Постанова

від 03.03.2008 по справі 12/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/44

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "03" березня 2008 р.12 год. 02 хв.                                                  Справа № 12/44

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                        Лавриненко Л.М.

при секретарі                       Приходько Т.С.

за участю:

представника

позивача:    Силенка О.М. - довіреність № б/н від 23.10.2006 представник

представника відповідача:  Копиловської В.В. довіреність № б/н від 25.01.2008 представник

представник прокуратури: не з"явився   

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов

Товариства з обмеженою відповідальністю  "Агроінвестсервіс",

вул. Дніпровська 34, м. Чернігів, 14000

Третя особа, яка не заявляє самостійних  вимог, на предмет спору, на стороні позивача, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Чернігів-Колор»

14000, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34

14000, м. Чернігів, вул. Бєлова, 18/77.

Відповідач: Комунальне підприємство  "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації", пр. Перемоги 33, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про зобов"язання зареєструвати право власності

В С Т А Н О В И В:

     Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 12/44 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Агроінвестсервіс"  до  Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації про зобов"язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на приміщення парної Б2 літера 3-1 площею 30,2 кв.м., що знаходиться у м. Чернігові по вул. Дніпровській, 34.

Відповідно до частини 2 ст. 53 УКодексу адмінстративного судочинства України, за ініціативою суду до участі у справі  було залучено третю особу,  яка не заявляє самостійних  вимог, на предмет спору, на стороні позивача, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Чернігів-Колор»

        В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов.

Представник  відповідача  в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. В поданому відзиві на позов відповідач посилається на ту обставину, що відповідно до матеріалів справи на об»єкти нерухомості за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34, власником спірного майна є Приватне виробничо-комерційне підприємство «Чернігів-Колор»на підставі дублікату договору купівлі-продажу  № 2-86 від 05.04.2007 року, зареєстрованого КП Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації 05.04.2007 року. Після реєстрації вказаного дублікату договору власник звернувся до відповідача з проханням проведення технічної інвентаризації та надання витягу для відчуження належного йому майна. На вимогу власника Дане замовлення було виконано. 14.11.2007 року проведена технічна інвентаризація, 19.11.2007 року надані витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження. Після наданнявказаних витягів для відчуження, інші власники не зверталися з заявами щодо реєстрації права власності на об»єкти нерухомості за адресою: м. чернігів, вул. Дніпровська, 34.

            До початку судового засідання від  ліквідатора Приватного виробничо-комерційного підприємства «Чернігів-Колор»С.М.Рязанової надійшло письмове пояснення, в якому  вона зазначає, що не має претензій та заперечень до ТОВ „Агроінвестсервіс” на предмет оформлення за ним права власності на приміщення парної Б2 літерою 3-1 площею 30,2 кв.м. по вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, оскільки між сторонами  дійсно укладався  15.11.99р. договір купівлі-продажу  парної, та  просить справу розглянути без її участі.

          Частиною 2 ст. 128 КАСУ, передбачено, що неприбуття  в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення  ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

          Зважаючи на те, що  участь сторони  в судовому засіданні є правом, а не обов»язком згідно ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заява  третьої особи щодо розгляду справи без її участі підлягає задоволенню.

                    Розглянувши подані документи та матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача,  з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору суд, встановив:

             16.11.1999 року був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна   між Приватним виробничо-комерційним підприємством «Чернігів-Колор»та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроінвестсервіс”.

             Відповідно до умов даного договору Приватне виробничо-комерційне підприємство «Чернігів-Колор»–продавець, продало  покупцю –Товариству з обмеженою відповідальністю „Агроінвестсервіс”, перелічене в п. 1 Договору купівлі-продажу від 16.11.1999 року, а саме: приміщення парної Б2 літера 3-1 площею 30,2 кв.м., що знаходиться у м. Чернігові по вул. Дніпровській, 34.

             Відповідно до п. 1 Договору купівлі-продажу продане нерухоме майно, належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу № 2889 від 12.10.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Борисенко Н.Б. та зареєстроване Чернігівським МБТІ 15.10.1999 року в реєстровій книзі № 7 за реєстровим № 226.

          У відповідності до ст. 4 Закону України „Про власність”, який діяв на момент  укладення договору  купівлі- продажу , власник  на   свій   розсуд   володіє,   користується   і розпоряджається належним йому майном. Аналогічна норма міститься в ст . 319 Цивільного кодексу України.

          Пунктом  2  Договору купівлі-продажу  передбачено, що продаж майна вчинено за суму 4 000 грн., які сплачені в повному обсязі до моменту підписання Договору.

             Пунктами 5, 6 Договору купівлі-продажу від 16.11.1999 року передбачено також, що право власності на відчужене майно –даний предмет купівлі-продажу наступає з моменту підписання цього Договору, а передача об'єкта нерухомості, який відчужується,  здійснюється продавцем покупцю на протязі трьох днів після підписання Договору актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

         Як вбачається з наданого позивачем підписаного між сторонами акту прийняття-передачі від 14.12.1999 року продавець передав, а покупець прийняв приміщення парної Б2 літера 3-1 площею 30,2 кв.м., що знаходиться у м. Чернігові по вул. Дніпровській, 34, балансова вартість приміщення 3515 грн. Відповідно до даного акту прийняття-передачі від 14.12.1999 року технічний стан приміщення - добрий.

          Статтею 128 Цивільного кодексу  УРСР, що діяв на час укладання договору, передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

         Враховуючи, що продавцем згідно акту прийняття-передачі від 14.12.1999 року було передано позивачеві придбане майно, а саме: приміщення парної Б2 літера 3-1 площею 30,2 кв.м., що знаходиться у м. Чернігові по вул. Дніпровській, 34, суд доходить висновку, що право власності на приміщення парної Б2 літера 3-1 площею 30,2 кв.м., що знаходиться у м. Чернігові по вул. Дніпровській, 34 перейшло до позивача з моменту його передачі.

                   Як слідує із наданих сторонами матеріалів справи, спірне  приміщення є  об”єктом нерухомості.

        Пунктами 1.3. та 1.5.  „Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7\5 від 07.02.02р. та зареєстровано в  Міністерстві юстиції  України  18.02.02р. № 157\6445 передбачено, що обов'язковій реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

          Перелік документів , які надаються  для реєстрації права власності , визначені в  розділі 2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7\5 від 07.02.02р. та зареєстровано в  Міністерстві юстиції  України  18.02.02р. № 157\6445.

           Позивач звернувся до  відповідача –Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації із заявою від 06.12.2007 року про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а саме: приміщення парної Б2 літера 3-1 площею 30,2 кв.м., що знаходиться у м. Чернігові по вул. Дніпровській, 34, на підставі правовстановлюючих документів договору купівлі-продажу від 16.11.1999 року. До заяви позивачем  було надано  договір купівлі-продажу , довідка  про включення до єдиного державного реєстру (  копія нотаріально   посвідчена) та копія свідоцтва  платника ПДВ.

          Як вбачається із матеріалів справи , відповідач в порушення  розділу 3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7\5 від 07.02.02р. та зареєстровано в  Міністерстві юстиції  України  18.02.02р. № 157\6445  реєстрацію права власності не здійснив, та не прийняв у встановленому порядку рішення  про відмову  в реєстрації права власності на нерухоме майно .

          Наданий  відповідачем позивачу лист  № 39 від 14.01.08р. не може бути розцінений судом як належний доказ оформлення відповідачем рішення про відмову у реєстрації права власності , оскільки він не відповідає вимогам  п.3.2 та 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7\5 від 07.02.02р. та зареєстровано в  Міністерстві юстиції  України  18.02.02р. № 157\6445, та підписаний  начальником КП «ЧМБТІ», а не реєстратором.

У відповідності до  ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства  України визначено, що при  розгляді  справ щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);  добросовісно; розсудливо;  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Враховуючи, що позивач є власником нерухомого майна –приміщення парної Б2 літера 3-1 площею 30,2 кв.м., що знаходиться у м. Чернігові по вул. Дніпровській, 34, відповідно до договору купівлі-продажу від 16.11.1999 року, і  комунальним підприємством Чернігівське бюро технічної інвентаризації, в порушення Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно не було здійснено його реєстрацію , суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання здійснити реєстрацію права власності позивача на приміщення парної Б2 літера 3-1 площею 30,2 кв.м., що знаходиться у м. Чернігові по вул. Дніпровській, 34 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Заперечення відповідача судом до уваги не можуть, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, які досліджувались судом.  

          Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України,  якщо  судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб”єктом  владних повноважень , то  суд  присуджує  всі здійснені  нею документально  підтверджені  судові витрати з Державного бюджету  України.

       Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сплата  позивачем державного мита  в сумі 3 грн 40 коп, а тому вони підлягають стягненню на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

              Керуючись  ст. ст. 317, 319,  392  Цивільного кодексу України,  Тимчасовим положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.02р. та зареєстровано в  Міністерстві юстиції  України  18.02.02р. № 157\6445, ст.ст. 2, 94, 104, 121, 158, 160, 161, 162, 163, 186 Кодексу адмінстративного судочиснтва України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адмінстративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

       1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

       2. Зобов'язати Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю  Агроінвестсервіс", вул. Дніпровська 34, м. Чернігів, 14000 право власності на приміщення парної Б2 літера 3-1 площею 30,2 кв.м., що знаходиться  у м. Чернігові, вул. Дніпровська 34.

3. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок 3111109570002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю  Агроінвестсервіс", вул. Дніпровська 34, м. Чернігів, 14000 (рахунок 2600517 в ЧФ АБ Синтез м. Чернігів, МФО 353326, код 22824776) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

       Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

    Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк, встановлений  цим Кодексом,  постанова суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

     У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.  Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

     Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

     Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

     Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

     Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

                                    СУДДЯ                                                                 Л.М.Лавриненко          

          Повний текст постанови, відповідно до ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України складено   04.03.08р.

                              СУДДЯ                                                                 Л.М.Лавриненко