Рішення

від 28.01.2008 по справі 8/7/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/7/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.08                                                                                        Справа №  8/7/08

Суддя   Попова І.А.

ПозивачУкраїнсько-Естонське спільне підприємство “УкрЕстМебель”, м.Запоріжжя  

Відповідач Державне підприємство “Національна атомна енергетична компанія “Енергоатом” в особі Запорізької атомної електричної станції, Запорізька область, м.Енергодар  

          Суддя      Попова І.А.

Представники

Позивача:Палівода С.А., дов. № 11 від 28.01.2008 р. Степанова Н.Г., дов. від 28.01.2008 р.

Відповідача:Титаренко А.М., дов. ВЕМ 283278 від 06.02.2007 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 30190 грн. основного боргу за поставлену продукцію.

Розгляд справи відкладався до 28.01.2008 р. Вступну та резолютивну частити рішення оголошено в засіданні 28.01.2008 р.  

Позивачем заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст.. 22 ГПК України клопотання судом задоволено.            

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог від 28.01.2008 р. В обґрунтування вимог вказує, що 03.08.2004 р. уклав з відповідачем договір на виготовлення та встановлення офісних меблів на загальну суму 120435 грн., який підтверджується замовленням № 07-18/9787. Замовлення позивачем виконано та передано продукцію відповідачу, про що свідчать видаткові накладні та довіреності. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково в сумі 90245 грн., внаслідок чого заборгованість становить 30190 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, відповідачу у відповідності до ст. 625 ЦК України нараховано 12434 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 2617 грн. 85 коп. річних процентів за період з лютого 2005 р. до грудня 2007 р., які позивач просить стягнути.  

Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав, в судовому засіданні представник відповідача визнав, що має заборгованість за отриману продукцію. Нарахування відповідачем втрат від інфляції грошових коштів та річних відсотків вважає безпідставними та зазначає, що внаслідок порушення справи про банкрутство ДП “НАЕК “Енергоатом” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому штрафні санкцій на можуть застосовуватися.  

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного: згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.

Листом від 30.08.2004 р. відповідач замовив підприємству “УкрЕстМебель” виготовлення та доставку меблів в строк до 03.09.2004 р., оплату гарантував здійснити протягом 20 банківських днів після поставки. По видатковим накладним (наявні в матеріалах справи) позивач передав, а відповідач прийняв меблі на загальну суму 120435 грн., про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних та довіреностях, виданих уповноваженій особі відповідача. Таким чином, суд доходить до висновку, що підприємством “УкрЕстМебель” та ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС” вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті.

Відповідач частково оплатив отриману продукцію в сумі 90245 грн. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем залишилася заборгованість в сумі 30190 грн. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо сплати отриманої від позивача продукції в узгодженому розмірі та у визначені строки, суму заборгованості визнав.  

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 30190 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з лютого 2005 р. по  грудень 2007 р. в сумі  12434 грн. 13 коп. та річних відсотків, нарахованих за зазначений період в сумі 2617 грн. 85 коп., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доводи відповідача щодо безпідставності нарахування втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів суд вважає хибними внаслідок наступного: застосування положень ст. 625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, оскільки інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача. Крім того, на позивача покладаються судові витрати відповідача, які складаються з оплати послуг адвоката в сумі 500 грн.

На підставі викладеного, ст.. 526, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71500, Запорізька область, м.Енергодар, ЄДРПОУ 19355964) на користь Українського-Естонського спільного підприємства “УкрЕстМебель” (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 1, ЄДРПОУ 14359101) 30190 грн. основного боргу,  12434 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2617 грн. 85 коп. процентів річних, 1070 грн. 52 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

          Рішення підписано 18 лютого  2008 року.