Постанова

від 26.02.2008 по справі 5020-6/014-4/007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-6/014-4/007

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-6/014-4/007

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"26" лютого 2008 р.  11:40                                                                                          м. Севастополь

За адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»(проспект Генерала Острякова, 15, місто Севастополь, 99029)

до відповідача: Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011),

треті особи, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

-          Управління державного казначейства в Ленінському районі  міста Севастополя (вул. Новоросійська, 62, місто Севастополь, 99011),

-          Головне управління державного казначейства України в місті Севастополі (вул. Балаклавська, 9, місто Севастополь, 99011),

за участю прокурора міста Севастополя  (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, зобов`язання відповідача надати органу казначейства  висновку,

суддя Остапова К.А.,

За участю представників:

Прокурор: Шульга А.М., посвідчення №438 від 20.02.2006,

Від позивача: Вохмянін А.М., довіреність №1810 від 29.07.2005,

Від відповідача: Ягунов В.П., довіреність №10-004/270 від 05.07.2007;

Бакши О.М., довіреність №291/10-004 від 26.11.2007,

Від третіх осіб: Бессонова І.С., довіреність №14-32/2296 від 28.04.2007 (від УДК в Ленінському районі),

не з`явився (від ГУДК України в місті Севастополі),

Суть спору:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.12.2006 №000027235/0 з підстав невідповідності його вимогам підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та зобов`язання відповідача надати органу державного казначейства висновку з зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі  240803,00 грн.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 26.03.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.06.2007, позов задоволений повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2007 постанову господарського суду міста Севастополя від 26.03.2007, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.06.2007 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою від 10.01.2008 справа №20-6/014 прийнята до провадження суддею Остаповою К.А. з привласненням справі №5020-6/014-4/007 та призначенням попереднього судового засідання на 06.02.2008. Пунктом 5 резолютивної частини ухвали на виконання вимог, що містились в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.11.2007, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача,  - Управління державного казначейства в Ленінському районі  міста Севастополя.

За наслідками підготовчого провадження ухвалою від 06.02.2008 справа призначена до судового розгляду на 26.02.2008. Пунктом 4 резолютивної частини ухвали суд залучив до участи у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління державного казначейства України в місті Севастополі.

Листом від 26.03.2007 (вхідний номер 9817) прокурор міста Севастополя повідомив суд про вступ в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративний процес по справі.

Позовні вимоги мотивовані позивачем тим, що ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя невірно тлумачить норми Закону України „Про податок на додану вартість” та своїми висновками порушує право платника податку на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Позивач вважає помилковим висновок ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя про те, що несплата податкового зобов'язання по податку на додану вартість контрагента, ТОВ „Стиг” - код ЕДРПОУ 31049769, який взятий на облік в ДПІ в Київському районі міста Донецька, виключає можливість виникнення права на податковій кредит у ТОВ „Добриня і Ко”.

Відповідач з позовними вимогами не згоден з мотивів, викладених у запереченнях на позов (вхідний номер 7923 від 13.03.2007, том 1), зазначаючи, що позивачем заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих контрагентами позивача, але не встановлені кінцеві виробники, а також не встановлений факт надходження податку на додану вартість у Державний бюджет України. Отже, на думку ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя позивачем завищена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року у розмірі 240803,00 грн.

В запереченнях (вхідний номер 2214 від 06.02.2008) відповідач додатково посилається на те, що право позивача на бюджетне відшкодування безпосередньо залежить від надходження податку на додану вартість до бюджету у частині сплати податкових зобов`язань ТОВ «Торгпромсоюз», ТОВ «Парадиз-Сервис», але з урахуванням вимог пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 50 Бюджетного кодексу України, суми податку на додану вартість, заявлені позивачем до відшкодування з бюджету за січень 2006 року в розмірі 240803,00 грн., ніякими доказами не підтверджені (а. с. 122-123, том 2).

В відзиві на позов (вхідний номер 2003 від 04.02.2008) Головне управління державного казначейства України в місті Севастополі  повідомило, що органи державного казначейства здійснюють безпосереднє повернення сум податку на додану вартість із бюджету не здійснюючи контроль за органами податкової служби, і по справам такої  категорії є безпосередніми виконавцями.

Відповідно до статті  41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 21 Заключних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

За клопотанням прокурора, представників сторін, третьої особи відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.

Згідно зі статями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні  прокурору, представникам сторін, третьої особи роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників процесу,  суд

в с т а н о в и в :

15.12.2006 співробітниками Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя (далі - ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя) проведена невиїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і Ко” (далі –ТОВ „Добриня і Ко”) з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування за січень 2006 року, за результатами якої складений акт № 125/23-5/16328694/22125/10 від 15.12.2006.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997, з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон), яке виразилося в завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в січні 2006 року в сумі 240803,00грн.

На підставі Акту перевірки, з урахуванням підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування по податку на додану вартість №000027235/0 від 18.12.2006 в сумі 240803,00 грн.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

23.11.2005 між ТОВ „Добриня і Ко” та ТОВ „Стиг” був укладений договір купівлі-продажу №23/11-05, відповідно до умов якого ТОВ „Стиг” передає, а ТОВ „Добриня і Ко” приймає та оплачує товар –металопрокат.

Відповідно до умов договору оплата товару здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок ТОВ „Стиг” згідно з виставленими ним рахунками.

Обсяг поставки, включений до складу податкового кредиту, складає за грудень 2005 –1645579,62грн., у  т.ч. ПДВ –274263,27 грн.

На виконання укладеного договору, контрагент позивача здійснив на адресу ТОВ „Добриня і Ко” поставку товару, що підтверджується матеріалами справи.

ТОВ „Добриня і Ко” здійснило оплату отриманого товару шляхом перерахунку грошових коштів на рахунки в установах банку контрагента, що підтверджується відповідними реєстрами платіжних доручень та виписками банку, прикладеними до матеріалів справи.

Таким чином, зазначений договір виконаний обома сторонами у повному обсязі.

Податкові накладні, що видані ТОВ „Стиг” на адресу ТОВ „Добриня і Ко” відображені в книзі продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ „Добриня і Ко”.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

В пункті 8.3 Наказу Державної податкової адміністрації України №196 від 24.04.2003 „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам” зазначено на необхідність забезпечення у ході проведення планових і позапланових виїзних документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість проведення зустрічних перевірок основних постачальників платника податку на додану вартість з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум ПДВ, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань у декларації з ПДВ за відповідний період.

Перевіркою ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя встановлено, що ТОВ „Стиг” є посередником. Постачальниками металопрокату на адресу ТОВ „Стиг” є ТОВ „Торгпромсоюз” (код ЕДРПОУ 33620606) та ТОВ „Парадиз-Сервіс” (код ЕДРПОУ 33340391), взяти на облік ДПІ в Калінінському районі міста Донецька.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження взаємовідносин ТОВ „Добриня і Ко” з контрагентами, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя були направлені запити до ДПІ в Київському районі м. Донецька та ДПІ в Калінінському районі міста Донецька про проведення зустрічних перевірок ТОВ „Стиг”.

Матеріали справи містять відомості щодо неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ „Торгпромсоюз” (код ЕДРПОУ 33620606), оскільки підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Крим того, рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2006 по справі №5/23Б державна реєстрація підприємства припинена, оскільки ТОВ „Торгпромсоюз” визнано банкрутом.

З листів ДПІ в Київському районі міста Донецька № 11451/7/23-313 від 13.09.2006, № 10574/7/26-01 від 16.08.2006 вбачається, що прокуратурою Донецької області розслідується кримінальна справа № 05-36213 щодо засновників ТОВ „Парадиз-Сервіс” (код ЕДРПОУ 33340391) за ознаками злочину, передбаченому ч.3 ст.209, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя направлялись запити до ДПІ в Київському районі міста Донецька про проведення зустрічної перевірки  ТОВ „Стиг”.

За результатами позапланової перевірки ТОВ ”Стиг” з питань взаємовідносин з ТОВ „Добриня і Ко” за грудень 2005 року, проведеної посадовими особами ДПІ в Київському районі міста Донецька складена довідка № 832/23-4/31049769 від 07.04.2006, з якої слідує, що порушень діючого законодавства  не встановлено.

Крим того, матеріали зазначеної перевірки містять відомості, що сума податку на додану вартість по виписаним податковим накладним включена ТОВ „Стиг” до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображена у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ „Стиг” у грудні 2005 році.

19.01.2007 начальником Слідчого відділу податкової міліції ДПА в місті Севастополі порушена кримінальна справа №475004 відносно посадових осіб ТОВ „Добриня і Ко” за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.

Підставою для порушення зазначеної кримінальної справи став акт ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя з питань дотримання вимог законодавства України про оподаткування за січень 2006 року №125/23-5/16328694/22125/10 від 15.12.2006, в якому встановлене порушення  ТОВ „Добриня і Ко” підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, яке виразилося в завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в січні 2006 року в сумі 240803,00 грн.

Постановою старшого прокурора відділу прокуратури міста Севастополя від 05.03.2007 кримінальна справа № 475004 припинена, як порушена без законних підстав.

З постанови від 05.03.2007 вбачається, що фінансово-господарська угода, яка була укладена між ТОВ „Добриня і Ко” і ТОВ „Стиг” є реальною та законною, оскільки товар фактично відвантажений, отриманий та сплачений, а податкові зобов'язання та податковій кредит знайшли своє відображення у обліку підприємств відповідно з вимогами діючого законодавства. Договір купівлі продажу № 23/11-05 від 23.11.2005 не визнаний недійсним. При цьому з матеріалів справи вбачається, що висновки про необґрунтованість заяви ТОВ „Добриня і Ко” про бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зв'язку з тим, що не встановлений конечний виробник металопрокату та не встановлений факт сплати податкових зобов'язань контрагентами ТОВ „Стиг”, є необґрунтованим, оскільки рішення про визнання одного з контрагентів банкрутом та порушення кримінальної справи відносно посадових осіб іншого контрагента були прийняти пізніше та не можуть впливати на надане законом право ТОВ „Добриня і Ко” заявляти до відшкодування сплачені суми податку на додану вартість.  

Крим того, 16.03.2006 ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ „Добриня і Ко” з питань достовірного нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року, за результатами якої складена довідка №23/23-05/16328694/6697/10. Перевіряючими зроблений висновок, що порушень діючого законодавства не встановлено.

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат  відповідно до вимог ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону, платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах „а”, „в”, „г”, „д” пункту 10.1 статті 10 Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону).

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З наведеного випливає, що сама  по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть зменшувати  суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість покупцю при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого зменшення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.09.2006 по справі №20-5/085 та у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.04.2006.

Крим того, в ході судового розгляду ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя надана довідка №450 від 15.03.2007 про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ТОВ „Добриня і Ко”, з якої випливає, що станом на 13.03.2007 із суми 452032,00грн., заявленої до відшкодування у декларації № 3377 від 17.02.2006 за січень 2006 року, фактично відшкодовано 452032,00грн.

Зменшено бюджетне відшкодування податковим повідомленням-рішенням №000027235/0 від 18.12.2006 у розмірі  240803,00 грн.

Залишок бюджетної заборгованості за звітний період складає  0,00 грн.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено);  добросовісно;  розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №000027235/0 від 18.12.2006 про зменшення ТОВ „Добриня і Ко” бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що винесене ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя, є необґрунтованим, тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до частини другої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 3,40 грн. підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя №000027235/0 від 18.12.2006 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Добриня і Ко” бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі  240803,00 грн.

3.          Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі міста Севастополя надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 240803,00 грн.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і Ко” (проспект Генерала Острякова, 15, місто Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 16328694)  витрати по сплаті судового збору в сумі 03,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом десяті днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписанав порядку частини  третьої статті  160 КАС України03.03.2008.