Рішення

від 07.02.2008 по справі 21/353

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/353

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  07.02.08                                                                                                         Справа № 21/353

За  позовом:        Мале приватне підприємство-фірма „ІНЖЕНЕР”, с. Меденичі

до відповідача:  Дрогобицька виправна колонія № 40 УДДУ ПВП у Львівській області, м. Дрогобич

 про стягнення заборгованості у сумі 13685,92 грн.

                                                                                                        Cуддя  Масловська Л.З.

Представники:

від  позивача:          Медведик Л.О. - представник

від  відповідача:      н/з

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено МПП Фірма “Інженер” до Дрогобицької виправної колонії № 40 УДДУ ПВП у Львівській області, м. Дрогобич про стягнення заборгованості у сумі 13685,92 грн.          

           Ухвалою господарського суду від 05.12.2007 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.01.2008 року.

          Для об'єктивного та всестроннього вирішення спору по суті розгляд справи відкладався ухвалою суду від 15.01.2008 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

         Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвали суду направлялися на юридичну адресу відповідача Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 77, яка відповідно до довідки Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради серії АА №445942 була незмінною на момент розгляду справи.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважого представника позивача, суд встановив.

         23.02.2006 року та 22.03.2007 року між МПП Фірма “Інженер” та Дрогобицькою виправною колонією № 40 УДДУ ПВП у Львівській області укладено договіри №23 та 27 відповідно.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій  формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

          Відповідно до п.1.1 договору №23 постачальник зобов'язується поставити покупцю жир тваринний згідно замовлення покупця, а покупець прийняти і оплатити жир тваринний на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.1 договору №27 постачальник зобов'язався поставити покупцю жир воловий згідно замовлення покупця, а покупець прийняти і оплатити жир воловий на умовах даного договору.

На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу товар з 30.10.2006 року по 09.08.2007 року, що підтверджується накладними №52 від 30.10.2006 року на суму 1992 грн. 14 коп.; №68 від 30.11.2006 року на суму 1275 грн. 12 коп.; №42 від 25.12.2006 року на суму 1685 грн. 38 коп.; №49 від 25.01.2007 року на суму 1334 грн. 26 коп.; №43 від 22.02.2007 року на суму 2162 грн. 16 коп.; №39 від 15.03.2007 року на суму 1130 грн. 98 коп.; №54 від 18.05.2007 року на суму 1244 грн. 31 коп.; №44 від 13.07.2007 року на суму 803 грн. 88 коп.; №21 від 09.08.2007 року на суму 1315 грн. 78 коп., всього на загальну суму 12 944,01 грн.

Відповідно до п.5.1. договорів розрахунок за поставлену продукцію здійснюється у безготівковому порядку.

Проте відповідач здійснив лише частково оплату за поставлений товар в сумі 2790,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0723827 від 28.04.2007 року.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 12233,58 грн.

17 жовтня 2007 року МПП-фірма „ІНЖЕНЕР” звернулася з метою досудового врегулювання питання погашення заборгованості за поставлений товар до Дрогобицької виправної колонії №40 УДДУ ПВП у Львівській області.

У відповідь на претензію відповідач направив лист №2/2281 від 06.11.2007 року, згідно з якою Дрогобицька ВК №40 гарантувала провести оплату у зазначеній вище сумі до липня 2008 року.

Крім того, сторонами підписано двосторонній акт звірки взаєморозрахунків, яким відповідач визнав суму боргу в розмірі 12233,58 грн.

Натомість ст.530 ч.2 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно до ч.1. та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 1200 грн., що підтверджується договором №11-4 від 20.11.2007 року про надання юридичних послуг та видатковим касовим ордером №422 від 23.11.2007 року про сплату 1200 грн. Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

           З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

          У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач правом на захист не скористався, доказів погашення заборгованості не подав.

           Судові витрати cлід покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

           Керуючись ст.59 Конституції України, ст. 193, 224 ГК України, ст.ст. 22, 44, 625, 627, 638, 639, 1166 ЦК України, ст. 33, 44, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

                                                   В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дрогобицької виправної колонії №40 УДДУ ПВП у Львівській області, м.Дрогобич, вул.Трускавецька,77 (р/р 35225001000442 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 08563918) на користь Малого приватного підприємства-фірми “ІНЖЕНЕР”, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с.Меденичі, вул.Дрогобицька,11 (р/р 26000329810450 у ВАТ “Кредобанк” м.Дрогобич, МФО 325202, ЗКПО 30084776) –12233,58 грн. боргу, 1200 грн. адвокатських послуг, 134,34 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України. 

Суддя