Рішення

від 22.11.2007 по справі 12/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/368

22.11.07

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Асконі-центр"

До          Державного підприємства Міністерства Оборони

України "Центральний універмаг"

Про                              стягнення 994,74 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Брагар А.А. –предст.(дов.б/н від 11.04.2007р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Міністерства Оборони України "Центральний універмаг" про стягнення заборгованості у розмірі 994,74 грн. (569,59 грн. –основний борг, 284,80 грн. – штраф, 48,28 грн. –пеня, 92,07 грн. –10% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 247/1272 від 10.11.05 р.

Ухвалою суду від 26.09.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/368 та призначено розгляд справи на 07.11.07 р.

Судове засідання 07.11.2007 р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою суду від 08.11.2007 року слухання справи призначено на 22.11.2007 року.

В ході судового розгляду представник позивача клопотання про зменшення позовних вимог (вих.№185 від 22.11.2007  року),   згідно якого просить припинити провадження у справі в частині стягнення штрафу, пені та 10% річних  та, відповідно, стягнути з 569,59 грн. - основного боргу,   144,62 грн. – втрат від інфляції, 33,52 грн. - 3% річних.  Клопотання судом задоволено.

В судове засідання 22.11.2007 року представник відповідача  не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, докази належного повідомлення відповідача про дату та місце слухання справи знаходяться в матеріалах справи.

                   Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2005 року між сторонами укладено договір №247/1272, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати відповідачу продукцію  в асортименті, у кількості, за ціною і загальною вартістю, зазначеними в супровідних документах (накладній), а відповідач зобов'язався прийняти продукцію   та протягом 14  календарних днів    оплатити її вартість.

Факт здійснення поставки продукції підтверджується видатковою накладною №А-14530 від 21.11.2005 р. на суму 673,21 грн.

Відповідач провів розрахунки за отриману продукцію частково –у розмірі 238,26 грн.

Станом на день подання позову залишок боргу в розмірі 569,59 грн. відповідач не сплатив. Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення відповідно до ст.625  ЦК України   втрат  від інфляції в розмірі 144,62 грн. та 33,52 грн. –3% річних (згідно з уточненим розрахунком, наведеним клопотання про зменшення позовних вимог).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 569,59 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 33,52 грн., 144,52 грн. - втрат від інфляції, так як їх стягнення передбачене ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193,  ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний універмаг" (03055, м. Київ, просп.Перемоги, 17, код 14304761, п/р 26007000593501 в  АКБ "Київ", МФО 322498, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асконі-Центр" (04212, м. Київ, вул. Тимошенко, 19, код 31611370, п/р 2600114608012 в АБ  "Київська Русь", МФО 319092) 569,59 грн. основного боргу, 144,62 грн. -  втрат від інфляції, 33,52 грн. - 3% річних, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

            Суддя                                                                                       Л.В.Прокопенко