Рішення

від 10.03.2011 по справі 18/204/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/204/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        10.03.2011 р.                                                                      Справа №18/204/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТіДіСі Україна", вул. Радистів, 73-а, м. Київ , 02089

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", вул. Фрунзе, 57, м. Полтава, Полтавська область, 36039

про стягнення збитків в сумі  110 675 грн.

треті  особи, яка не заявляють  самостійних вимог на предмет спору на стороні  позивача :

1. ТОВ "Спецшина",  м. Київ, вул. Радистів,73а, 02089;

2. ТОВ "І. Ем. Сі. Джі. Україна",  м. Харків, вул. Ващенківський в"їзд,19, 61105                                                                                                                   Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Рудяк О.І.

від відповідача:  Коломієць С.В.

від третіх осіб: 1 відсутні, 2. представник без повноважень

 В судовому засіданні 10.03.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТіДіСі Україна" вартість втраченого вантажу в розмірі 110 675,00грн.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

    Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема, відповідач зазначає, що у відповідності до п. 5.5. Договору, у разі повної втрати або пошкодження вантажу, з вини виконавця,  виконавець   зобов'язаний відшкодувати завдані замовнику  збитки, що дорівнюють його оголошеній вартості та провізну плату. Ніякі інші виплати виконавцем не проводяться. Умовами перевезення вантажів  передбачено, що оголошена вартість-це вартість вантажу, заявлена відправником. Ця вартість повертається тільки в разі пошкодження  або втрати вантажу.  Оголошена вартість не повинна перевищувати реальну (ринкову) вартість вантажу. При здійсненні відправки вантажу, позивач підтвердив вартість вантажу, що дорівнює  200 гривень, яка і є його вартістю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

    Матеріали справи свідчать, що між  ТОВ "Ті Ді Сі України" (позивач)  та ТОВ "Нова пошта" (відповідач) укладено договір № 27008  від 22.07.2009 року (арк. справи 16)  про надання  транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого виконавець (відповідач) зобов'язався надати замовнику (позивачу) транспортно-експедиторські послуги  згідно його замовлення та експрес-накладної, а замовник - здійснити оплату наданих виконавцем послуг на умовах, передбачених договором.

     Позивач вказує,  що  17.08.2010 року він на підставі  договору № 2708  (арк. справи 16)  передав для перевезення ТОВ "Нова пошта"  вантаж  (автотовари), а саме шина нова ТRN 445/95 (16.00) R25 VHS DCZ BS  (вантаж) у кількості 5 штук, загальною вартість 110 675 грн., що підтверджується документами, які супроводжували вантаж:

-  видаткова накладна № УКИ0000412 від 17.08.2010 року ;

- рахунок-фактура  №УКИ-000553 від 16 серпня 2010 року;

- товарно- транспортна накладна (експрес-накладна) №56021000862992 від 17 серпня 2010 року;

- подорожній лист №673606 від 17 серпня 2010  року.

    Позивач стверджує, що вказаний вантаж йому  був переданий   ТОВ „ШИК-2007", що перейменоване в ТОВ „СПЕЦШИНА"   (третя особа-1) на  підставі  Заявки №б/н від 17 серпня 2010 року та на виконання Договору доручення №01-03/2010 від 2010 року (аркуш справи 11), відповідно до умов якого, позивач брав на себе обов'язок за винагороду вчинити  певні дії, а саме здійснити відправку вищевказаного вантажу вантажоотримувачу - ТОВ "І. Ем. Сі. Джі. Україна" (третя особа-2). Вказаний вантаж являв собою радіальні автомобільні шини марки "Bridgstoone" (ВS ), моделі VHS типорозміру ТRN 445/95 (16.00) R25  , вагою 480 фунтів або 217 кг, у кількості 5 штук. Згідно   накладної №РН-0000097 від 02.08.2010 року, товар „Шина нова ТК1М 445/95 | К25 УН8 БС2 В8" були придбані ТОВ „ШИК-2007" у ТОВ „ОМЕГА-2010".

    17.08.2010 10  позивач   отримав  заявку  на  перевезення  вантажу  автотранспортом №б/н від 17 серпня 2010 року від ТОВ „ШИК-2007"   на відправку вищевказаного вантажу  (автомобільні шини марки "Bridgstoone" (ВS ), моделі VHS типорозміру ТRN 445/95 (16.00) R25  , вагою 480 фунтів або 217 кг, у кількості 5 штук), загальною вартістю 110 675 грн. Разом із вантажем третя особа 1 надала позивачу для передачі вантажоодержувачу (ТОВ "І. Ем. Сі. Джі. Україна") видаткову накладну   № УКИ0000412 від 17.08.2010 року та  рахунок-фактуру  №УКИ-000553 від 16 серпня 2010 року.

  На підставі наданих  вантажу та документів  відповідач сформував та надав вантажовідправнику товарно-транспортну  накладну (експрес-накладну) №56021000862992 від 17 серпня 2010 року, що підтверджується електронним листом відповідача від 01.03.2011 року (вих. № 09/САВ).

   У товарно-транспортній накладній (експрес-накладній) №56021000862992 від 17 серпня 2010 року в графі „Назва фірми" зазначено  ПП Морозов.  Як встановлено судом,  Євген Морозов  є співробітником ТОВ „І. Ем. Сі. Джі. Україна" і уповноваженою особою на отримання вантажу, що підтверджується наказом № 5 від 30.10.2009 року та довіреністю на його ім'я ( аркуші справи 83-84).

      Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

    Частинами  1, 2 ст. 908 та ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

    Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

    Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організовувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

      Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

       Згідно ст. 308 ГК України  відповідальність виконавця за схоронність вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення і закінчується після його видачі одержувачу в пункті призначення.

      20.08.2010 року третя особа-1 повідомила позивача, що вантаж не було отримано нею в пункті призначення через його втрату. При цьому  відповідач не повідомив  позивача про дану подію.

       30.08.2010 року ТОВ „ШИК-2007" звернулося до ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА" з Претензією про відшкодування вартості втраченого вантажу, мотивуючи свою вимогу п.4.3. договору доручення №01-03/2010 від 01 березня 2010 року, відповідно до якого, у залучення повіреним для виконання своїх обов'язків за договором інших осіб, він є відповідальним за дії цих осіб. При цьому на підтвердження факту втрати вантажу ТОВ „ШИК-2007  надало Акт приймання-передачі № 18082010/1 від 18 серпня 2010 року.

ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА" відшкодувала вартість втраченого вантажу ТОВ   „ШИК-2007" що підтверджується платіжним дорученням №11624 від 20 грудня 2010 року.

       Матеріали справи свідчать, що Акт приймання-передачі №18082010/1  від  18 серпня 2010 року був складений без виклику та участі  представника позивача,  документи, що підтверджували дану пригоду на адресу позивача та  ТОВ „ШИК-2007" надіслані відповідачем  не були.

 Відповідно до  ст. 924 ЦК України перевізник має довести, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, тобто діє презумпція вини перевізника. Відповідачем не заперечується та не спростовано  наявність його вини у події, внаслідок якої було втрачено вантаж.

Статтею 932 Цивільного кодексу України та ст.14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” експедитору надано право залучати до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, однак у такому випадку експедитор відповідає перед клієнтом за дії таких осіб і за порушення договору.

 Згідно ч.2 ст.14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

  Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

   У відповідності до вимог ч.1 ст.224 та ст.225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Аналогічні норми містяться у ст.22 Цивільного кодексу України.

   Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних (господарських) прав та інтересів особи. Цей спосіб захисту має місце лише за наявності складу цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника, обов'язок по доведенню яких покладається на кредитора.

    При цьому, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

      Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

    Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

     Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

      Відповідно  до п. 5.5 Договору №2708 про надання транспортно-експедиторських послуг  у разі повної втрати або пошкодження вантажу, з вини виконавця (відповідача), він зобов'язаний відшкодувати завдані замовнику (позивачу) збитки, що дорівнюють його   оголошеній вартості та провізну плату, що була сплачена замовником по відповідній експрес-накладній.

    Згідно ст. 314 ГК України перевізник  несе  відповідальність  за втрату,  нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу,  якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.  За шкоду,  заподіяну при перевезенні  вантажу,  перевізник відповідає:    у  разі  втрати  або  нестачі вантажу -  в  розмірі  вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;    у   разі  пошкодження  вантажу  -  в  розмірі  суми,  на  яку зменшилася його вартість;    у  разі  втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його  цінності,  -  у розмірі оголошеної цінності,  якщо  не  буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

       Позивачем надано суду докази, які підтверджують що оголошена вартість вантажу в даному випадку є значно нижчою від дійсної вартості вантажу, що підтверджується  видатковою накладною №РН-0000097 від 02 серпня 2010 року, копією Договору поставки №08/06-4 від 08 червня 2010 року,  копіями банківських виписок, що підтверджують оплату поставлених шин Третій особі-1 ( аркуші справи 87-97).

   Прийнявши вантаж до перевезення без претензій та зауважень, відповідач тим самим взяв на себе відповідальність за схоронність вантажу, тому враховуючи обставини справи та вимоги діючого законодавства саме відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем збитки, оскільки як встановлено судом  відповідач всупереч вимогам ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України не виконав свої зобов'язання по договору №2708 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів

         Доводи відповідача  відхиляються, оскільки зводяться до тверджень, що позивач самостійно заповнював  ескпрес-накладну та необхідності відшкодування лише оголошеної вартості вантажу в сумі 200 грн.,  оскільки дані твердження спростовуються наданими доказами, зокрема видатковою накладною №РН-0000097 від 02 серпня 2010 року, копією Договору поставки №08/06-4 від 08 червня 2010 року,  копіями банківських виписок, що підтверджують оплату поставлених шин Третій особі-1  та листом ТОВ „НОВА ПОШТА"  №09/САВ,яким  останнє  повідомило ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА", що Товарно-транспортна накладна (експрес-накладна) №56021000862992 від 17 серпня 2010 року була сформована співробітниками складу Київського філіалу ТОВ „НОВА ПОШТА". Крім того, відповідачем не заперечується та не спростовано наявності його вини у втраті вантажу.

     Враховуючи викладене, надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись  33,43,49,82-85  ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" ( вул. Фрунзе, 57,                                                      м. Полтава, Полтавська область, 36039, р/р 260073537601 в Полтавському РУ ВАТ  "Банк "Фінінси та Кредит", МФО 331832, ІПН 313167116014, св. № 100148005, код ЄДРПОУ 31316718)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТіДіСі Україна"  (вул. Радистів, 73-а, м. Київ , 02089,  код ЄДРПОУ 33780248, п/р № 26006038671241 в КМФ ПАТ "Укрсоцбанк" , МФО 322012) вартість втраченого вантажу в розмірі 110 675,00грн.,  1107 грн. державного мита та 236 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ  із набранням цим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                      Тимощенко О.М.

повне рішення складено 12.03.2010 року