Постанова

від 28.02.2008 по справі 39/431-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/431-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2008                                                                                   Справа № 39/431-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого: судді Кузнецової І.Л.,

суддів: Чимбар Л.О.(доповідач), Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання: Гайдук Ю.А.,   

представники сторін:       

від позивача:  Водяна О.М., дов. № 52-16/84  від 17.12.07;

від відповідач:  Біленко  М.С., дов. № б/н  від 05.08.07; Бормотов О.В.,                              дов. №7004-1/2030  від 06.12.07,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", с. Ювілейне, Дніпропетровський район Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2007 року у справі № 39/431-07,

за позовом   відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо- збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг,

до  Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", с. Ювілейне, Дніпропетровський район Дніпропетровської області,

про  стягнення 65367,00 грн.,  

                                     В С Т А Н О В И В :

   Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2007 р. у справі № 39/431-07 (суддя- Ліпинський О.В.) позов відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо- збагачувальний комбінат" (далі- позивач) задоволено: стягнуто з Державного підприємства „Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” (далі- відповідач) на користь позивача  65367 грн. 00 коп. збитків., 653 грн. 67 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видано наказ.

   Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Скаржник вказує, що справа була розглянута по суті та рішення від 03.10.2007 року було прийнято у відсутності відповідача, який не був повідомлений  про слухання справи. В уточненнях до апеляційної скарги відповідач вказує, що згідно виконавчого кошторису роботи на суму 83 367 грн. виконані в повному обсязі, роботи по договору в повному обсязі не виконані у зв”язку з ненаданням позивачем необхідної вихідної документації.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області –скасуванню, з відмовою в задоволенні позову з наступних підстав.

26.12.2005 року між відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" та Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"  було укладено договір  № 667а, відповідно до умов якого позивач поручив, а відповідач прийняв на себе виконання робіт з підготовки та складанню документів по реєстрації земельних ділянок ВАТ „Південний ГЗК” на території Криворізького та Широківського районів.

Відповідно до п. 1.3. договору, відповідач зобов'язався виконати роботи поетапно згідно проектно-кошторисної документації, в строк із 03.01.2006 по 30.06.2006.

03.07.2006 року, додатковою угодою № 2 до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2006 року.

Загальна вартість робіт, згідно п. 2.1. Договору становить 166734 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата робіт повинна проводитися шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача, у формі 50% (83367 грн. 00 коп.) передоплати, залишкова вартість робіт повинна бути оплачена протягом десяти днів після підписання акта приймання-передачі робіт за наданим Відповідачем рахунком та податковою накладною.

На виконання умов договору № 667а від 26.12.2005 року, платіжним дорученням № 730 від 18.01.2006 року, позивач перерахував відповідачеві передоплату в розмірі 83367 грн. 00 коп. (а.с. 52).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, на суму 18000 грн., що підтверджується підписаним сторонами проміжним актом № 275/01 (а.с. 22).

17.04.2007 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав повернення суми передоплати, на яку останнім не були виконані роботи, в розмірі 65367 грн. і 26.06.2008 року заявив позов про стягнення вказаної суми  на підставі ст.623 ЦК України як збитків, завданих йому боржником, який порушив зобов”язання і в установлений в договорі строк не виконав роботи в повному обсязі (а.с.30,31 –уточнення до позовної заяви).

Господарський суд погодився з вказаними доводами позивача і задовольнив позов.

Однак, апеляційний суд доводи позивача та висновки суду щодо наявності та стягнення збитків вважає необгрунтованими з наступних підстав.

По своїй правовій природі укладений між сторонами договір є договором підряду.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в установлений договором та додатковими угодами строк не виконав в повному обсязі роботи передбачені договором.

Ч.1 ст. 622 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобов”язання (у даному випадку роботи згідно договору у встановлені строки не виконані), не звільняється від обов”язку виконати зобов”язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В договорі №667а  від 26.12.2005 року не передбачено жодної умови, яка б звільняла відповідача від  виконання зобов"язання в натурі.

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1)          припинення зобов"язання внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

         2)               зміна умов зобов"язання;

         3)                сплата неустойки

         4)                відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи ні одна з сторін договору від зобов"язання в установленому законом порядку не відмовилась, не мало також місця розірвання договору №667а  від 26.12.2005 року.

          Відсутні також підстави, передбачені Главою 50 Цивільного кодексу України, які могли б визначати припинення зобов”язання сторін у цій справі по спірному договору.

          Господарським судом  стягнено на користь позивача сплачений ним відповідачу аванс у розмірі 65367 грн., підставою для стягнення вказаної частини авансу було визначення його  збитками.

          Поняття реальних збитків визначено в п.1 ч.2 ст.22 ЦК України: втрати, яких особа зазнала у зв”язку зі знищенням або пошкодженням речі, в також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Апеляційний суд вважає, що  висновок господарського суду про визначення сплаченого авансу як збитків не відповідає суті поняття збитків, як вони визначені в п.1 ч.2 ст.22 ЦК України (реальні збитки) за наявності існуючих між сторонами зобов”язань.

          За таких обставин слід прийти до висновку, що визначений позивачем спосіб захисту права не відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення коштів в розмірі 65367 грн. не підлягають задоволенню.

          Рішення господарського суду як необгрунтоване належить скасувати і в задоволенні позову відмовити.

  Керуючись ст. ст.  99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                            ПОСТАНОВИВ:

   Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", с. Ювілейне, Дніпропетровський район Дніпропетровської області задовольнити.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  03.10.2007 р. у справі  № 39/431-07 скасувати.

           В позові відмовити.

     Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.

 Головуючий                                                                        І.Л. Кузнецова

 Суддя                                                                                    Л.О. Чимбар

 Суддя                                                                                    Т.А.Верхогляд