Рішення

від 04.03.2008 по справі 23/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  04.03.08                                                                                                         Справа № 23/20

    Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Маїк С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Твариства з обмеженою відповідальністю  науково-виробниче комерційне підприємство (надалі –ТзОВ НВКП) “Термінал ЛТД”, м. Львів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “УкрІнвестКабель”, м. Львів,

про стягнення 37477,9 грн.

За участю представників:

від позивача:  Лебідко Ю.І. –предст., Мілянець А.В. - директор

від відповідача:  Миколів А.М. –предст.

Суть спору:           ТзОВ НВКП “Термінал ЛТД”, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про виселення ТзОВ “УкрІнвестКабель”, м. Львів, із займаних приміщень та стягнення з нього 16575 грн. орендної плати, 6943,9 грн. процентів за користування грошима, 13959 грн. збитків та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що всупереч п.п. 4.1., 4.3., 4.4. договору оренди приміщень № 63/2 від 1 грудня 2005 р. відповідач з грудня 2005 р. не сплачував орендної плати за користування приміщеннями. Відповідно до вимог п. 5.3. позивач розірвав договір оренди, направивши відповідачу 11 квітня 2006 р. письмове повідомлення з вимогою звільнити приміщення. Відповідач приміщень не звільнив і до січня 2008 р. продовжував користуватись приміщенням. Крім цього, позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 220, 224, 225, 232 ГК України, ст. 625 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у позові відмовити з тих підстав, що ним здійснено часткову оплату заборгованості по орендній платі, договір оренди на підставі ст. 764 ЦК україни продовжив свою дію і діє до 01 вересня 2008 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 19.02.2008 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч. 2 ст. 530, 625  Цивільного кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  Відповідно до ст. 623 ЦК України, ст. 224, ч. 1 ст. 225, ч.ч. 1, 2 ст. 226 ГК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Між сторонами у справі 01 грудня 2005 р. укладено договір оренди приміщення № 63/2.Згідно з п. 4.1. та 4.3. Договору сторони погодили, що за користування приміщеннями відповідач сплачує позивачу шляхом перерахування на банківський рахунок орендну плату щомісячно, але не пізніше 5 числа наступного місяця за тим, за який проводиться оплата. Орендну плату сторонами встановлено у розмірі 25,7 грн. за 1 кв. м загальної площі за офісне приміщення за місяць та 15,15 грн. за 1 кв. м загальної площі складського приміщення за місяць, всього 1551 грн. за місяць та передбачено, що розмір орендної плати підлягає індексації відповідно до рівня інфляції національної валюти України. Відповідно до п. 1.1. Договору № 63/2 відповідач взяв у оренду офісне приміщення загальною площею 43 кв. м та складське приміщення загальною площею 35 кв. м. 10 грудня 2005 р. позивач та відповідач підписали Акт прийому-передачі № 1/11, яким засвідчили передачу ТзОВ “УкрІнвестКабель” офісного приміщення загальною площею 43 кв. м та складського приміщення загальною площею 35 кв. м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Тернопільська, 42 б. Згідно з п. 6.2. Договору № 63/2 його дію сторонами встановлено до 01 листопада 2006 р. Враховуючи відсутність заперечень позивача з приводу продовження використання його майна відповідачем протягом одного місяця після закінчення договору оренди, суд дійшов висновку, що Договір № 63/2 на підставі вимог ст. 764 ЦК України поновився на строк, який був раніше встановлений договором. Проте п. 5.3. Договору передбачено можливість позивача в односторонньому порядку достроково розірвати договір у випадку порушень відповідачем п. 4.3. договору, а саме: строків сплати орендної плати. Вказана умова договору відповідає положенням ч. 1 ст. 188 ГК України. В зв”язку з несплатою орндної плати у встановлені договором строки, позивач 11.04.2007 р. (поштова квитанція № 152725) надіслав відповідачу листа № 5 від 20.03.2007 р. з повідомленням про розірвання договору, а також вимогами сплати заборгованість і виселитись з займаних приміщень. Однак, відповідач орендовані приміщення не звільнив і, як вбачається з висновку о/у СДСБЕЗ Сихівського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області від 11.01.2008 р., продовжував ними користуватись до 25 грудня 2007 р., оскільки позивач з 25.12.2007 р. перестав допускати відповідача до приміщень, в яких знаходилось майно останнього. За таких обставин, суд дійшов висновку, що з 10 грудня 2005 р. до 13 квітня 2007 р. (додатково 2 дні на поштовий обіг листа № 5 згідно з п. 14 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту і зв”язку України від 14.11.2005 р. № 759) відповідач користувався офісним приміщенням та складськими приміщеннями на підставі договору оренди приміщень № 63/2. Відтак, орендна плата за цей період підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, згідно з п. 2.2. Договору № 63/2 відповідач зобов”язувався у разі розірвання чи іншого припинення дії договору на протязі одного календарного місяця повернути позивачу приміщення. Повернення приміщення мало оформлятись актом прийому-передачі, який повинен був підписуватись уповноваженими представниками сторін. Вказаного ТзОВ “УкрІнвестКабель” не виконало, чим заподіяло ТзОВ НВКП “Термінал ЛТД” збитків у розмірі неотриманої орендної плати за час користування відповідачем з 14.04.2007 р. по 25.12.2007 р. спірними приміщеннями.

Директором ТзОВ НВКП “Термінал Лтд” у судовому засіданні заявлено, що позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати та збитки, виходячи з розміру орендної плати, встановленого п. 4.1. договору (1551 грн. на місяць), і вимог про стягнення проіндексованої орендної плати відповідно до п. 4.1. ним не пред”явлено.

Як вбачається з вищенаведеного, приміщення перебувало у користуванні позивача з 10.12.2005 р. до 25.12.2007 р. (24 місяці та 15 днів). Відтак, за цей період ТзОВ “УкрІнвестКабель” заборгувало ТзОВ “Термінал” 37974,48 грн. (1551 грн. х 24 місяці і 15 днів) орендної плати та збитків. Однак, як встановлено у судовому засіданні, між сторонами у справі підписано Акт звірки взаєморозрахунків, в якому погоджено дати сплати та розмір сплачених грошових сум ТзОВ “УкрІнвестКабель”. Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні погоджено, що грошові суми, які згідно з актом сплачувались з 16.12.2005 р. по 15.11.2007 р., підлягають зарахуванню в рахунок оплати заборгованості з орендної плати за договором № 63/2. Проте позивач заперечує проти зарахування в рахунок оплати орендної плати 3537,71 грн., які згідно з банківськими виписками від 08.02.2006 р., 13.07.2007 р. 31.01.2007 р., 24.07.2007 р., перераховані самим відповідачем на підставі п. 4.4. Договору № 63/2 в рахунок оплати спожитої ним у зайнятих приміщеннях електроенергії. За таких обставин, позивачем визнано, що відповідач погасив 9172,15 грн. орендної плати. Отже, до стягнення підлягають лише 28802,33 грн. орендної плати та збитків (37974,48 грн. –9172,15 грн.) за період користування відповідачем приміщеннями з 10.12.2005 р. до 25.12.2007 р.

Судом не враховано в рахунок погашення заборгованості борг позивача перед відповідачем по накладній № 1422 від 17.12.2004 р., оскільки позивач проти зарахування цих вимог заперечує, доказів настання цієї вимоги суду не представлено (ст. 601 ЦК України). Крім цього, вказана накладна за своїм змістом є окремим договором і стягнення по ній заборгованості може бути предметом самостійного позову відповідача до позивача.

Що стосується стягнення 3 % річних, то відповідно до вимог ст. 625 ЦК України позивачем обгрунтовано нараховано лише 1438 грн. трьох відсотків річних за період часу з 6 січня 2005 р. по 05 лютого 2008 р., які підлягають до стягнення.

Враховуючи, що договір № 63/2 від 01 грудня 2005 р. припинив свою дію, позовні вимоги в частині виселення підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрІнвесКабель” (м. Львів, вул. Стрийська,53/19, код ЄДРПОУ 32053472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство “Термінал Лтд” (м. Львів, вул. Енергетична, 3, код. ЄДРПОУ 19339379) 28802,33 грн. орендної плати та збитків, 1438 грн. трьох відсотків річних, 387,40 грн. державного мита та 99,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрІнвесКабель” (м. Львів, вул. Стрийська,53/19, код ЄДРПОУ 32053472) з займаних складських приміщень № 7, № 8, № 9 та частково № 2 загальною площею 78 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 42 б.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя