Постанова

від 25.02.2008 по справі 14/2(6/45)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/2(6/45)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "25" лютого 2008 р.       Справа №  14/2(6/45)

   Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу                    № 14/2(6/45)

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент" (далі по тексту – ТОВ), м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71,    

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту – ОДПІ), м. Кіровоград, вул. Глінки, 2,    

про визнання недійсними актів,

Секретар судового засідання - Адаменко А.В.

Представники сторін:

від позивача - Галушко С.І., довіреність б/н  від 01.02.08р.;

від відповідача - Скрипник О.М., довіреність № 120  від 04.09.07р.;

Час прийняття постанови -  17 год. 00 хв.

ТОВ “Акцент” звернулось з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Кіровоградської ОДПІ № 0002792310/0 від 03.12.2004 року та № 0002792310/1 від 01.02.2005 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 194565 грн. 12 коп. основного платежу, 97282 грн. 56 коп. штрафної (фінансової) санкції, а всього 291847 грн. 68 коп.

Рішенням від 29.03.2005 року по справі господарський суд Кіровоградської області позовні вимоги задовольнив частково, визнав податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ № 0002792310/0 від 03.12.2004 року та                       № 0002792310/1 від 01.02.2005 року недійсними в частині визначення ТОВ «Акцент» суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 290819 грн. 63 коп., в тому числі основний платіж у сумі 193879 грн. 75 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 96939 грн. 88 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 року рішення від 23.03.2005 року залишено без змін, а апеляційна скарга Кіровоградської ОДПІ без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 15.11.2007 року касаційну скаргу Кіровоградської ОДПІ задоволено частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 року скасовано та направлено справу на новий розгляд суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2008 року справу прийнято до провадження та вирішено застосувати при вирішенні даного спору правила Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач подав уточнення позовних вимог та просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0002792310/0 від 03.12.2004 року, №0002792310/1 від 01.02.2005 року в частині визначення сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 193879 грн. 75 коп. основного платежу та 96939 грн. 88 коп. штрафної (фінансової) санкції, а всього 290819 грн. 63 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають підпункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому, зокрема, має бути зазначено підставу для такого нарахування з посиланням на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань.

У відзиві на позовну заяву відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У ході проведеної планової перевірки ТОВ “Акцент” було встановлено, що підприємство здійснювало роздрібну і оптову торгівлю паливно – мастильними матеріалами, які отримувало по договору комісії № 27/03-К від 19.12.2003 року укладеного з  ТОВ “Алмаз”.

Відповідно до п.п. 2.1.4 зазначеного договору ТОВ “Акцент” (комісіонер), зобов'язаний перерахувати ТОВ “Алмаз” (комітенту) кошти отримані від реалізації нафтопродуктів комітента в термін протягом трьох днів з моменту отримання коштів від покупців.

Перевіркою встановлено (акт № 347/23-1/32615710 від 30.11.2004 року), що ТОВ “Акцент” у березні – червні 2004 року перерахувало  ТОВ “Алмаз” кошти по договору комісії у сумі 1163278 грн. 50 коп., в тому числі податок на додану вартість 193879 грн. 75 коп., на які реалізація нафтопродуктів на момент проведення перевірки ще не відбулася. Тобто, перерахування даних коштів не пов'язано з виконанням обов'язків по договору комісії № 27/03-К, оскільки такий обов'язок виникає тільки після реалізації товару. Право на податковий кредит комісіонера виникає лише після реалізації товару та перерахування компенсації за такий товар комітенту. Відповідач зазначає, що кошти перераховані позивачем ТОВ “Алмаз” не можуть бути визнані передоплатою, як це стверджує позивач, оскільки відсутня операція з поставки (продажу) товару, а передоплата по договору комісії взагалі неможлива. З цієї причини дана сума не  відноситься до валових витрат виробництва. Тому в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, пункту 4.7 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в сумі 193879 грн. 75 коп.

Відповідач заперечує позов та просить суд відмовити в його задоволенні.

За письмовим клопотанням представників сторін, в зв'язку з вирішенням в попередньому судовому засіданні необхідних для розгляду справи питань, господарський суд перейшов до судового розгляду справи.

Розглянувши наявні в справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд

                                               В С Т А Н О В И В :

Працівниками Кіровоградської ОДПІ, правонаступником  якої згідно наказу ДПА у Кіровоградської області № 81 від 31.03.2006 року є  державна податкова інспекція у м. Кіровограді (далі по тексту – ДПІ),  проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Акцент” за період з 04.12.2003 року по 01.07.2004 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.11.2004 року № 347/23-1/32615710.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати  податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість за 2004 рік у розмірі 194565 грн. 12 коп. в тому числі: березень 2004 року – 43913 грн. 24 коп.; квітень 2004 року – 55963 грн. 29 коп.; травень 2004 року – 18424 грн. 32 коп.; червень 2004 року – 76264 грн. 27 коп.

При перевірці правильності віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по послугах зв'язку встановлено, що в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підприємстві віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість з послуг зв'язку, отриманих не від підприємства зв'язку, а від КП "Готельний комплекс Європа" та ДП ДХК "Олександріявугілля". Підприємством порушено пункт 42 "Правил користування місцевим телефонним зв'язком", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1997 року № 385, згідно якого в разі оренди телефонізованого приміщення договір з підприємством зв'язку необхідно тимчасово переоформити на ім'я орендаря. ТОВ "Акцент" не переоформило договір оренди, тому витрати на послуги зв'язку повинно покривати за рахунок власних коштів. В результаті вище викладеного завищено суми податкового кредиту та занижено податок на додану вартість на 685 грн. 37 коп. в тому числі: березень 2004 року – 177 грн. 04 коп.; травень 2004 року – 497 грн. 03 коп.; червень 2004 року – 11 грн. 30 коп.

У перевіряємому періоді підприємство здійснювало роздрібну та оптову торгівлю паливно – мастильними матеріалами, які отримано згідно договору купівлі-продажу № 26-12-03 від 19.12.2003 року з ТОВ "Алмаз". По даних обліку реалізовано придбаних паливно – мастильних матеріалів на суму 469 грн. 208 коп. в тому числі: січень 2004 року – 53,775 тон; лютий – 118,0 тон; квітень – 157,802 тон; травень – 139,631 тон.

В перевіряємому періоді ТОВ "Акцент" (комісіонер) на виконання договору комісії № 27103-K від 19.12.2003 року, укладеного з ТОВ "Алмаз"                                (м. Дніпропетровськ, ід.код 30261092) здійснює за дорученням комітента ТОВ "Алмаз" реалізацію паливно - мастильних матеріалів.

На вимоги п. 2.1.4 договору комісії ТОВ "Акцент" (комісіонер) зобов'язаний перераховувати ТОВ "Алмаз" (комітент) кошти, отримані від реалізації нафтопродуктів комітента в термін трьох днів з моменту отримання коштів від покупців.

Згідно даних бухгалтерського обліку товариства по рахунку 685/1 "Розрахунки з комітентами" по взаєморозрахунках з ТОВ “Алмаз” виникла дебіторська заборгованість по договору комісії № 27/03-К від 19.12.2003 року:

– станом на 01.04.2004 року - в сумі 262417 грн. 24 коп.;

– станом на 01.05.2004 року - в сумі 598196 грн. 95 коп.;

– станом на 01.06.2004 року - в сумі 705760 грн. 66 коп.;

– станом на 01.07.2004 року - в сумі 1163278 грн. 50 коп. (13023023 грн. 69 коп. - 11859745 грн. 19 коп.) за рахунок перерахування власних коштів та отриманого кредиту в сумі 1163278 грн. 50 коп. в тому числі податок на додану вартість  - 193879 грн. 75 коп., на яку відсутня реалізація паливно – мастильних матеріалів.

Сума 1163278 грн. 50 коп. накопичена перерахуваннями власних коштів та отриманого кредиту на розрахунковий рахунок ТОВ "Алмаз" за 4-ри місяці:

- березень 2004 року – 262417 грн. 24 коп. в тому числі ПДВ – 43736 грн. 2 коп.;

- квітень 2004 року – 335779 грн. 71 коп. в тому числі ПДВ  - 55963 грн. 29 коп.;

- травень 2004 року –l07563 грн. 71 коп. в тому числі ПДВ - 17927 грн. 29 коп.;

- червень 2004 року – 457517 грн. 84 коп. в тому числі ПДВ – 76252 грн. 97  коп.;

Кількість бензину, яка вказана в податкових накладних (таблиця № 9) не відповідає фактично отриманій кількості бензину вказаного в актах звірки руху паливно - мастильних матеріалів (таблиця № 7). На суму попередньої оплати ТОВ "Алмаз" надало ТОВ "Акцент" податкові накладні, в яких вказано в графі 3 "Номенклатура товару" бензин А-80:

– П.н. № 249 від 31.03.2004 року бензин А-80 сума 112657 грн. 24 коп. в тому числі ПДВ – 18776 грн. 21 коп.;

– П.н. № 252 від 31.03.2004 року бензин А-80 сума 149760 грн. 00 коп. в тому числі  ПДВ - 24960 грн. 00 коп.;

– П.н. № 2371 від 31.04.2004 року бензин А-80 сума 597193 грн. 21 грн. в тому числі ПДВ - 99532 грн. 20 коп.;

– П.н. № 497 від 31.05.2004 року бензин А-80 сума 705760 грн. 66 коп. в тому числі ПДВ – 117626 грн. 78 коп.;

– П.н. № 565 від 31.06.2004 року бензин А-80 сума 1163278 грн. 50 коп. в тому числі ПДВ – 193879 грн. 75 коп.

Перевіркою правильності включення вищезазначеної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента. По виконанні доручення комісіонер зобов'язаний комітенту передати йому все одержане по виконаному дорученню. Тобто, комісіонер в межах виконання договору комісії зобов'язаний здійснити перерахування комітенту коштів, отриманих від покупців.

Таким чином перерахування власних коштів комітенту в сумі 1163278 грн. 50 коп. в т. ч. ПДВ - 193879 грн. 75 коп. не пов'язано з виконанням обов'язків по договору комісії № 27/03-K від 19.12.2003 року та визначається як операція, не пов'язана з господарською діяльністю підприємства по виконанню договору комісії.

В порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підприємстві безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в сумі 193879 грн. 75 коп. в тому числі:

– березень 2004 року – 43736 грн. 20 коп.;

– квітень 2004 року – 55963 грн. 29 коп.;

– травень 2004 року – 17927 грн. 29 коп.;

– червень 2004 року – 76252 грн. 97 коп.

Всього по результатах перевірки в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит завищено та занижено податок на додану вартість на 194565 грн. 12 коп. в тому числі:

– березень 2004 року – 43913 грн. 24 коп.;

– квітень 2004 року – 55963 грн. 29 коп.;

– травень 2004 року – 18424 грн. 32 коп.;

– червень 2004 року – 76264 грн. 27 коп.

Кіровоградська ОДПІ податковим повідомленням рішенням від 03.12.2004 року № 0002792310/0 визначила ТОВ “Акцент” суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 291847 грн. 68 коп., в тому числі основний платіж у сумі 194565 грн. 12 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 97282 грн. 56 коп.

Рішенням від 28.01.2005 року № 2087/25-018 Кіровоградська ОДПІ, за результатами розгляду скарги ТОВ “Акцент” від 23.12.2004 року № 340, залишила податкове повідомлення рішення від 03.12.2004 року № 0002792310/0 без змін, а скаргу без задоволення.

Кіровоградська ОДПІ інспекція податковим повідомленням рішенням від 01.02.2004 року № 0002792310/1 визначила ТОВ “Акцент” суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 291847 грн. 68 коп., в тому числі основний платіж у сумі 194565 грн. 12 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 97282 грн. 56 коп.

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю в силу наступного.

Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій, які здійснюються в межах договорів комісії, встановлено пунктом 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до частини 1 пункту 4.7 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у   межах  договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління,  інших цивільно - правових  договорів, що уповноважують такого платника податку (далі  -  комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі  -  комітента) без передання  права  власності  на такі товари, базою оподаткування є продажна  вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за  правилами,  встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування  коштів  на  користь  комітента  або  поставки останньому  інших  видів  компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання  коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій – або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Позивачем були перераховані ТОВ "Алмаз" відповідно до договору комісії від 19.12.2003 року № 27/03-к за період з березня 2004 року по червень 2004 року в сумі 10560479 грн. 36 коп. в тому числі податок на додану вартість в сумі 1760085 грн. 35 коп.

В кожному платіжному дорученні в призначенні платежу зазначено: за продажу нафтопродуктів згідно договору комісії 27/03-к від 19.12.03 року. Суми коштів за нафтопродукти перераховувались з урахуванням ПДВ, на підставі чого ТОВ "Алмаз" включило суми ПДВ по податковим накладним №№ 249, 252, 371, 497, 565 до податкового зобов'язання, а ТОВ "Акцент" включило до податкового кредиту.

Відповідно п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України (із наступними змінами) від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року № 233/2037 у  разі  передачі товарів  у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення,  довірчого управління, схову (відповідального зберігання), інших цивільно - правових договорів, які не передбачають передачі права власності на такі товари  іншій особі й  уповноважують таку особу (далі - комісіонер) здійснювати продаж товарів від імені та за  дорученням  іншої особи  (далі  - комітент), податкова накладна в момент передачі таких товарів не складається. Дата виписки податкової накладної у комітента визначається,  виходячи з дати перерахування коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсації  вартості зазначених товарів. Комісіонер при продажу товарів,  одержаних на умовах комісії та інших умов,  зазначених вище,  виписує податкову накладну в міру продажу таких товарів у загальному порядку.

Таким чином, у комісіонера  відповідно до пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” виникає право на податковий кредит з моменту перерахування грошових коштів на користь комітента.

Згідно до підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг)   вважається  дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

– або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як плата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника  податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

– або дата  відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа,  що засвідчує факт виконання робіт  (послуг) платником податку.

Не зважаючи на те, що перевіркою встановлено (акт № 347/23-1/326615710 від 30.11.2004 року), що ТОВ “Акцент” перерахувало ТОВ “Алмаз” кошти по договору комісії у сумі 1163278 грн. 50 коп., в тому числі податок на додану вартість 193879 грн. 75 коп., на які реалізація нафтопродуктів на момент проведення перевірки ще не відбулася, перерахування вказаної суми надає позивачу право на податковий кредит.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинні документи, що знаходяться в матеріалах справи підтверджують здійснення підприємством вищезазначеної господарської операції.

Тому висновок Кіровоградської ОДПІ про безпідставність віднесення до податкового кредиту суми в порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підприємстві безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в сумі 193879 грн. 75 коп. в тому числі: березень 2004 року – 43736 грн. 2 коп., квітень 2004 року – 55963 грн. 29 коп., травень 2004 року – 17927 грн. 29 коп., червень 2004 року – 76252 грн. 97 коп. є  помилковим.

Відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110 та зареєстрованій в Мінюсті України 23.03.2001 р. №268/5459 (із змінами і доповненнями) факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказується конкретні їх пункти та статті. Недотримання вказаної вимоги до оформлення акту документальної перевірки позбавляє його належної доказової сили.

Відповідач в акті перевірки, визначаючи безпідставність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 193879 грн. 75 коп., не зробив посилання на платіжні документи, якими вказана сума була перерахована позивачем ТОВ "Алмаз". Не вказано на підставі яких бухгалтерських документів та на підставі яких нормативних актів зроблено висновок про визнання лише частин сум з податкових накладних. В акті перевірки не зазначено жодного порушення порядку складання податкових накладних. Належним чином не обґрунтовано висновок, що перерахування позивачем власних коштів комітенту в сумі 1163278 грн. 50 коп. в т. ч. ПДВ - 193879 грн. 75 коп. не пов'язано з виконанням обов'язків по договору комісії № 27/03-K від 19.12.2003 року та визначається як операція, не пов'язана з господарською діяльністю підприємства по виконанню договору комісії.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган при розгляді адміністративної справи не довів правомірності свого висновку про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту  сум податку на додану вартість в розмірі 193879 грн. 75 коп., не навів розрахунків та нормативних актів, які б давали можливість визнавати частину податку на додану вартість сплачену при здійснені тієї самої господарської операції як віднесену до податкового кредиту правомірно, а частину суми податку на додану вартість ні.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача та визнає нечинними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ № 0002792310/0 від 03.12.2004 року та № 0002792310/1 від 01.02.2005 року в частині визначення ТОВ “Акцент” суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 290819 грн. 63 коп., в тому числі основний платіж у сумі 193879 грн. 75 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 96939 грн. 88 коп.

Відповідно до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

З урахуванням змісту наведеної норми на підставі наказу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №81 від 31.03.2006 року господарський суд вважає за необхідне здійснити заміну Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції її правонаступником державною  податковою інспекцією у м. Кіровограді.

Керуючись статтею 55, частинами 1 - 3 статті 160, частинами 1 - 2  статті 162, статтею 163, частинами 1- 4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                            П О С Т А Н О В И В :

Замінити Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію її правонаступником  - державною податковою інспекцією у м. Кіровограді.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002792310/0 від 03.12.2004 року та № 0002792310/1 від 01.02.2005 року в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент" суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 290819 грн. 63 коп., в тому числі основний платіж у сумі 193879 грн. 75 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 96939 грн. 88 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент" (25006, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71, ідентифікаційний  код 32615710) судові витрати по справі в розмірі 3,40 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Копії постанови надіслати сторонам.

           Суддя

  С. Б. Колодій

Дата виготовлення постанови

в повному обсязі - 28.02.2008 року.