Ухвала

від 26.05.2008 по справі 5020-6/014-4/007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-6/014-4/007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

20 травня 2008 року   Справа № 5020-6/014-4/007

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        Рєвєнко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: Вохмянін Аркадій Миколайович, довіреність №1810 від 29.07.05;

відповідача: Булат Костянтин Миколайович, довіреність №308/10-004 від                                                   01.04.08;

3-тіх осіб: не з'явились;

прокурора: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Остапова К.А.) від 26.02.2008 року у справі № 5020-6/014-4/007

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" (пр. Ген. Острякова 15,Севастополь,99029)

до          Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)

3-ті особи  Управління державного казначейства у Ленінському районі міста Севастополя  (вул. Новоросійська, 62,Севастополь,99000)

Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі  (вул. Балаклавська, 9,Севастополь,99011)

за участю Прокурора міста Севастополя  (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, зобов'язання відповідача надати органу казначейства висновку

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.12.2006 №000027235/0 з підстав невідповідності його вимогам підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновку з зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 240803,00 грн.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 26.03.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.06.2007, позов задоволений повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2007 постанову господарського суду міста Севастополя від  26.03.2007, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.06.2007 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою від 10.01.2008 справа №20-6/014 прийнята до провадження суддею Остаповою К.А. з привласненням справі №5020-6/014-4/007, якою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Управління державного казначейства в Ленінському районі міста Севастополя.

Ухвалою від 06.02.2008 залучено до участи у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління державного казначейства України в місті Севастополі.

                    Листом від 26.03.2007 року вх. №9817 прокурор міста Севастополя повідомив про вступ в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративний процес у справі.

                    Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 26.02.2008 року у справі №20-6/014-4/007 позов задоволено повністю. Постанова суду мотивована тим, що помилковим є висновок Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про те, що несплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість контрагентом, товариством з обмеженою відповідальність «Стиг», який взятий на облік в Державній податковій інспекції в Київському районі міста Донецька, виключає можливість виникнення права на податковій кредит у товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко».

                    Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих контрагентами позивача, але не встановлені кінцеві виробники, а також не встановлений факт надходження податку на додану вартість до Державного бюджету України. Отже, на думку Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя, позивачем завищена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року у розмірі 240803,00 грн. Відповідач додатково посилається на те, що право позивача на бюджетне відшкодування безпосередньо залежить від надходження податку на додану вартість до бюджету у частині сплати податкових зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю «Торгпромсоюз»та товариством з обмеженою відповідальністю «Парадиз-Сервис», але з урахуванням вимог пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 50 Бюджетного кодексу України, суми податку на додану вартість, заявлені позивачем до відшкодування з бюджету за січень 2006 року в розмірі 240803,00 грн., ніякими доказами не підтверджені.

                    У судовому засіданні 20.05.2008 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції. Представники третіх осіб та прокурор не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представників третіх осіб та прокурора, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2006 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі міста Севастополя було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування за січень 2006 року. По результатах перевірки був складений акт №125/23-5/16328694/22125/10 від 15.12.2006 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме, завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в січні 2006 року в сумі 240803,00грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування податку на додану вартість №000027235/0 від 18.12.2006 року в сумі 240803,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

23.11.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»та товариством з обмеженою відповідальністю «Стиг»був укладений договір купівлі-продажу №23/11-05, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Стиг»передає, а товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»приймає та оплачує товар -металопрокат.

Відповідно до умов договору оплата товару здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Стиг» згідно з виставленими ним рахунками.

Обсяг поставки, включений до складу податкового кредиту, складає за грудень 2005 -1645579,62грн., у тому числі податок на додану вартість - 274263,27 грн.

У виконання укладеного договору, контрагент позивача здійснив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»поставку товару, що підтверджується матеріалами справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»здійснило оплату отриманого товару шляхом перерахунку грошових коштів на рахунки в установах банку контрагента, що підтверджується відповідними реєстрами платіжних доручень та виписками банку, наданими до матеріалів справи.

Таким чином, зазначений договір виконаний обома сторонами у повному обсязі.

Податкові накладні, видані товариством з обмеженою відповідальністю «Стиг»на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»відображені в книзі продажу товарів (робіт, послуг) позивача.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 8.3 Наказу Державної податкової адміністрації України №196 від 24.04.2003 року „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам" вказано на необхідність забезпечення у ході проведення планових і позапланових виїзних документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість проведення зустрічних перевірок основних постачальників платника податку на додану вартість з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум податку на додану вартість, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань у декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Перевіркою було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Стиг»є посередником. Постачальниками металопрокату на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Стиг»є товариство з обмеженою відповідальністю «Торгпромсоюз»та товариство з обмеженою відповідальністю «Парадиз-Сервіс», взяті на облік у Державній податковій інспекції в Калінінському районі міста Донецька.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»з контрагентами, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя були направлені запити до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Донецька та Державної податкової інспекції в Калінінському районі міста Донецька про проведення зустрічних перевірок товариства з обмеженою відповідальністю «Стиг».

Матеріали зустрічних перевірок містять відомості щодо неможливості проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпромсоюз», оскільки підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Крім того, рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2006 року у справі №5/23Б державна реєстрація підприємства припинена, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Торгпромсоюз»визнано банкрутом.

З листів Державної податкової інспекції в Київському районі міста Донецька №11451/7/23-313 від 13.09.2006, № 10574/7/26-01 від 16.08.2006 вбачається, що прокуратурою Донецької області розслідується кримінальна справа №05-36213 щодо засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Парадиз-Сервіс»" за ознаками злочину, передбаченому частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Державною податковою інспекцією в Ленінському районі міста Севастополя направлялись запити до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Донецька про проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Стиг».

За результатами позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Стиг»з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»за грудень 2005 року, проведеної посадовими особами Державної податкової інспекції в Київському районі міста Донецька складена довідка №832/23-4/31049769 від 07.04.2006, з якої слідує, що порушень діючого законодавства не встановлено.

Крим того, матеріали зазначеної перевірки містять відомості, що сума податку на додану вартість по виписаним податковим накладним включена товариством з обмеженою відповідальністю «Стиг»до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображена у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Стиг»у грудні 2005 року.

19.01.2007 начальником Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації міста Севастополя порушена кримінальна справа №475004 відносно посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»за ознаками злочину, передбаченого частини 2 статті 15, частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Підставою для порушення зазначеної кримінальної справи став акт Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя з питань дотримання вимог законодавства України про оподаткування за січень 2006 року №125/23-5/16328694/22125/10 від 15.12.2006, в якому встановлене порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося в завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в січні 2006 року в сумі 240803,00 грн.

Постановою старшого прокурора відділу прокуратури міста Севастополя від 05.03.2007 кримінальна справа №475004 припинена, як порушена без законних підстав.

З постанови від 05.03.2007 вбачається, що фінансово-господарська угода, яка була укладена між товариством з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»і товариством з обмеженою відповідальністю «Стиг»є реальною та законною, оскільки товар фактично відвантажений, отриманий та сплачений, а податкові зобов'язання та податковій кредит знайшли своє відображення у обліку підприємств відповідно з вимогами діючого законодавства.

Договір купівлі продажу №23/11-05 від 23.11.2005 не визнаний недійсним. При цьому з матеріалів справи вбачається, що висновки про необґрунтованість заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»про бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зв'язку з тим, що не встановлений конечний виробник металопрокату та не встановлений факт сплати податкових зобов'язань контрагентами товариства з обмеженою відповідальністю «Стиг», є необґрунтованим, оскільки рішення про визнання одного з контрагентів банкрутом та порушення кримінальної справи відносно посадових осіб іншого контрагента були прийняти пізніше та не можуть впливати на надане законом право товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»заявляти до відшкодування сплачені суми податку на додану вартість.

Крим того, 16.03.2006 року Державною податковою інспекцією Ленінському районі міста Севастополя була проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»з питань достовірного нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року, за результатами якої складена довідка №23/23-05/16328694/6697/10. Перевіряючими зроблений висновок, що порушень діючого законодавства не встановлено.

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах а, в, г, д пункту 10.1 статті 10 Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Судова колегія дійшла до висновку про те, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть зменшувати суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість покупцю при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого зменшення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.09.2006 по справі №20-5/085 та у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.04.2006.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №000027235/0 від 18.12.2006 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є необґрунтованим, тому підлягає визнанню недійсним.

                    Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 26.02.2008 року у справі № 5020-6/014-4/007 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          О.А. Щепанська

                                                                                          І.В. Черткова