Постанова

від 27.08.2008 по справі 8/7/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/7/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.08.08                                                                                       Справа №8/7/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Кагітіна Л.П.  , Яценко О.М.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача - Палівода С.А., довіреність № 90 від 27.08.2008р. головний бухгалтер;            Степанова Н.Г., довіреність № 89 від 27.08.2008р. адвокат;  

відповідача – Михальський С.М., довіреність ВКР № 550069 від 06.08.20008р.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 8/7/08 та апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м.Енергодар, Запорізька область  

на рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі №8/7/08

за позовом Українсько – Естонського спільного підприємства «УкрЕстМебель», м.Запоріжжя

до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м.Енергодар, Запорізька область  

про стягнення суми

Встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі №8/7/08 (суддя Попова І.А.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного підприємства  «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на користь Українського – Естонського спільного підприємства «УкрЕстМебель» 30190грн. основного боргу, 12434грн.13коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2617грн. 85коп. процентів річних, судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.11, ст.205, ст.526, ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України та мотивовано тим, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 120435грн., а відповідач частково оплатив товар на суму у розмірі 90245грн., тому вимоги про стягнення основного боргу у сумі 30190грн.00коп., втрат від інфляції грошових коштів за період з лютого 2005р. по грудень 2007р. на суму 12434,13грн., та річних відсотків у сумі 2617,85грн. суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі №8/7/08 скасувати, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення і прийняте нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що відповідач не зміг надати господарському суду заперечення проти додатково заявлених вимог позивача, у зв'язку з тим, що останнім не було виконано вимоги ч.1 ст.56 ГПК України, а тому задовольняючи позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд порушив статтю 59 ГПК України. Разом з цим, заявник апеляційної скарги наголошує на тому, що господарський суд Запорізької області безпідставно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача адвокатських послуг, так як позивачем не були надані докази існування угоди про надання адвокатських послуг, а також документи, що підтверджують оплату за надані послуги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу і у судовому засіданні зазначає, що твердження апелянта про те, що суд порушив вимоги статей 22, 56, 59 ГПК України є необґрунтованими, так як копія заяви про уточнення позовних вимог була надіслана на адресу відповідача, про що свідчать квитанція № 0007917 та опис вкладення у цінний лист. Крім того, уповноваженим представником відповідача на момент винесення оскаржуваного рішення 28.01.2008р. не надходило будь-яких заперечень про те, що він не отримував уточненої позовної заяви та звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи. Позивач наголошує на тому, що доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивач не довів надання адвокатських послуг спростовується тим, що до заяви про уточнення позовних вимог додані копії угоди між позивачем та адвокатом Степановою Н.Г. про надання правової допомоги №144 від 25.01.2008р., а також видатковий касовий ордер № 6 від 28.01.2008р. Представник позивача просить залишити рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі № 8/7/08 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. апеляційна скарга відповідача була прийнята та призначена до розгляду на 27.08.2008р.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1611 від 27.08.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Колодій Н.А., суддів Яценко О.М., Кагітіна Л.П.  

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається, як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.

Господарським судом Запорізької області встановлено, що листом № 07-18/9787 від 30.08.2004р. відповідач замовив Українському – Естонському спільному підприємству “УкрЕстМебель” виготовлення та доставку меблів в строк до 03.09.2004р. та гарантував  здійснити оплату протягом 20 банківських днів після поставки.

За видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (т.1 а.с 14-54) позивач передав, а відповідач прийняв меблі на загальну суму 120435грн., про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних та довіреностях, виданих уповноваженій особі відповідача.

В даному випадку вбачається, що між позивачем та відповідачем вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальної вартості, що підлягає сплаті.

Матеріали справи свідчать проте, що відповідач частково оплатив отриману продукцію в сумі 90245 грн. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 30190грн.

Приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 30190грн. основного боргу, оскільки відповідач не надав ні господарському суду Запорізької області, ані суду апеляційної інстанції будь-яких доказів виконання зобов'язання щодо сплати отриманої від позивача продукції в узгодженому розмірі та у визначені строки.  

Таким чином, вимога Українсько – Естонського спільного підприємства «УкрЕстМебель» про стягнення основного боргу в сумі 30190 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з лютого 2005р. по грудень 2007р. в сумі 12434 грн. 13 коп. та річних відсотків, нарахованих за зазначений період в сумі 2617 грн. 85 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції порушив вимоги статей 22, 56, 59 ГПК України є безпідставними та спростовуються тим, що на момент подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог, копія такої заяви була надіслана на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпелю від 25.01.2008р. (т.1. а.с. 85).

Крім того, під час слухання даної справи, з боку відповідача не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням уточнених позовних вимог чи необхідністю підготовки заперечень на них.

З наведеного вбачається та підтверджується матеріалами справи, що відповідач на момент винесення оскаржуваного рішення, був обізнаний про уточнення позовних вимог позивачем та мав можливість, у разі необхідності, звернутися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для надання відповідних заперечень по суті уточнених вимог.    

Не приймаються до уваги колегією суддів, твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивач не довів надання адвокатських послуг та спростовується наступним.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Зі змісту вказаної норми закону слідує, що до судових витрат відносяться тільки витрати, пов'язані з розглядом справи.    

При цьому, у контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони є витратами, тобто сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

У підтвердження надання адвокатських послуг позивачем до матеріалів справи надано угоду № 144 від 25.01.2008р., яка укладена між адвокатом Степановою Н.Г. та Українсько – Естонським спільним підприємством «УкрЕстМебель», а також видатковий касовий ордер № 6 від 28.01.2008р. на суму 500грн. (т.1. а.с. 88-89). За змістом даної угоди визначено, що за цією угодою надавалися саме послуги, пов'язані з розглядом справи            № 8/7/08 за позовом Українсько – Естонського спільного підприємства «УкрЕстМебель», до ВП «ЗАЕС» про стягнення заборгованості. У матеріалах справи наявний доказ (видатковий касовий ордер № 6 від 28.01.2008р. на суму 500грн.), який  засвідчує факт сплати позивачем адвокатських послуг за вказаною угодою, пов'язаних з розглядом справи № 8/7/08. Тому, 500грн. підлягають стягненню з відповідача, як судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Відповідно до вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідачем не надано суду будь - яких доказів, на які він посилається в обґрунтування доводів апеляційної скарги.     

Доводи скаржника спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарсько процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м.Енергодар, Запорізька область  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі №8/7/08 залишити без змін.

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А.  

 Кагітіна Л.П.  Яценко О.М.