти) від грошової оцінки земельної ділянки.

За умовою пункту 2.1.1. величина річної орендної плати розраховується за формулою: річна орендна плата = сума грошової оцінки земельної ділянки х 0,015.

На момент укладення Договору оренди річна орендна плата складала: 2171531,00грн. х 0,015 = 32573,00грн (пункт 2.1.2. Договору).

Перерахунок річної орендної плати проводиться щорічно у строк до 01 лютого поточного року з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, що проводиться відповідно до законодавства України (пункт 2.1.3. Договору).

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що розмір та величина орендної плати може змінюватись за угодою сторін тільки на величину індексу інфляції, при зміні розміру земельного податку, при укладенні Договору на новий строк. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій або бездіяльності Орендаря.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню частково.

           Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

           У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

           Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

           Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 було внесено зміни до частини четвертої статті 21 Закону України «Про оренду землі», якими встановлювалось, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;

- для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

           Відповідно до пункту 35 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(у редакції, діючій на момент затвердження Методики) до виключної компетенції міських рад відноситься затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

           Згідно з частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

         Відповідно до довідки «Про узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних земельними правовідносинами», надісланої супровідним листом Вищого господарського суду України №04-08/34 від 12.02.2010, згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 13.02.2008 №3701 «Про внесення змін у додаток до рішення міської Ради від 14.10.2003 №1348 «Про затвердження Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі»встановлено, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться у державній та комунальний власності, окрім земель сільськогосподарського призначення, не може бути меншим  трикратного розміру земельного податку, який встановлюється Законом України «Про плату за землю»(т. 1, арк. с. 22-28).

Підпунктом 58 пункту 3 «Розміри річної орендної плати за земельні ділянки»Додатку до рішення від 13.02.2008 №3701 встановлено, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які за цільовим призначенням використовуються під бази відпочинку,  визначається із розрахунку 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

           З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 у Севастопольської міської Ради виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю (зміни ціни у договорі оренди землі)

шляхом внесення відповідних змін до Договору.

          Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

          Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

          Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

          У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

          Севастопольська міська Рада звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»з пропозицією розглянути додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 03.06.2003 (лист від 04.08.2009 №03-15/3330), якою, зокрема, змінювався розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, яка є об'єктом вказаного договору (т. 1, арк. с. 80).  

          Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»від підписання вказаної додаткової угоди відмовилось та запропонувало Севастопольській міській Раді узгодити у додатковій угоді розмір річної орендної плати, який дорівнює трикратному розміру земельного податку (лист від 26.08.2009, т. 2, арк. с. 27-28).

           Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Нормою статті 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

           Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

           У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

           Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

            Дана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 06.12.2010 у справі №2-1/10068-2008.

            Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом в частині внесення змін в пункти 2.1., 2.1.1. договору оренди землі від 03.06.2003 підлягають задоволенню.

            Щодо внесення змін до пункту 2.5. Договору, суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

            Позивач за первісним позовом просить пункт 2.5. Договору викласти в наступній редакції: «Розмір орендної плати переглядається у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції і індексації;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що   підтверджується актом, складеним з участю Орендодавця;

       - в інших випадках, передбачених законом».

         Дану вимогу позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 затверджено типову форму договору оренди землі.

         Рішенням Севастопольської міської ради від 14.10.2003 №1343 «Про затвердження положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок»була затверджена типова форма договору оренди.

         Договір оренди землі від 03.06.2003 був укладений до прийняття Севастопольською міською Радою цього рішення, тобто не на підставі типової форми договору оренди землі.

         Відповідно до частини другої статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

         Згідно з частиною четвертою цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

          З наведеної статті вбачається, що закон не зобов'язує сторін при укладенні договору застосовувати типову форму договору, а тому вимоги позивача за первісним позовом про внесення змін до пункту 2.5. Договору задоволенню не підлягають.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Севастопольської міської Ради про внесення змін у договір оренди, а саме:

1.1.          Пункт 2.1 викласти в наступній редакції: «2.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі: 3% (трьох процентів) від грошової оцінки земельної ділянки».

1.2.          Підпункт 2.1.1 викласти в наступній редакції: «2.1.1. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою розраховується за формулою: Річна орендна плата = сума грошової оцінки земельної ділянки х 3».

У зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»зазначає, що погоджується внести зміни до договору оренди землі від 03.06.2003 у відповідності із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008, тобто привести розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою у відповідність з мінімально встановленим законом розміром.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич», при внесенні змін у Договір Методика визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затверджена рішенням Севастопольської міської Ради від 13.02.2008 №3701 застосуванню не підлягає, оскільки під час укладення між сторонами договору оренди землі даної Методики не існувало.   

Суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом такими, що задоволенню не підлягають із зазначених вище підстав.

           Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись статтями 43, 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                               ВИРІШИВ :

1.          Первісний позов задовольнити частково.

     2. Внести зміни у договір оренди землі від 03.06.2003, укладений між  Севастопольською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»:

1.1.          Пункт 2.1 викласти в наступній редакції: «2.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (в редакції від 13.02.2008), у розмірі: 3.5% (три з половиною проценти) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

1.2.          Пункт 2.1.1 викласти в наступній редакції: «2.1.1. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою розраховується за формулою: Річна орендна плата = сума грошової оцінки земельної ділянки х 0,035».

     3. У решті вимог за первісним позовом відмовити.

4.          У зустрічному позові відмовити.

     5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Мис Сарич»(99011, м. Севастополь, вул. Правди, 10, к. 405, код ЄДРПОУ 32296510, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Севастопольської міської Ради (99011,              м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845, відомості про розрахункові рахунки відсутні) витрати по сплаті державного мита в сумі 57,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                             С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 04.03.2011