Рішення

від 04.03.2008 по справі 10/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2008 р.                     Справа № 10/11.

За позовом закритого акціонерного товариства “Хмельницька кондитерська фабрика “Кондфіл”, м. Хмельницький

до приватного підприємства “Сатре-ВІТ”,  м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі  4554,64 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –не з'явився

Від відповідача –Орловська Н.Я., дор. від 12.09.2007 р.  

СУТЬ СПОРУ:          

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за поставлений товар –кондитерські вироби в сумі 4554,64 грн., у тому числі 4205,20 грн. основного боргу, 42,47 грн. 3% річних та 306,97 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу № 249 від 13.06.2007 р. позивач продав відповідачеві продукцію, за яку останній розрахувався частково, заборгованість на день звернення з позовом до суду становить 4205,20 грн., відповідно до положень ст. 625 ЦК України відповідачу також нараховано 3% річних та суму індексу інфляції.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що основний борг відповідачем сплачено, проти стягнення процентів річних та індексу інфляції заперечував.

У ході провадження у справі від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач повідомив суд про погашення відповідачем основної суми боргу в розмірі 4205,00 грн. після порушення справи та просить стягнути з відповідача 0,20 грн. основного боргу, 42,47 грн. 3% річних та 306,97 грн. індексу інфляції, а також судові витрати по справі.

У судове засідання 04.03.2008 р. представник позивача не з'явився, однак це не перешкоджає вирішенню спору, оскільки позивача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши в судовому засіданні 04.03.2008 р. пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

13.06.2007 р. між позивачем і відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 249, згідно з яким позивач (Продавець за текстом договору) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (Покупець за текстом договору) кондитерські вироби, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору (а.с. 7).

У пункті 3.4 вказаного договору сторонами обумовлено, що відпуск продукції проводиться за попередньою оплатою.

На виконання договору від 13.06.2007 р. № 249 позивач по накладних на відвантаження № 06.2007-Укр/03485 від 25.06.2007 р., № 06.2007-Укр/03486 від 25.06.2007 р., № 07.2007-Укр/03787 від 09.07.2007 р., № 08.2007-Укр/04578 від 14.08.2007 р., № 08.2007-Укр/04579 від 14.08.2007 р., № 08.2007-Укр/04601 від 15.08.2007 р. та № 08.2007-Укр/04976 від 31.08.2007  р. поставив відповідачеві кондитерські вироби на загальну суму 22055,20 грн. (а.с. 9-13).

З наявних у справі кінцевих виписок банку позивача видно, що в рахунок оплати поставленого товару відповідачем в період з 27.06.2007 р. по 14.11.2007 р. перераховано загалом 17850,00 грн., проти чого не заперечує представник відповідача (а.с.14-23). Отже, станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача по оплаті за поставлений товар складала 4205,20 грн. Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив йому в рахунок погашення боргу кошти в сумі 4205,00 грн., що підтверджується банківськими виписками і наданими відповідачем копіями платіжних доручень (а.с. 39-41,43,44). Відтак, станом на день вирішення спору борг відповідача перед позивачем по оплаті за товар складає 0,20 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Обов'язок покупця оплатити придбаний товар передбачено також ст.ст. 691, 692 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судовим розглядом справи установлено, що частину вартості товару в сумі 4205,00 грн. відповідач сплатив позивачеві після звернення останнього з позовом до суду, відтак у цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити за відсутністю предмета спору між сторонами, решту боргу в сумі 0,20 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення процентів річних та індексу інфляції, то суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Як зазначено вище, умовами укладеного між позивачем і відповідачем договору купівлі-продажу передбачався відпуск товару за умови попередньої оплати.

Аналізом наявних у справі банківських виписок суд встановив, що попередня оплата відповідачем не здійснювалася, натомість, у нього весь час існувала заборгованість перед позивачем за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Стаття 538 ЦК України регламентує зустрічне виконання зобов'язання.

За змістом домовленості сторін спору щодо попередньої оплати товару зобов'язання позивача щодо відпуску товару є зустрічним.

Згідно з  ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Проте, незважаючи на відсутність попередньої оплати, позивач відпустив товар відповідачеві, а останній товар прийняв. У такому випадку відповідач повинен виконати обов'язок щодо оплати цього товару (ч. 4 ст. 538 ЦК України), однак своїми діями сторони фактично змінили умови договору купівлі-продажу № 249 від 13.06.2007 р. щодо відпуску і отримання товару на умовах попередньої оплати, не встановивши при цьому новий строк розрахунків за товар (ст.ст. 11, 202 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З урахуванням зазначених положень суд не приймає посилань позивача на ст. 692 ЦК України в обґрунтування твердження, що відповідач повинен був розрахуватися за продукцію не пізніше як в день отримання товару.

Доказів звернення з вимогою до відповідача про оплату товару на вимогу ухвали суду  від 17.01.2008 р. позивач не надав.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Для застосування зазначених положень необхідно встановити дату, з якої почалася прострочка боржника, однак у даному спорі це неможливо в зв'язку з невизначеністю строку оплати за товар та відсутністю вимоги кредитора в порядку ст. 530 ЦК України. За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення процентів річних та індексу інфляції належить відмовити.

Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно обґрунтованим позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          У позові частково відмовити.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Сатре-ВІТ” (юридична адреса м. Чернівці, пр. Незалежності,50/73, фактична адреса м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 12б, р/р 26003000470001 у Чернівецькій філії ВАТ КБ “Надра”, код ЄДРПОУ 34382846) на користь закритого акціонерного товариства “Хмельницька кондитерська фабрика “Кондфіл” (м. Хмельницький, вул. Шевченка,69, поточний рахунок № 2600902705726 у філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 00382289) 0,20 грн. боргу, 94,16 грн. державного мита та 108,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині вимог про стягнення 4205,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

4.          В решті вимог у позові відмовити.

5.          З  набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 04 березня 2008 року.

Суддя                                                                                Т.І. Ковальчук