Ухвала

від 07.12.2007 по справі 15/468н-ад(4/578н)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/468н-ад(4/578н)

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.12.07                                                                                 Справа № 15/468н-ад(4/578н).

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Інформюрсервіс", м. Луганськ

до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

      2. Головного управління Державного казначейства України у Луганській області  

про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень та про стягнення 2315100 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від 1-го відповідача - Іваненко С.О. - нач. юр. від., довіреність № 39591/10 від 27.12.06.;  

від 2-го відповідача - Давидова О.В. - зав. см. юр. сектору, довіреність № 11-22/1-75 від 26.07.07.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України  таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем за позовною заявою, що була розглянута судами у даній справі, заявлена вимога про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22.04.2004р. № 0000162340/0 та № 0000172340/0 та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в  розмірі 2315100 грн.

За результатами розгляду вказаної позовної заяви господарським судом Луганської області 22.02.2005р. було винесено судове рішення по справі № 4/578н за позовом ПП "Інформюрсервіс" до 1. Ленінської МДПІ у м. Луганську, 2. Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та про стягнення 2 315 100 грн. 00 коп., яким позов було задоволено в повному обсязі, тобто визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Ленінської МДПІ від 22.04.2004р. № 0000162340/0, № 00001722340/0 та стягнуто з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з ПДВ за вересень 2003р. в сумі 2 315 100 грн. 00 коп.

В результаті перегляду в вищих судових інстанціях  рішення господарського суду Луганської області від 22.02.2005 р. № 4/578н залишено в силі.

Ленінська МДПІ у м. Луганську –І відповідач у справі, звернулася до господарського суду Луганської області з заявою про перегляд рішення від 22.02.2005р. по справі № 4/578н за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що в результаті розгляду кримінальної справи встановлено, що в порушення діючого законодавства керівник позивача - П'янков А.В. в жовтні 2003 р. склав податкову декларацію ПП "Інформюрсервіс" по ПДВ за вересень 2003 р., в яку вніс завідомо неправдиві відомості. В підтвердження даної обставини  заявник посилається на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 22.07.05 р. у кримінальній справі по звинуваченню П'янкова А.В. в скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, обвинувальний висновок та постанову про зміну обвинувачення від 13.06.2005р.

Представник заявника –першого відповідача та  представник другого відповідача заяву про перегляд рішення від 22.02.2005р. по справі № 4/578н за нововиявленими обставинами підтримали та просять суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 22.02.2005р. по справі № 4/578н, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач відзив на заяву не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Тому, заяву розглянуто по суті за наявних у справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню за наступних підстав.

Рішення суду, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подана заява, що розглядається у даній справі, ґрунтувалося на наступних обставинах.

ПП “Інформюрсервіс” 13.10.2003р. надало до Ленінської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2003 року, в якій визначене від'ємне значення податку в сумі 2315100 грн.

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та сплати до бюджету сум ПДВ та податку на прибуток за період з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. ПП “Інформюрсервіс”, про результати якої складено акт від 17.02.2004р. № 168/23-3-206-ДСК.

22.04.2004р. Ленінською МДПІ у м. Луганську здійснено вдруге позапланову документальну перевірку правильності обчислення і сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток за період з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. ПП “Інформюрсервіс”, за результатами якої складено акт № 196/26-1/23419360, що є аналогічним за змістом акту від 17.02.2004р. № 168/23-3-206-ДСК.

На підставі цього акту прийняті податкові повідомлення –рішення від 22.04.2004р.:

- форми "В" № 0000162340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2003 року на 2315100 грн.;

- форми "Р" № 0000172340/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 8880 грн., у тому числі: 5920 грн. –основний платіж, 2960 грн. –штрафні санкції.  

Як вбачається із спірних податкових повідомлень –рішень підставою визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість контролюючим органом вказано порушення платником податку ст.ст. 3, 6, 10 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон про ПДВ).

На підставі договору  купівлі –продажу від 28.07.2003р. № 15/07-П, укладеного між  ПП “Інформюрсервіс” та ТОВ "Запоріжтехноторг" щодо придбання друкувальних пристроїв виробництва Canon Inc. Fukushima Factori (Японія) Printer в кількості 8000 штук на загальну суму 13896000 грн., у тому числі ПДВ 2316000 грн., позивач суму вартості придбаного без ПДВ –11580000 грн. включив до складу валових витрат з податку на прибуток за 9 місяців 2003 року, а суму ПДВ 2316000 грн. включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2003 року (Декларація з ПДВ за скороченою формою).

В подальшому позивач уклав з  ПП "Техкомплекс" договір купівлі –продажу  від 08.09.2003р. № 04/12-П на загальну суму 13931520 грн., у тому числі ПДВ 2321920 грн. і виписав йому податкову накладну від 08.09.2003р. № 1.

У зв'язку з продажем товару позивач суму вартості реалізованого без ПДВ –11609600 грн. (11609,6 тис. грн.) включив до складу валового доходу з податку на прибуток за 9 місяців 2003 року, а суму ПДВ 23219920 грн. включив до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2003 року.

За умовами договору від 08.09.2003р. № 04/12-П і додаткової угоди до нього від 15.09.2003р. сторони дійшли згоди про проведення розрахунків за продукцію шляхом передачі цінних паперів, а саме банківських ощадних сертифікатів на пред'явника на збалансованій за грошовою вартістю основі. При цьому ПП "Техкомплекс" передає ПП "Інформюрсервіс" цінні папери на загальну суму 13926120 грн., у тому числі ПДВ 2321020 грн.

В якості оплати позивач одержав від ПП "Технокомплекс" 3 банківські ощадні сертифікати на пред'явника, емітентом яких є ВАТ "Український кредитно-торговий банк"  на загальну суму 13926120 грн., у тому числі ПДВ 2321920 грн. 00 коп. (серії ОС –3 № 001691 номінальною вартістю 3950000 грн., договірною вартістю 3949863 грн. 86 коп.; № 001692 номінальною вартістю 3850000 грн., договірною вартістю 3849867 грн. 30 коп.; № 001693 номінальною вартістю 3805500 грн. 00 коп., договірною вартістю 3805368 грн. 84 коп.), і грошові кошти на суму 5400 грн. (платіжне доручення від 17.09.2003р. № 1).

ТОВ "Техкомплекс" видало податкову накладну від 17.09.2003р. на суму 13926120 грн., у тому числі ПДВ 2321020 грн. 00 коп., позивач вартість сертифікатів без ПДВ 11605100 грн. 00 коп. відніс до складу валових витрат з податку на прибуток за 9 місяців 2003 року, а суму ПДВ 2321020 грн. до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2003 року.

При цьому, Декларація з ПДВ за вересень 2003 року подана загальної форми і до неї було включено від'ємне значення податку по декларації за липень 2003 року. Таким чином в вересні 2003 року заявлено податкових зобов'язань на суму 2321920 грн., податкового кредиту на суму 4637020 грн., від'ємне значення податку 2315100 грн.

В подальшому ощадні сертифікати були пред'явлені до оплати АКБ "Український кредитно-торговий банк" одержані грошові кошти перераховані ТОВ "Запоріжтехноторг" платіжними дорученнями від 17.09.2003р. № 2012, 2013, 2014.

За висновками податкового органу, викладеним в акті перевірки та відзиві на позовну заяву, позивач завищив податковий кредит за вересень 2003 року, у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі вартості сертифікатів, одержаних від ПП "Техкомплекс". Віднесення суми 2321020 грн. до податкового кредиту суперечить п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 3.2.4 п. 3.2 ст. 3 Закону про ПДВ.

Заява Ленінської МДПІ у м. Луганську про перегляд рішення від 22.02.2005р. по справі № 4/578н за нововиявленими обставинами мотивована тим, що в результаті розгляду кримінальної справи встановлено, що в порушення діючого законодавства керівник позивача - П'янков А.В. в жовтні 2003 р. склав податкову декларацію ПП "Інформюрсервіс" по ПДВ за вересень 2003 р., в яку вніс завідомо неправдиві відомості. В підтвердження даної обставини  заявник посилається на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 22.07.05 р. у кримінальній справі по звинуваченню П'янкова А.В. в скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, обвинувальний висновок та постанову про зміну обвинувачення від 13.06.2005р.

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, що набрало законної сили, може бути переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України особи,  які брали участь у справі  мають  право  подати  заяву  про перегляд  судового  рішення суду будь-якої інстанції,  яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Обставини на які посилається податковий орган –перший відповідач у справі є нововиявленими, істотно впливають на прийняте судом при первісному розгляді справи рішення, що підтверджується наступним.

23.02.2004 р. СВ ПМ СДПІ м. Луганська було порушена кримінальна справа № 01/04/80111 по факту навмисного відхилення від сплати податку на додану вартість посадовими особами ПП "Інформюрсервіс" в період 2003 р. по ст. 212 ч.3 КК України.

Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 22.07.05 р. кримінальна справа по звинуваченню П'янкова А.В. в скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України - припинена у зв'язку зі звільненням П'янкова А.В. від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії. Дану Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 22.07.05 р. Ленінська МДПІ у м. Луганську отримала від СДПІ ВПП 19.09.07р.

Звільнення від кримінальної відповідальності П'янкова А.В. та припинення відносно нього кримінальної справи на підставі Закону України «Про амністію»не є реабілітуючими підставами. Так, вказана особа була визнана винною у скоєнні злочину, в якому обвинувачувалася органом слідства.

Обвинувальним висновком у даній справі встановлено зокрема наступне. В ході перевірки було встановлено, що ПП «Інформюрсервіс»у вересні 2003 р. незаконно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2321020 грн. Також, при цьому, внаслідок перевірки  запобігли  незаконно заявленому до відшкодування  ПДВ у вересні 2003р. в сумі 2315100 та додатково підлягає сплаті до бюджету 5920 грн.

Постановою про зміну обвинувачення по справі по звинуваченню П'янкова А.В. по ст.15 ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, в ходе судового розгляду кримінальної справи було змінено звинувачення П'янкова А.В., а саме його дії перекваліфіковано на ч. 2 ст. 367 КК України - "службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб".

В зазначеній постанові вказано, що в порушення діючого законодавства керівник позивача - П'янков А.В. в жовтні 2003 р. склав податкову декларацію ПП "Інформюрсервіс" по ПДВ за вересень 2003 р., в яку вніс завідомо неправдиві відомості, необґрунтовано  вказав: у стрічці "17-всього податкового кредиту" суму податкового кредиту в розмірі 4 637 020 грн., за стрічкою "20"- сума яка підлягає сплаті в бюджет по результатам поточного звітного періоду" - прочерк, а за стрічкою "25" - "залишок суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних податкових періодах " у розмірі 2 315 100, 00 грн. Крім того, П'янков А.В. звинувачувався в тому, що згідно з поданою декларацією по прибутку за 3 квартал 2003 р. неправомірно включив в состав валових витрат виробництво та звернення суму витрат на придбання сберігальних сертифікатів на пред'явника у розмірі - 11 605 100 грн.".

Тому, встановлення в результаті розгляду кримінальної справи факту вчинення керівником ПП "Інформюрсервіс" П'янковим А.В., протиправних та навмисних дії, що виразилися у внесені даною посадовою особою підприємства в офіційні документи, а саме в податкову декларацію по ПДВ за вересень 2003 р. та декларацію по прибутку підприємства за 3 квартал 2003 р., завідомо неправдивих відомостей, є тією обставиною, що могла вплинути на прийняття рішення по даній справі, але не була відома суду.

Таким чином, у зв'язку з визнанням винним керівника позивача у скоєнні злочинів, але припиненням відносно нього провадження у кримінальній справі на підставі застосування акту амністії, слід вважати доведеними наведені вище фактичні обставини про те, що в порушення діючого законодавства керівник позивача - П'янков А.В. склав податкову декларацію ПП "Інформюрсервіс" по ПДВ за вересень 2003 р., в яку вніс завідомо неправдиві відомості, необґрунтовано вказав: у стрічці "17-всього податкового кредиту" суму податкового кредиту в розмірі 4 637 020 грн., за стрічкою "20"- сума яка підлягає сплаті в бюджет по результатам поточного звітного періоду" - прочерк, а за стрічкою "25" - "залишок суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних податкових періодах " у розмірі 2 315 100, 00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

На підставі вищевикладеного, рішення суду від 22.02.2005р. підлягає скасуванню, та приймається нове рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити. Судові витрати за позовом покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 157, 158 –163, 245-253,  Кодексу адміністративного судочинства України  суд

п о с т а н о в и в:

1.  Скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.02.2005р. у  справі №4/578н.

2. Прийняти нову постанову.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Судові витрати за позовною заявою покласти на позивача.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 12.12.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Є.Ю.Пономаренко