Постанова

від 14.02.2008 по справі 33/38-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/38-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.08                                                                                           Справа№ 33/38-А

за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (м. Новояворівськ)

до відповідача:Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі (м. Яворів)

про :зобов'язання включити до акту звірення виплачену Управлінням Пенсійного фонду України в Яворівському районі суму допомоги на поховання та витрати на доставку, у розмірі 647 (шістсот сорок сім) грн. 03 коп.

Суддя :                        Цікало А.І.При секретарі :         Герасименко В.С.

Представники:

Від позивача:Мартинишин Н.І. –представник (довіреність № 260/06 від 29.01.2008 р.)

Від відповідача:Кошевий А.Л. –представник  (довіреність № 2 від 03.01.2008р.)

Представникам сторін, присутнім у судовому процесі роз'яснено зміст ст.ст. 30, 49, 51  Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, оскільки від представників сторін поступило узгоджене клопотання про нездійснення такої.

Суть спору :  До господарського суду Львівської області Управлінням Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (м. Новояворівськ) подано позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі (м. Яворів)  про зобов'язання включити до акту звірення виплачену Управлінням Пенсійного фонду України в Яворівському районі суму допомоги на поховання та витрати на доставку, у розмірі 647 (шістсот сорок сім) грн. 03 коп.

Ухвалою суду від 30.01.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 14.02.2008 р.

Позивач вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі від 30.01.2008 р. повністю не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв‘язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідач вимоги ухвал суду про відкриття провадження у справі від 12.12.2007 р. повністю не виконав, заперечення на позов представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, заперечив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у запереченні, зазначивши, що згідно правозастосовчої практики Верховного суду України, викладеній у постанові Верховного суду України від 20.03.2007 р., підписання актів звірки розрахунків між фондами проводиться у випадку відсутності спорів, а в разі незгоди спори про стягнення повинні вирішуватись у судовому порядку в судах загальної юрисдикції.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

УПФ України в Яворівському районі, на підставі довідок про смерть, виплатило допомогу на поховання Осідач П.М. на суму 300,00 грн. у грудні 2006 року, Гула П.Ю. на суму 44,22 грн. у квітні 2007 р., Дорош І.С. на суму 300,00 грн. у листопаді 2007 р.

Позивач вважає, що оскільки  Фондом соціального страхування проводилось відшкодування виплаченої пенсії, то і допомога на поховання теж має відшкодовуватись останнім.

Відповідач в заперечення позовних вимог вказує, що всі страхові виплати мають бути пов'язані з ушкодженням здоров'я застрахованої особи, що сталося внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров‘я має підтверджуватись висновками відповідних медичних закладів.

УПФ в Яворівському районі не представив ні відповідачу ні в судове засідання довідок відповідних медичних закладів про причинний зв'язок між нещасним випадком на виробництві та смертю осіб на поховання котрих було виплачено допомогу.

Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Яворівському районі Львівської області не прийнято до заліку виплачені суми допомоги на поховання.

Порядок та процедура відшкодування Пенсійному фонду України Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, пов‘язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв‘язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов‘язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв‘язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Пунктом 5 зазначеного вище Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв‘язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Згідно п. 6 Порядку головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв‘язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. На підставі акту звірення витрат проводиться відшкодування виплачених сум пенсій на централізованому рівні.

Проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства України, що регулюються дані правовідносини, суд дійшов висновку, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв‘язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, так як встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі ж незгоди на підписання актів з боку відповідача вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах загальної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки. Таке ж застосування норм права до подібних правовідносин міститься і в постанові Верховного суду України від 20.03.2007 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про зобов'язання прийняти до заліку та відшкодування сум.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов‘язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв‘язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов‘язаних з виконанням ними трудових обов‘язків.

Таким чином, вимога позивача щодо спонукання відповідача до вчинення дій не підлягає до задоволення, оскільки не врегульовує спірних відносин, так як встановлений порядок підписання актів звірки розрахунків розрахований на відсутність спору.          Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За наведених обставин, господарський суд вважає, що позивачем обрано спосіб захисту, який, в даному випадку, не врегулює спірних правовідносин, а тому позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107, 120, 122, 123, 124, 127,  130, 135,138, 139, 140, 143, 151, 152, 153, 154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                      П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                       Цікало А.І.