Постанова

від 26.02.2008 по справі 41/260-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/260-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2008 р.                                                           Справа № 41/260-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Мягченка Д.В. (дов. № 37 від 16.08.2007 р.)

відповідача -  Крючкової Л.О. (дов. № 19 від 11.01.2008 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" (м. Харків) (вх. № 232 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09.01.08 р. по справі № 41/260-07

за позовом Закритого акціонерного товариства "Харківліфт-2" (м. Харків)

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" (м. Харків)

про стягнення 8 431,10 грн., -

встановила:

У жовтні 2007 року Закрите акціонерне товариство "Харківліфт-2" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" про стягнення грошових коштів в розмірі 8 431,10 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договором підряду № 250 від 01.01.2004 р., а також судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 9 січня 2008 року по справі № 41/260-07 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 8 431,10 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 09.01.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" Крючкову Л.О., яка підтримала апеляційну скаргу, представника ЗАТ "Харківліфт-2" Мягченка Д.В., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 1 січня 2004 року між ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" (замовник) та ЗАТ "Харківліфт-2" (підрядник) був укладений договір підряду № 250, відповідно до умов  якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і обладнання систем диспетчеризації на об'єктах замовника відповідно з Додатком, який є невід'ємною частиною цього договору. В свою чергу замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану підрядником роботу.

Згідно з пунктом 5.3. зазначеного договору на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника не пізніше десятого числа наступного місяця.

Пунктом 6.5. спірного договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, а саме: за користування грошовими коштами підрядника замовник йому сплачує 0,5 % від суми заборгованості за кожну добу прострочення.  

Господарським судом Харківської області встановлено, що позивач повністю виконав роботи за даним договором, що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами. Однак відповідач до теперішнього часу не оплатив виконані підрядником роботи і сума його заборгованості складає 8 431,10 грн.

Як стверджує позивач, 20 квітня 2007 року на адресу відповідача була направлена претензія № 39 з вимогою сплатити заборгованість. У відповіді на претензію № 547 від 23 травня 2007 року ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" зазначило про її відхилення.

23 серпня 2007 року ЗАТ "Харківліфт-2" вдруге направляло на адресу відповідача претензію № 11 та акти звірки, однак останнім вона залишилась без відповіді та без задоволення.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 854 цього Кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення і прийнятого по справі рішення –без змін, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав докази того, що він дійсно виконав взяті на себе зобов'язання по здійсненню для відповідача робіт, що підтверджується актами виконаних робіт, доданими до матеріалів справи (а. с. 11-21), а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати за виконані роботи.

Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.

          Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень. Його позиція стосовно того, що строк дії спірного договору закінчився 01.01.2005 р., колегія суддів вважає безпідставною, оскільки пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що  якщо за два місяця до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявила про припинення його дії, то договір вважається продовженим ще на один рік. Крім того, підписані замовником акти виконаних робіт у 2005-2007 рр. підтверджують його  згоду щодо дії договору.

          Твердження заявника апеляційної скарги про те, що за усною домовленістю оплата за послуги здійснювалася мешканцями будинку, колегія суддів вважає  неправомірними, оскільки відповідальність за оплату робіт несе відповідач, який є стороною по договору і підписує акти виконаних робіт.

          Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 9 січня 2008 року по справі № 41/260-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" залишити без задоволення.  

Рішення господарського суду Харківської області від 9 січня 2008 року по справі № 41/260-07 залишити без змін.  

      Головуючий суддя                                                             Демченко В.О.  

                              Судді                                                             Такмаков Ю.В.  

                                                                                                    Барбашова С.В.29.02.08