Постанова

від 21.12.2010 по справі 4-628/10/0408

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа №4-628/10/0408

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

Головуючого судді Міхеєвої В.Ю.,

при секретарі Федчишиній В.М.

за участю прокурора Алімагомедова А.В.

адвоката ОСОБА_1

особи, яка подала скаргу, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ Спеціалізованої державної податкової інспекції ГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 19 листопада 2010 року про порушення кримінальної справи,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 15.12.2010 року звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ ПМ Спеціалізованої державної податкової інспекції ГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 19 листопада 2010 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ч.3 ст. 212 КК України.

Оскаржуючи постанову про порушення кримінальної справи, заявник зазначив, що ця постанова винесена безпідставно, оскільки не було достатніх підстав для її винесення, так як кримінальну справу порушили за ознаками ч.3 ст. 212 КК України відносно нього як директора ТОВ «Ремпроект» за результатами господарської діяльності підприємства у 2004 році. Приводом для порушення зазначеної кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки та виїзної документальної перевірки ТОВ «Рем проект», що закінчилася 02.11.2005 року та оформлена актом № 203/231/30499512 від 02.11.2005 року, а також рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-793/05 від 21.03.2005 року, яким визнано недійсним Статут ПП «Ра-Рур», свідоцтво про державну реєстрацію, реєстрацію як платника податку на додану вартість, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а також пояснення директора та засновника ПП «Ра-Рур» ОСОБА_4

У постанові про порушення кримінальної справи не зазначено, які ж саме незаконні дії директора ТОВ «Ремпроект» вказують на наявність у його діях саме ознак обєктивної сторони злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Також у постанові не міститься посилань на будь-які інші фактичні дані, що свідчили б про умисний характер ухилення від сплати податків та вказували на наявність вини в цьому саме директора. У 2007 році ТОВ «Ремпроект» знято з реєстрації, тобто, податкового боргу на момент порушення кримінальної справи підприємство не мало.

За таких обставин вважає, що рішення про порушення кримінальної справи є передчасним, оскільки можливості дослідчої перевірки не вичерпані.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання юридичних та адвокатських послуг, укладеного з ОСОБА_2 30.11.2010 року та Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, підтримали скаргу, просили її задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.

Прокурор, присутній в судовому засіданні, заперечував проти доводів, викладених у скарзі, вважаючи, що у слідчого на момент винесення постанови про порушення кримінальної справи, були приводи та підстави для її порушення.

Вислухавши учасників процесу, проаналізувавши матеріали скарги та матеріали, надані слідчим, які були приводами та підставами для порушення кримінальної справи, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, при розгляді скарги встановлено, що постановою слідчого СВ ПМ Спеціалізованої державної податкової інспекції ГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Лавриком Р.С. 19 листопада 2010 року за результатами розгляду матеріалів дослідчої перевірки у відношенні директора ТОВ «Ремпроект» ОСОБА_2 щодо дотримання вимог податкового законодавства України, порушена кримінальна справа про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Як убачається з оскаржуваної постанови, кримінальна справа порушена у звязку з тим, що ОСОБА_2, працюючи директором ТОВ «Ремпроект», являючись службовою особою субєкта підприємницької діяльності, яка здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції на підприємстві, з метою умисного ухилення від сплати податків, в період квітня-травня 2004 року, в порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 454624,58 грн. по недійсним податковим накладним № 15 від 30.04.2004 року, № 31 від 31.05.2004 року та № 33 від 31.05.2004 року, складеними невстановленими особами від імені ПП «Ра-Рур» (код ЄДРПОУ32661903) м. Києва за начебто виконані будівельно-монтажні роботи згідно договору № 014/04-17 від 01.04.2004 року, який згідно рішення суду визнано недійсним.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-793/05 від 21.03.2005 року визнано недійсними Статут ПП «Ра-Рур», свідоцтво про державну реєстрацію, реєстрацію як платника податку на додану вартість (Свідоцтво №35614978 від 08.12.2003 р.), первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Директор та засновник ПП «Ра-Рур» ОСОБА_4 пояснила у суді, що документи ПП «Ра-Рур» не можуть бути законними, оскільки при реєстрації підприємства її ввели в оману, ніяких фінансово-господарських документів ПП «Ра-Рур» вона не підписувала, угод з субєктами господарювання не укладала, господарські договори та платіжні документи підписувалися невідомим особами, а тому є недійсними.

Отже, ПП «Ра-Рур», як на момент укладання угоди з ТОВ «Ремпроект», так і на момент її виконання, відповідно до ст. 26 ЦК України не мало цивільної правоздатності, не укладало і не виконувало угоди. Оскільки не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, а податкові накладні № 15 від 30.04.2004 року, № 31 від 31.05.2004 року та № 33 від 31.05.2004 року є недійсними, складені невстановленою особою, що не є юридичною особою і не зареєстрована як платник податку на додану вартість, сума податку на додану вартість у розмірі 454624,58 грн. безпідставно врахована директором ТОВ «Ремпроект» ОСОБА_2 до податкового кредиту підприємства у квітні-травні 2004 року.

ОСОБА_2 в період квітня-травня 2004 року, виконуючи свої обовязки директора підприємства по складанню податкової звітності з податку на додану вартість, умисно, реалізуючи мету, спрямовану на ухилення від сплати податку на додану вартість, зменшив податкові зобовязання з податку на додану вартість, які підлягали перерахуванню в державний бюджет України на суму незаконно сформованого податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме на 454624,58 грн., підрахувавши та сплативши до бюджету податок на додану вартість у розмірі 99 грн., замість фактично необхідного до сплати у розмірі 454723,58 грн., ухилившись, таким чином, від сплати податку на додану вартість на 454624,58 грн.

З 11.10.2005 року по 02.11.2005 року спеціалістами Південної МДПІ у м. Кривому Розі проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Ремпроект» за період з 01.04.2004 року по 30.06.2005 року. За результатами перевірки складено Акт № 203/231/30499512 від 02.11.2005 року, згідно висновку якого встановлено, що службовою особою ТОВ «Ремпроект» ОСОБА_2 в період квітня-травня 2004 року в порушення вимог пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість на суму 454624,58 грн.

На підставі зазначеного акту Південною МДПІ у м. Кривому Розі винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2005 року № 0003482301/0 про необхідність сплати службовими особами ТОВ «Ремпроект» податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 454624,58 грн.

Процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення за даним фактом 09.06.2006 року закінчена. З 20.06.2006 року податкове повідомлення-рішення є узгодженим та вступило в силу.

Таким чином, умисними діями директора ТОВ «Ремпроект» ОСОБА_2 нанесено збитки державі у вигляді фактичного ненадходження до бюджету за квітень-травень 2004 року податку на додану вартість в особливо великих розмірах на суму 454624,58 грн., що більш ніж 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При розгляді скарги суд керується Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.03 року за № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236

Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора); постановою Пленуму Верховного суду № 6 від 04.06.2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», положеннями Кримінально-процесуального кодексу України.

При цьому суд перевіряє: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

Також суд бере до уваги, що у частині першій статті 94 КПК зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи та що заяви і повідомлення про злочин повинні бути викладені письмово або усно і доведені до відома правоохоронних органів з дотриманням вимог статті 95 КПК.

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються обєктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Також суд, окрім зазначеного, зясовує наявність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі, тобто встановлює, чи не існували на момент порушення кримінальної справи такі обставини, за яких її не могло бути порушено.

При цьому, суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є недопустимою.

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають в умисному ухиленні від сплати податків, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Як убачається з оскаржуваної постанови та наданих матеріалів, законним приводом до порушення даної кримінальної справи став рапорт оперуповноваженого ВВЗБГЕ ОВ ГВПМ СДПІ ГМК у м. Кривому Розі від 11.11.2010 року щодо зібрання матеріалів у відношенні директора ТОВ «Ремпроект» ОСОБА_2, який в квітні 2004 року уклав договір підряду № 01-04/04-17 від 01.04.2004 року на виконання будівельно- монтажних робіт з фіктивним ПП «Ра-Рур» та в подальшому відобразив у податковому обліку підприємства податкові накладні, отримані від ПП «Ра-Рур» за нібито виконані будівельно- монтажні роботи, чим безпідставно зависив податковий кредит та навмисно ухилився від нарахування та сплати податку на додану вартість у сумі 454624,58 грн.

Зазначений рапорт зареєстрований у Книзі обліку інформації про злочини і пригоди (т.1, а.с.5 матеріалів).

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону та подальше її спрямування.

Підставами для порушення справи в постанові зазначено матеріали планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ «Ремпроект» за період з 01.04.2004 року по 30.06.2005 року, в ході якої було виявлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість», акт № 203/231/30499512 від 02.11.2005 року Південної МДПІ у м. Кривого Рогу, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2005 року № 0003482301/0, яке в подальшому після закінчення процедури адміністративного оскарження з 20.06.2006 року є узгодженим та вступило в силу.

В судовому засіданні судом оглядалися матеріали, які стали підставами та приводами для порушення кримінальної справи, серед яких є належним чином завірені копії вищезазначених документів, а також копії договору на виконання підрядних робіт № 01-04/04-17 від 01.04.2004 року, укладеного між ТОВ «Ремпроект» та ПП «Ра-Рур», рахунків-фактур, податкових накладних, актів прийняття виконаних підрядних робіт, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.03.2005 року, матеріалів оскарження податкових повідомлень-рішень, пояснень ОСОБА_2, тощо.

Таким чином, суд вважає, що у органів досудового слідства були достатні підстави та приводи для порушення даної кримінальної справи.

Інші доводи, викладені у скарзі щодо безпідставності порушення кримінальної справи, не можуть бути взяті до уваги судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті, оскільки лежать в площині оцінки доказів, зясування всіх обставин у справі, встановлення винних осіб, що підлягає отриманню та встановленню тільки процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Керуючись ст. 55 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-РП/2003, ст.ст. 94,98, 99, 236-7, 236-8 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ Спеціалізованої державної податкової інспекції ГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 19 листопада 2010 року про порушення кримінальної справи, відмовити.

Матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, зберігати при матеріалах провадження по скарзі.

Постанова може бути оскаржена протягом 7 діб з дня її проголошення шляхом подання апеляції до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Подання апеляції не зупиняє виконання постанови суду.

Суддя В.Ю. Міхеєва