Рішення

від 21.02.2008 по справі 5020-5/009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/009

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" лютого 2008 р. справа № 5020-5/009

          За позовом: Федерального державного унітарного підприємства „172 окреме конструкторське-технологічне бюро Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації  ( 99011 м. Севастополь, пр. Нахімова, 2)

до Спільного Українсько-Російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Судоремонтный завод «Лазаревское Адмиралтейство”  (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

про  стягнення заборгованості   в розмірі 450714,52   грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Половкова Вікторія Василівна, представник, довіреність № б/н від 25.12.07,     ,  Федерального державного унітарного прідприємства "172 окреме конструкторсько-технологічне бюро Чорноморського Флоту" МОРФ;

Відповідач - Береговий Сергій Андрійович, представник, довіреність № б/н від  21.05.07,      Федерального державного унітарного прідприємства "172 окреме конструкторсько-технологічне бюро Чорноморського Флоту" МОРФ;

Суть спору:

Позивач, Федеральне державне унітарне підприємство „172 окреме конструкторське-технологічне бюро Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації, звернувся до суду з позовом до відповідача, Спільного Українсько-Російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Судоремонтный завод «Лазаревское Адміралтейство”, про стягнення  заборгованості за договором на утворення (передачу) науково-технічної продукції  від 16.09.2004 в розмірі 450714,52   грн.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 178383,71 грн., а також судові витрати, пов'язані з юридичними послугами в розмірі 77400,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо виконання послуг.

Відповідач в судовому засідання позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що усі роботи передбачені умовами договору він виконав.

Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представників  сторін дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.204 між позивачем (Виконавець) та відповідачем  (Замовник) був укладений договір на утворення (передачу) науково-технічної продукції.

Відповідно до умов п. 1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання на оперативне конструкторський супровід робіт по переобладнанню пищеблоку замови 2002 БПК „Очаков”.

Зобов'язання по наданню послуг позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але послуги відповідачем в повному обсязі не були виконані, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 49635,20 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, вимоги   позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення  витрат по оплаті юридичних послуг в розмірі 77400,00 грн., суд вважає такими, що не підлягають задоволенню,  виходячи з наступного.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно  до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг,  лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Витрати позивача, пов'язані з отримання юридичних послуг не можна розцінювати, як збитки в розумінні ст.ст 611, 623 Цивільного кодексу України, у зв'язку з тим, що в даній справі  об'єктом правопорушення не  є зобов'язальні правовідносини, а витрати не мають обов'язкового характеру (позадоговірні зобов'язання) і не знаходяться в причинному зв'язку щодо збитків по основному позову.

Така сама позиція стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на юридичну допомогу  викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.05.2004 у справі № 229/8-03.  

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 3116,25 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49,  82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Спільного Українсько-Російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Судоремонтный завод «Лазаревское Адмиралтейство”  (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13,  код  ЄДРПОУ 30394016, п/р 26003300114724 в Київської філії АТ ВА Банке м. Сімферополь, МФО 308047) на користь Федерального державного унітарного підприємства „172 окреме конструкторське-технологічне бюро Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації  ( 99011 м. Севастополь, пр. Нахімова, 2, код  ЄДРПОУ 24872153,п/р 26009945191621 в СІ АКБ УСБ, МФО 324195) заборгованість в сумі  178383,71 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3116,25 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В іншої частини позову Федерального державного унітарного підприємства „172 окреме конструкторське-технологічне бюро Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації  відмовити.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

22.02.2008

Розсилка:

1.          Федеральне державне унітарне підприємство „172 окреме конструкторське-технологічне бюро Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації  ( 99011 м. Севастополь, пр. Нахімова, 2)

2.          Спільне Українсько-Російське підприємство ТОВ „Судоремонтный завод «Лазаревское Адмиралтейство”  (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

3.          Справа

4.          наряд