Рішення

від 10.03.2011 по справі 5020-101/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-101/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

10 березня 2011 року справа № 5020-101/2011

За позовом Дочірнього підприємства «Вортекс»

(вул. Леніна, 20 Г, с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, 08325)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ і К»

(вул. Степаняна, 15, кв. 96, м. Севастополь, 99038)

про стягнення 17 026,26 грн.,

                                                                                                                   Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не з'явився,

Від відповідача –не з'явився.

Суть спору:

Дочірнє підприємство «Вортекс»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ і К»про стягнення 21 772,22 грн., у тому числі 13 246,20 грн. основного боргу, 2 808,19 грн. індексу інфляції, 4 986,20 грн. пені та 3% річних у розмірі 731,63 грн.

Представник позивача у засіданні суду, яке відбулось 17.02.2011, надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що при здійсненні розрахунку суми позову позивачем були допущені помилки, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 2 343,85 грн. пені, 14 292,65 грн. суми боргу, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 389,76 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2011 прийнято зменшення розміру позовних вимог.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал суду від 27.01.2011 та від 17.02.2011 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином –рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

В С Т А Н О В И В :

16.11.2009 між сторонами був укладений договір постачання № 25-11-09.

Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався поставляти і передавати на умовах даного договору продовольчу продукцію (надалі - товар) у власність покупця (відповідача), а покупець –приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Згідно з п. 3.1. договору ціна товару вказується у прайс-листі або специфікації постачальника, які діють на час прийняття заявки від покупця.

Вартість конкретної партії товару визначається виходячи із замовлення замовника, накладних на товар, які підтверджують кількість фактично прийнятого замовником товару, поставленого постачальником згідно даного договору (п. 3.2. договору).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника, що вказані у даному договорі, або шляхом внесення грошових коштів до каси постачальника. Валюта розрахунків –гривня.

У відповідності з п. 7.2. договору покупець зобов'язувався оплачувати кожну конкретну партію товару протягом чотирнадцяти календарних днів.

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі та поставив відповідачу товар на загальну суму 13 246,20 грн., що підтверджено видатковими накладними, наявними у матеріалах справи.

Однак, відповідач, у порушення умов зазначеного договору, свої зобов'язання  перед позивачем не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 13 246,20 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з п. 8.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених даним договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони суму боргу, з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру невиконаних зобов'язань за кожний прострочений день.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно з уточненим розрахунком позивача, відповідачу було нараховано           2 343,85 грн. пені з 08.01.2010 наростаючим підсумком.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає 1 298,39 грн. пені згідно наступного розрахунку:

Сума боргу, грн.Період стягненняОблікова ставка НБУ, %Кількість днів простроченняСума пені

291,6008.01.2010-07.06.201010,2515124,73

291,6008.06.2010-22.06.20109,5152,28

7 103,8808.01.2010-07.06.201010,25151602,47

7 103,8808.06.2010-29.06.20109,52281,35

5 850,7208.01.2010-07.06.201010,25151496,19

5 850,7208.06.2010-07.07.20109,53091,37

Всього:

1 298,39

З урахуванням викладеного, у позові в частині стягнення решті суми пені повинно бути відмовлено.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, було нараховано 1 046,45 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 389,76 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 15 980,80 грн., у тому числі 13 246,20 грн. основного боргу, 1 298,39 грн. пені, 1 046,45 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 389,76 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України,          суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ і К»                       (вул. Степаняна, буд. 15, кв. 96, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 36401362,                     р/р 26006060311185 у СФ КБ «Приватбанк», МФО 324931, або з інших рахунків) на користь Дочірнього підприємства «Вортекс»(вул. Леніна, 20 Г, с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, 08325, ідентифікаційний код 33088417, р/р 2600157689001 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092, або на інші рахунки) 15 980,80 грн., у тому числі              13 246,20 грн. основного боргу, 1 298,39 грн. пені, 1 046,45 грн. індексу інфляції та               3% річних у розмірі 389,76 грн., а також 159,81 грн. державного мита та 173,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині у позові відмовити.   

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя                                                                                                С. М. Альошина